Американо-канадський фільм “Гіркі жнива” вже за місяць вийде у світовому кінопрокаті

Американо-канадський фільм “Гіркі жнива” вже за місяць вийде у світовому кінопрокатіДрама описує події в черкаському селі в період Голодомору і є першою англомовною художньою кінокартиною про страшні події 30-х років в Україні.

Головні ролі у стрічці виконали голівудські актори Теренс Стемп (Зоряні війни), Макс Айронс (Доріан Грей), Саманта Баркс (Дракула. Невідома історія) та Баррі Пеппер (Врятувати рядового Раяна), Тамер Гассан (Гра престолів). Також у картині грають українські актори Остап Ступка та Олександр Печериця. Бюджет кінострічки 20 мільйонів. В український та американський кінопрокат “Гіркі жнива” вийдуть 23-24 лютого, далі планується прокат в кінотеатрах усього світу.

Основні події картини були зняті в музеї народної архітектури та побуту в Пирогові, який зобразив село на Черкащині. Види Московського кремля знімали в Лондоні.

У центрі картини Юрій, хлопчина з козацького роду, який шукає розуміння у своїх діда Івана та батька Ярослава, а також намагається завоювати серце Наталки. Життя парубка змінюється назавжди, коли його родина та земляки стають жертвами штучного голоду та сталінських репресій.

Це робота канадського режисера Аяна Ігнатовича, батьки якого втекли з радянської України в часи Другої світової війни. В сюжеті мова йтиме про історію кохання в розпал жорстоких подій в Україні. Ігнатович зняв цей фільм, щоб показати громадянам західних країн, як страждали українці внаслідок агресивної політики Росії.

«Як і багато українців, мої батьки пережили неймовірні страждання. Сьогодні, мабуть, немає жодного українця, який би не знав про репресії, страти, депортації і голод. Враховуючи важливість того, що сталося, і те, що за межами України мало хто знає це ті події, цю історію геноциду необхідно показати. Це важливо сьогодні», — наголосив Ігнатович.

Історія героїв близька і продюсеру, і режисеру, і сценаристу – нащадків українських емігрантів. Прообраз головної героїні фільму – матір режисера. Рятуючись від голоду, вона дійшла з Харкова до Львова в пошуках хліба і свободи.

“Вона розповідала, як люди стояли ночами в чергах за хлібом і, щоб не впасти від знесилля, спиралися на тих, що стояли попереду. А її шкільна подруга померла від голоду просто під час уроків, сидячи за партою”, – розповідає Джордж Менделюк.

Образ матері режисера став вирішальним і при виборі актриси на головну роль: “Пісню “Місяць на небі”, що лунає у фільмі, мені співала мама, коли я був маленьким, а Саманта Баркс співає також”. Джерелом натхнення для режисера був і фільм “Доктор Живаго” Девіда Ліна.

“Через нього я обрав Макса Айронса, в якому побачив поєднання чуттєвості з силою характеру воїна”, – каже митець. Головну тему в саундтреку до фільму написав британський композитор Бенджамін Воллфіш.

“Його сім’я вижила після Голокосту, так що він може відчути тематику фільму – його досвід співмірний українському”, – кажуть творці фільму.

Лунають у фільмі і українські фольклорні пісні у виконанні акторів, а також використовуються композиції українського гурту “Даха Браха”.

Занадто багато страждань і поразок – саме такі претензії часто висувають до українських фільмів на національну тематику.

У “Гірких жнивах” страждання будуть, але головний меседж фільму – надія. Герої – не жертви обставин, вони з ними борються. Наприклад, у фільмі показані “жіночі бунти”, в яких жінки ризикували життям, щоб нагодувати своїх дітей. Селяни чинять опір загонам продрозкладки. І, незважаючи на жахливі події, це історія про те, що любов перемагає жорстокість світу.

“Ми звикли розповідати про козаків, але важливо пам’ятати і про роль жінки в українській історії”, – підкреслює Джордж Менделюк, зазначаючи, що героїня Наталя – втілення боротьби жінок за рівноправність – дуже зрозуміла цінність для західного світу.

Традиційне українське село знімали в Пирогові. Сценарій, автор якого Ричард Бачинський-Гувер, а співавтор Джордж Менделюк, переписували 12 разів. Зйомки проходили в Україні влітку 2013 року. Музей в Пирогові став селом на Черкащині, де відбуваються основні події картини. А види Кремля знімали в Лондоні. Монтували фільм вже під час Євромайдану, і тому тематику стрічки тоді не розголошували.

Фільм вже показали на кількох кінофестивалях, у широкий прокат він вийде одночасно в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Німеччині, Україні та інших країнах 24 лютого 2017 року. В Україні фільм продублюють, тоді як в інших країнах він йтиме англійською мовою з національними субтитрами. Прокатом і дубляжем в Україні займеться компанія B&H.

Своєю чергою експерт з питань досліджень Євразії аналітичного центру Atlantic Council (Вашингтон, США) Даян Франсі наголосив, що «головним гнобителем України була і лишається Росія, чиї лідери, такі як Володимир Путін, систематично пропагують вигадку про те, що Україна – це якась “Малоросія”. Але насправді українці – самобутній народ, і їхня мова відрізняється від російської, як іспанська від французької мови. Путінські заяви не лише помилкові, а й шкідливі. Вони перегукуються з історичними знущаннями Росії над Україною». Він також нагадав, що у 1933 році британська преса повідомляла про голод в Україні, але тоді США проігнорували цю інформацію, а в 1934 році Вашингтон офіційно визнав СРСР, і Йосип Сталін зайняв місце в Лізі націй. «Сьогодні російському вторгненню в Україну також не приділяють належної уваги, попри те, що Україна – одна з найбільших країн Європи з 45-мільйонним населенням», — додав Франсі. У Центрі досліджень визвольного руху нагадали, що у 1930-х роках радянський диктатор Сталін організував Голодомор мільйонів українців, які чинили опір п’ятирічному плану колективізації. Масштаби Голодомору були приховані компартією СРСР. Після проголошення Україною незалежності в 1991 році було розсекречені радянські архіви. Це призвело до того, що в 2003 році у спільній заяві ООН, яку підписала і Росія, було оголошено, що Голодомор забрав життя мільйонів невинних людей. У жовтні 2008 року Європарламент визнав Голодомор злочином проти людства.