ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД. Трагедія українського народу довжиною у вісімдесять три роки

1 (1) (1)І ви дізнаєтеся правду, і правда зробить вас вільними.

(Іоанн 8:32)

За тих, чия свіча передчасно згасла у страшні часи Голодомору, молимося ми сьогодні.

За десять мільйонів українців – і живих, і мертвих, і ненароджених – молимося ми сьогодні.

За весь наш багатостраждальний народ і нашу неньку Україну молимося ми сьогодні.

ДІАСПОРА КИДАЄ ВИКЛИК

9 жовтня 1983 року у Вінніпезі відбулася панахида за упокій душ мільйонів українців, закатованих голодом в 1932-1933 роках. Так діаспора під час проведення ХIV Конгресу Комітету Українців Канади відзначила п’ятдесяту річницю Голодомору в Україні.

NI 8Ще на початку 1980-х років українська діаспора Канади і США кинула серйозний виклик інформаційній блокаді навколо Голодомору. Вони почали підготовку до широкомасштабних дій, приурочених до півстолітньої річниці трагедії. Готувалася грандіозна кампанія з громадськими акціями, із залученням провідних науковців, журналістів, американських та канадських політиків. Світ, який і не здогадувався про трагедію українського народу, повинен був почути правду.

Щоб привернути увагу світової преси і політичних діячів до проблеми замовчування Голодомору, українська діаспора проводила численні мітинги протестів і пікети під радянськими дипломатичними посольствами. Одна з найбільших таких акцій відбулася 2 жовтня 1983 року в Вашингтоні біля радянського посольства. У ній взяло участь близько восьми тисяч осіб. Глава уряду Української Народної Республіки у вигнанні Ярослав Рудницький направив Генеральному секретарю ООН меморандум із даними про Голодомор і звинуваченнями СРСР у геноциді проти українського народу.

Представникам української діаспори вдалося схилити члена палати представників Конгресу США, республіканця Джеральда Соломона (Gerald Brooks Hunt Solomon) до винесення на розгляд Конгресу проекту про геноцид українського народу. Проект містив заклик до американського президента “оголосити прокламацію, яка засуджує політику геноциду щодо українського народу, заслухати на засіданнях Конгресу свідків-очевидців голодомору”.

Українській діаспорі також вдалося переконати члена Палати представників від штату Нью-Джерсі Джеймса Флоріо (James Joseph Florio) внести на розгляд Конгресу питання про створення урядової комісії “з розслідування причин і обставин голоду в Україні в 1932-1933 роках”.

У 1985 році лоббістська кампанія української діаспори в Канаді та Америці увінчалася успіхом: Конгрес США створив спеціальну комісію з розслідування фактів голодомору в Україні, виконавчим директором якої був призначений Джеймс Мейс. А в наступному, 1986 році, з друку виходить книга всесвітньо відомого британського історика Роберта Конквеста “Жнива скорботи. Радянська колективізація і терор голодом”. З цього часу загату замовчування було прорвано, закордонні ЗМІ публікували численні факти, спогади очевидців, знімалися фільми, видавалися книги про Голодомор.

ВИЗНАННЯ ДНЯ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКОГО ГОЛОДОМОРУ

NI 119 червня 2003 року Сенат Канади прийняв резолюцію, підготовлену сенатором Райнеллом Андрейчуком, яка закликала уряд Канади визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні та засудити будь-які спроби заперечити чи спотворити цю історичну правду.

27 травня 2008 року Палата громад парламенту Канади прийняла закон, внесений на розгляд членом Парламенту від консервативної партії Джеймсом Безан, що встановлює четверту суботу листопада Днем пам’яті УКРАЇНСЬКОГО ГОЛОДОМОРУ і який визнає голод на Україні 1932-33-х років актом геноциду.

29 травня 2008 року, після підписання генерал-губернатором Канади Мікаель Жан (Michaëlle Jean), цей закон набув чинності.

ПАМ’ЯТНИКИ В КАНАДІ, ПРИСВЯЧЕНІ ГОЛОДОМОРУ

3 (3)Перший пам’ятник в місті Едмонтон (провінція Альберта) був побудований в 1983 році за ініціативою Едмонтонського Відділу Комітету Українців Канади. Монумент розташований на площі імені Вінстона Черчіля.

Пам’ятний знак виконаний у формі надірваного кола, що символізує навмисно розірваний життєвий цикл. Стомлені руки підняті в проханні про допомогу, вони благають про закінчення тортур. На пам’ятнику є напис англійською та французькою мовами: “На вічну пам’ять про мільйони загиблих під час голоду-геноциду, викликаного в Україні радянським режимом Москви в 1932-1933 роках. Станьмо на сторожі проти тиранії, насильства і не людяності”.

Пам’ятний знак у Вінніпезі (провінція Манітоба) був встановлений 24 червня 1984 року. Монумент височіє біля будинку міської Ради Вінніпегу. Автором памятника став відомий канадський скульптор українського походження Роман Коваль, а ініціатором його установки виступив Вінніпегський Відділ Комітету Українців Канади.

Центральною фігурою монумента є постать матері з дитиною, яка виконана з бронзи. Висота монумента – 4,5 метра. На основі монумента, виконаного з чорного граніту, розміщені три бронзові дошки з текстом українською, англійською та французькою мовами: “Цей пам’ятник побудований до 50-річчя голоду-геноциду в Україні в 1932-33 роках і для увічнення пам’яті більше 7.000.000 невинних жертв навмисно створеного голодомору радянським урядом у Москві. Пам’ятаючи цю велику трагедію, ми переконані, що цей нелюдський вчинок ніколи не піде у забуття, і це небувале страждання ніколи не повториться в історії людства”.

На монументі також викарбуваний уривок з твору Тараса Шевченка:

         “І на оновленій землі

         Врага не буде, супостата,

         А буде син і буде мати,

         І будуть люди на землі”.

Монумент в місті Гакстон (провінція Онтаріо) був побудований в 1989 році за ініціативою філії Українського національного об’єднання (УНО) Торонто-Захід. Пам’ятник розташований в будинку “Сокіл”, що належить УНО.

Монумент має форму плити, на якій височіє хрест. На пам’ятнику розміщено напис українською та англійською мовами: “На вічну пам’ять 10 000 000 волелюбних українців, замучених голодною смертю в Україні ворожим московсько-радянським режимом 1932-1933”.

Українці Канади стали ініціаторами організації “мандрівної” виставки про Голодомор, яку Манітобське відділення Конгресу Українців Канади в співдружності з Національним Музеєм Прав Людини (CMHR) у Вінніпезі організували для місцевих жителів, туристів та гостей. До урочистого відкриття Музею, яке відбулося у листопаді 2014 року, в Вінніпег з України привезли дві скульптури маленької худенької дівчинки з колосками, затиснутими в руці, – точну копію пам’ятника жертвам Голодомору в Києві. Одна з них була встановлена в Музеї, а інша – перед будівлею Провінційної легістратури Манітоби.

УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ЩОРОКУ ПОМИНАЄ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

DSC_5581b“Україна пам’ятає – Світ визнає” – з таким гаслом Світовий Конгрес Українців (СКУ) виступив з ініціативою проведення масових поминальних акцій у всіх країнах світу. Щороку, у четверту суботу листопада, українські діаспори США і Канади продовжують нести у світ інформацію про Голодомор, влаштовують мітинги, поминальні акції, “голодні обіди”.

Проте закономірно, що найбільш масові акції проходять в Україні.

І, хоча минуло вісімдесят три роки з часу планомірного і жорстокого винищення української нації совіцькою владою, іноді мені здається, що я чую голоси дітей, які просять хліба. Я дивлюся кадри з документальних фільмів, старі пожовклі фотографії і разом з ними вмираю і відроджуюся знову. Цього не можна забути і неможливо пробачити. Ця рана – навіки в нашому серці.

За ваші неймовірні страждання і муки – просимо прощення.

За усіх невинно убієнних – просимо прощення.

За мовчазну байдужість усього світу – просимо прощення.

В нашій пам’яті кожна вбита душа знайде спокій і мир.

 ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ.

Articles