Золота лихоманка по-українськи: на Закарпатті може з’явитися Клондайк

Дохід від видобутку очікується не раніше ніж через 5 років. Експерти: потрібно розвивати галузь, пише Сьогодні.

Мужіївське родовище може знову почати роботу. Фото: з архіву "Сегодня"
Мужіївське родовище може знову почати роботу. Фото: з архіву “Сегодня”

Американські інвестори зацікавилися видобутком золота в Україні. Компанія Avellana Gold заявила, що вже готує проект для Закарпаття. Йдеться про видобуток золота і золото-поліметалічної руди на Мужіївському родовищі. Американці готові вкласти близько $ 100 млн в розробку стратегії розвитку родовища і підготовку нової інфраструктури з використанням сучасного обладнання.

Це дозволить включити в розробку золоті і золото-поліметалічні руди. Плани компанії допоможуть збільшити річний видобуток до 500 тис. тонн руди, тоді як наявне на руднику обладнання зараз дозволяє витягувати лише 120 тис. тонн на рік. “Сегодня” розібралася, чи є інвестиції в золото перспективними для економіки країни.

ПЕРСПЕКТИВИ. Якщо американські інвестиції дадуть результат, це стане позитивним сигналом для інших іноземних компаній, які можуть також зацікавитися реалізацією аналогічних проектів в інших областях України, вважає керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.

Тим більше, за оцінками геологів, поклади золота, крім Закарпаття, є в Кіровоградській, Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій, Луганській та Донецькій областях. “Але такі проекти є тривалими з точки зору отримання доходу, тобто знадобиться 5-10 років. Тому влада повинна забезпечити іноземним компаніям захист власності від рейдерства і корупції”, – уточнює Забловський.

А економіст Іван Нікітченко вважає, що реалізація “золотих проектів” перспективна через  зростання цін на світовому ринку, що відновилося: “2013-го ціна унції золота була вище $ 1700, на початку 2016-го – нижче $ 1100. А зараз ціна за унцію (31,1 грам) становить $ 1200-1275. Тенденція зростання може зберігатися не менше п’яти років. У підсумку ціна за унцію може перевалити за $ 1800, що перекриє історичний максимум 2013 року”.

На думку Нікітченка, раз ціна на золото прив’язана до долара, як світової резервної валюти, інвестиції в золотодобування дозволять Україні поліпшити торговельний баланс, адже країна почне менше купувати золота за кордоном і навіть зможе продавати цей метал. “Скільки наша країна може заробити на видобутку золота, складно сказати. Тим більше що невідомо, скільки становить реальна собівартість видобутку золота в Закарпатті. Але якщо враховувати ціни на дорогоцінні метали в світі і взяти до уваги, що обсяги видобутку руди на Мужіївському родовищі будуть нарощено до 500 тис. тонн, то можна оцінити, що за рік вдасться добути золота приблизно на $ 115 млн. Це значні цифри”, – говорить Нікітченко.

При цьому варто відзначити, що золотошукачі повинні продавати дорогоцінні метали строго за законом: пріоритетний покупець – держава. “Золотий запас України створюється НБУ і складається з золота в злитках. Воно є держвласністю і становить частину золотовалютних резервів. Тому дорогоцінні метали, здобуті в Україні, насамперед пропонуються НБУ і центральному органу виконавчої влади в сфері держпробірного контролю. Якщо Нацбанк відмовляється від покупки, тоді вже суб’єкт видобутку може реалізувати дорогоцінний метал на свій розсуд”, – уточнили в прес-службі НБУ. При цьому закупівельна ціна НБУ – ринкова, вона змінюється щодня.

ЩО ЩЕ В НАДРАХ. Експерти вважають, що, крім золота, в нашій країні є також запаси залізних, марганцевих, титанових, цирконієвих і деякої кількості хромових і нікелевих руд, які можуть бути цікаві для реалізації інвестпроектів.

“В Україні в вигляді корисних копалин представлена майже вся таблиця Менделєєва. До унікальних і великих родовищ належать Пержанське (берилій), Азовське (цирконій), Мазуровське (ніобій, тантал, цирконій), Полоховське (літій), Мостове (тантал) тощо. Все це дає реальну можливість вийти на світовий ринок з чистими і надчистими металами: галієм, індієм, талієм, берилієм, германієм, паладієм – рідкоземельна номенклатура налічує 400 найменувань. І їх випуск можна налагодити в українських інститутах і лабораторіях, оскільки досвід і потенціал наших вчених зберігся”, – говорить член Економічного дискусійного клубу Олександр Каленков.

Щоправда, Нікітченко зазначає, що масова розробка рідкісних металів і покладів вимагає підтвердження запасів геологами і прийняття стратегії розвитку конкретної галузі на державному рівні: “А поки цього немає, інвестори можуть виходити на ці ринки епізодично”.

Таке дороге золото

Вчені з обережністю ставляться до чергової реанімації планів видобутку українського золота. Як розповів нам завкафедрою геології родовищ корисних копалин геофаку Національного університету ім. Шевченка Володимир Михайлов, наше золото дуже “примхливе”: міститься в породах, з яких його важко витягти, зазвичай з них видобувається близько 50% дорогоцінного металу.

“У 90-ті роки Україна вже намагалася налагодити золотодобування в Мужіївському родовищі в Закарпатті (запаси оцінюються в 400 т золота), 1999 року був навіть відлитий перший стандартний злиток в 400 унцій (12,44 кг), – розповів Михайлов. – Всього витягли 840 кг товарного золота, але до 2003 року видобуток припинили: грам металу коштував дорожче, ніж витрати на його видобування із землі”. За його словами, розпіарене Мужіївське родовище – маленьке і несприятливе для розробки. Найцікавіші золоті родовища – в Кіровоградській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, тут можна добути не менше 1000 т.

Вчені підрахували, що економічно вигідно займатися старательством, якщо вміст золота в породі 2-15 г на тонну. Причому при 2 г/т братися за видобуток варто тільки за умови значних запасів – близько 1000 тонн.

Крім того, за словами експертів, для видобутку золота доведеться знищити величезну кількість орних земель, ціна яких набагато більше. Якщо ж добувати руду шахтним способом, то витрати взагалі підскочать до захмарних висот. Для вилучення золота з руди застосовують отруйні речовини (ціаніди), і збагачувальні фабрики створюють величезний ризик для природи і людей.

Новини України