Кахокія – містичний Іллінойс

illinois-cahokia-half-picture-of-cahokia

Державний історичний пам’ятник “Кургани Кахокії” розташований на протилежному від міста Сент-Луїс березі річки Міссісіпі і представляє  собою руїни найбільшого міста на території США до 1780-х років, коли тієї ж позначки досягла Філадельфія. У середині XIII ст. Кахокія (Cahokia) зі своїми 15 тисячами населення не поступалася Лондону і Парижу. 

Зараз містичний комплекс знаходиться під опікою Агентства з охорони історичних пам’яток штату Іллінойс і включений в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

18055439

Місто, що процвітало в період з 1050 по 1250 рік нашої ери, прийшло до повного занепаду до 1500 року. Припускається, що в той час на площі близько двох квадратних миль проживало 40 тисяч чоловік. У XV столітті місто з якихось причин було занедбано, і прибулі в XVI столітті на береги Міссісіпі європейці застали там більш примітивні культури, носіями яких були вже інші етнічні групи – індіанці черокі, крі та інші. Питання про те, чи можна вважати їх нащадками творців курганів, чи вони прийшли із сусідніх районів і знищили (асимілювали) міссісіпців, залишається відкритим.

Найбільш імовірна причина запустіння цього містечка – це виснаження природних ресурсів. За іншою версією – зміна клімату вплинула на родючість ґрунту, або, можливо, жителі тутешніх місць стали жертвами зовнішньої агресії.

dc2d4264d8703936418f8f0eb0a64f6c

Для створення загадкових ритуальних насипів знадобилося близько півтора мільйона кубічних метрів землі. Тут розташовано “місце сили” – найбільше в Північній Америці рукотворне земляне спорудження – Чернечий курган, названий так тому, що протягом декількох років на початку XVII століття там проживала група французьких ченців таємничого ордена трапістів. Курган займає територію в чотирнадцять акрів і має висоту понад 30 метрів.

У процесі досліджень і розкопок насипів Кахокії був виявлений ряд загадкових і шокуючих знахідок. Один із курганів, відомий під номером 72, таїв у собі поховання, що відносяться до 1050 року. Високий чоловік, який помер у віці трохи більше сорока років, спочивав на ложі, декорованому орнаментом з двадцяти тисяч раковин і вісьмома тисячами наконечників від стріл. У містичному склепі були виявлені вироби зі слюди, міді, штукатурки, а також камені, що використовувалися в різних іграх.

Вчені припустили, що покійний займав важливу посаду в ієрархії свого племені. В цьому ж похованні перебували останки чотирьох чоловіків з відрубаними головами і руками, а також п’ятдесяти трьох жінок у віці від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти років, швидше за все, задушених. У зв’язку з тим, що всі покійні перебували приблизно в однаковому віці і померли насильницькою смертю в один і той же час, була висунута версія про акт людського жертвопринесення. Певну кількість людей було відправлено супроводжувати свого лідера в його загробне життя. Це найбільше поховання подібного роду, коли-небудь виявлене в Північній Америці.

Неподалік від таємничого кургану номер 72 були знайдені й інші поховання. Зокрема, вчені розкопали залишки 280 осіб, чиї тіла були поховані без будь-яких церемоній. У тілах деяких збереглися наконечники від стріл, інші були обезголовлені. Це дало можливість припустити, що покійні були або загиблими противниками племені, або учасниками розкритої внутрішньої змови.

“Безперечно, це унікальне відкриття”, – заявив Мелвін Фаулер, вчений з університету Вісконсина, що спеціалізується на археології регіону. – “Це було абсолютно несподівано”.

 P1110873-001

Єдиної держави у міссісіпців, мабуть, не існувало. Вони жили слабо пов’язаними між собою соціополітичними групами, у кожної з яких був, швидше за все, свій вождь. У той же час вони, мабуть, відчували якусь культурну і мовну єдність подібно древнім еллінам. Мабуть, їхні кургани служили платформами для будинків вождів або ж виконували якусь релігійну функцію. Деякі печери служили також місцем поховання, але в більшості випадків там проводилися священні обряди, і малюнки на стінах були їх невід’ємною частиною.

Їхня цивілізація залишила після себе сотні творів мистецтва на скелях, відкритих усім вітрам, і глибоко в печерах Аппалачів на південному сході США. Різьба і живопис (деяким зразкам 6 тисяч років) розповідають одну велику історію про те, як індіанці бачили світ. У цій місцевості вченими було досліджено 44 “галереї” на відкритому повітрі в штаті Теннессі і 50 печер, окремі з яких нині перебувають в приватних володіннях. Одні охороняються, інші ні, тому вчені ретельно уникають згадок про їхнє розташування, щоб не привернути вандалів і туристів.129490958530007563

Спроба реконструкції світогляду міссісіпців на підставі малюнків і гравюр дозволила виявити схожість з іншими ранніми релігіями Америки, в тому числі з уявленнями майя. На думку творців курганів, космос організований в рівні і сфери, причому люди займають лише одну з них, а решта належить духам. Сфери відокремлені одна від одної.

На нижніх рівнях світоустрою мешкають злі духи та істоти з мінливою формою, в тому числі люди, здатні перетворюватися у птахів. Там панують насильство і ворожнеча.

Над людьми живуть доброзичливі духи, які керують погодою і доглядають за посівами. Міссісіпці, мабуть, покладалися на їхню прихильність.

У печерах зображувалися нижні світи, а верхні – на скелях. Останні простіші, з меншою кількістю деталей. До того ж особи зображуються не в профіль, як внизу, а в анфас – так, ніби персонаж дивиться з малюнка на навколишній світ.

cahokia-hata-and-ukraine-12

Містечко Кахокія в тому вигляді, в якому ми спостерігаємо його сьогодні, було засновано білими поселенцями в 1699 році. Воно вважається найстарішим поселенням білих в Іллінойсі. Назва перекладається як “білі гуси”, за ім’ям племені індіанців, які оселилися на цій території через багато років після того, як її покинули творці курганів.

April 2017