Масони

treugolnik-triangleЗ книги Миколи Сенченка та Валерія Гастинщикова “Таємні товариства: міфи та реальність”

Масони – це світове таємниче товариство (Вільні Муляри), чиєю проголошеною метою є взаємодопомога і братерство. Насправді ж мета масонів досить-таки лиховісна.

У сучасній науковій літературі зазначається: “У далекому минулому боги жили серед людей, з яких вони обирали наймудріших і найвірніших. Цим обранцям вони передавали таємниці великої мудрості, призначали їх жерцями, чи то посередниками між ними – богами – і темним, непросвітленим знаннями людством, даючи йому, в такий спосіб, можливість пізнавати істину і життя. Ці темні люди дали початок тому, що нам відомо як античні таємниці. То ж масонство – це не проста багатовікова громадська організація, а посвята в багатовікову мудрість світу”.

У Середні віки першою групою, яка називалася масонами, скорочено від Ордену вільних мулярів, були архітектори Ломбардії (північна Італія). Першою письмовою згадкою, що дійшла до нас, про “масонів” була праця з алхімії кінця ХV ст. З огляду на масонські вірування того часу, більшість немасонських істориків вважають, що корені таємного товариства сягають середньовіччя, часів лицарів-тамплієрів – групи, заснованої Гофре де Буйоном, який очолив перший хрестовий похід і завоював Єрусалим.

У середині ХІV століття лицарі-тамплієри змушені були бігти з країни. Вони розчинилися по всій Європі. За твердженням німецького масона Карла Готліба фон Гунда, їхнім масонським орденом, відомим як Орден суворого дотримання, керували “невидимі керівники”, імена яких свідчили, що вони були гросмейстерами лицарів-тамплієрів. Його список був майже ідентичний іншому, виявленому в південній Франції в ХХ столітті австрійським істориком Левом Шідлофом. У другому списку хоч були ті ж самі імена, однак, вважається, що він належав до “Пріорату Сіону”, який володів таємними знаннями про спадкоємців Ісуса Христа.

Таємні знання, якими володіли масони ще до Потопу, було втрачено, коли англійський король Генріх VIII відколовся від Риму. Він створив власну церкву – англіканську. І прагнув знищити всі нагадування про католицизм в Англії. У зв’язку з цим було знищено багато масонських рукописів. Під час релігійних чисток змінилося і масонство. Колишній досвід мулярів (відомий як творче масонство) було втрачено, його замінив новий – “споглядальне масонство”. Уривчасті знання кам’яної кладки збереглися в масонських ритуалах і знаках. Щоб вияснити причину появи терміну “споглядальне”, варто зазначити, що нові масони були великими майстрами вкладання грошей. У новій постпротестантській системі вони посилили свій вплив, поширили його на багато інших країн.

Деякі історики припускають, що засновником масонства в Англії був сер Френсіс Бекон, якому часто приписують авторство деяких найвідоміших п’єс світу, написаних під псевдонімом Вільям Шекспір. Є два книжкові свідчення, що відбивають масонські погляди Бекона – книга “Нова Атлантида” про можливий рай на Землі і De Sapientia Veterum, що означає “Стародавня Мудрість”. Під утопією Бекон мав на увазі Новий Світ, і, як ми бачимо, свідчення того – Сполучені Штати Америки, створені під масонським керівництвом.

Наприкінці ХVІ століття Бекон був “головнокомандувачем” розенкрейцерів, які використовували ритуали і традиції, по суті, з доби хрестових походів лицарів-тамплієрів. Послідовники Бекона після його смерті заснували Лондонське королівське товариство сприяння природним знанням, що нібито служило прикриттям масонської діяльності. Королівське товариство проводило свої зустрічі в будинку, що називався Масонський зал, розташованому на вулиці Мейсонс Елли в Лондоні. У 20-ті роки ХVІІ століття розенкрейцерство і масонство були нероздільні, хоча сьогодні розенкрейцери і масони вважаються самостійними таємними товариствами.

Можливо, відповідно до плану Бекона, масонство стало важливим складником Америки, починаючи з перших поселенців Джеймстауна. Люди, які прибули до Північної Америки за 36 років до пілігримів, були послідовниками Бекона і масонства. Очолював цю групу сер Волтер Рейлі, якого стратили 1618 року за поширення єретичних масонських поглядів, що король Джеймс вважав за державний злочин. Король Джеймс мав рацію, що масони Нового Світу не збиралися миритися з колоніальним статусом під англійським правлінням.

На початку ХVІІІ століття масонські ложі в Америці планували завоювати незалежність, хоча знадобилося ще 60 років, щоб відбулася революція.

У ХVІІІ столітті масонські ложі було створено у Франції, але вони діяли під прикриттям “Об’єднаної Великої Ложі” в Англії. Попри чистки, що почалися після вступу на престол Генріха VIII, масони, як і раніше, стверджували, що мають стародавні знання. 1737 року шевальє Ендрю Ремсей, гувернер дітей королівської родини Великої Британії і високопоставлений масон, попрямував до Парижа, аби виступити з доповіддю у Великій ложі. Ремсей був виразником інтересів Чарльза Редкліффа і братом Ісаака Ньютона по філадельфійському товариству. (Ньютон і Редкліфф були гросмейстерами “Пріората Сіону”.)

Англійські масони вперше заявили 1723 року, що члени цього товариства можуть сповідувати будь-яку релігію. Це правило діє й донині. Якою мірою це стосується вищих ступенів, – невідомо.

У 1730-х роках імператор Святої Римської імперії Франциск, герцог Лоренський, став першим з європейської знаті масоном, який привселюдно заявив, що його посвячено у Гаазі 1731 року. У результаті такого широкого розголосу масонство миттєво поширилося. Віденський двір Франциска став центром масонської активності.

У замку Франциска Хофбурге була лабораторія для занять алхімією. Одним з найвизначніших досягнень в історії таємних товариств є збереження наукової думки в часи, коли вона вважалася єрессю і відповідно до релігійних догм мала каратися смертю.

Дехто гадає, що головною метою масонства є знищення християнства. З цією точкою зору була згідна католицька церква початку ХVIII століття. 28 квітня 1738 року Папа Клемент XII видав буллу In Eminenti, де зазначалося, що католикам, які перейшли до масонів, загрожує відлучення від церкви. Папа назвав масонство язичницьким і незаконним.

Масонство досягло Карибів у період розквіту работоргівлі: 1739 року на Ямайці з’явилося п’ять перших лож. 1740 року було створено ложу на Барбадосі, а 1749-го – на Сент-Домініку (пізніше відомому як Гаїті).

На початку ХVIII століття серед масонів були люди, яких називали магами (до середини ХVIII століття не було різниці між магією і наукою, відомою як натурфілософія). Найвидатнішим магом був граф Сен-Жермен, який говорив на всіх європейських мовах. Звертаючись до французького двору в 1740-х роках, він оголосив, що його біологічний вік – сотні років, і це завдяки тому, що він знає секрет еліксиру молодості.

Сучасником Сен-Жермена був Хаїм Самуїл Якоб Фальк, якого ледь не спалили в Німеччині за звинуваченням у чаклунстві, але йому вдалося 1742 року втекти в Лондон, де він ввів ритуали і погляди Кабали в масонське навчання.

Масони залишили помітний слід в Американській революції 1776 року, а потім – у Французькій. У 30-х роках ХІХ століття в США нараховувалося 50 000 масонів, багатьох з них сьогодні могли б назвати “найкращими і найяскравішими”.

Масони революційного періоду були серед знаменитих людей того часу: Джордж Вашингтон, Бенджамін Франклін, Олександр Гамільтон, Томас Джефферсон, Джеймс Медісон. Серед тих, хто підписував Декларацію Незалежності, тільки одна людина не була масоном. Масонські знаки зображено на сучасній валюті США. Але це не єдині масонські знаки на валюті. Є також масонські символи – Всевидяще око і девіз – Novus Ordo Seclorum (новий світовий лад). Ще один масонський девіз – Ordo ab Chao (лад з хаосу). Цей девіз означає, що масони використовують створюваний ними самими хаос для досягнення своїх цілей – встановлення нового ладу.

Шотландський масон Арчібальд Грейсі заснував перший ощадний банк у Нью-Йорку. Його маєток “Іст Рівер” – офіційна резиденція мера Нью-Йорка. Грейсі був відомий своїми вечірками, що їх відвідували видатні особистості – Вашингтон Ірвинг, Джеймс Фенімор Купер і Олександр Гамільтон.

Таємність і закритість масонських лож сприяли їхній ефективній боротьбі проти англійського престолу. Те, що американську революцію задумали масони, було таємницею не тільки для англійців, а й для багатьох американських солдатів. Як писав один з істориків: “Більшість американських солдатів вважали, що вони борються за справу здобуття незалежності від тиранії. Масонство для більшості з них, як і для більшості з нас сьогодні, – це лише братерська організація, що вирішує соціальні проблеми і поповнює свої ряди новими членами”.

Велика державна печатка Сполучених Штатів містить масонську символіку. Печатка відбиває алхімічні традиції й алегорії єгипетської медицини. Орел, маслинова гілка, стріли і шестикутники – усе це окультні символи протилежностей: добро і зло, чоловік і жінка, війна і світ, світло і пітьма. На зворотному боці – як і на доларовій банкноті – усічена піраміда, що символізує втрату стародавньої мудрості, розсіяної і загнаної в підпілля церковною владою. Згори – промені світла надії і Всевидюще око – символ Французької революції.

Початок. Продовження в березневому номері.

February 2016