Фольклорний фестиваль “Вінніпег-2017”

Є щось магічне в фольклорних фестивалях, які проводяться за кордоном. Люди стікаються сюди, як струмочки до великої ріки, щоб з головою поринути в різноманіття культур і ще раз захоплено насолодитися прекрасними танцями, музикою, піснями та мистецтвом народів світу.

1 DSC_1582

Як свідчать представники укра­їнської діаспори Канади, які через ряд суб’єктивних та об’єктивних причин опинились за межами України, вони організовували українські фестивалі не тільки намагаючись зберегти рідну мову та культуру, а й щоб розвивати їх, вносячи свою част­ку в розвиток культури країни, котра стала другою батьківщиною для них та їхніх нащадків.

З 6 по 9 липня 2017 року в провінції Манітоба в котрий раз з великим успіхом пройшов фольклорний фестиваль «Вінніпег-2017». Вперше він був організований ще в 1974 році в провінційному парку Birds Hill на території Treaty 1 (землях канадських метисів), як одноразове свято з нагоди 100-річного ювілею з Дня заснування Вінніпегу. Старожили пам’ятають його як грандіозний безкоштовний фестиваль, який за три дні зібрав понад 22 тисячі осіб.

З того часу було засновано організаційний комітет, який за 43 роки не тільки заклав важливі коріння щорічного фольклорного фестивалю Вінніпега, але й перетворився в благодійну, неприбуткову мистецьку організацію, яка організовує десятки концертів і заходів протягом року, а також підтримує етнічні спільноти за допомогою освітніх та інформаційний програм.

Відвідуваність цього літнього фестивалю щорічно перевищує 60 тисяч осіб і включає туристів та виконавців з усієї Північної Америки. У організаторів фестивалю нараховується близько 2800 відданих добровольців, які щорічно витрачають понад 60 тисяч годин, щоб створити диво – народне свято Вінніпега.

 1 d

Я не міг пропустити таку подію. І мушу заявити вам, що це було щось більше, ніж фольклорний фестиваль.

Це було свято канадських громад і культурно-мистецький “саміт”!

Тут було щось для кожного і на усі смаки: інді-рок, електронна, в стилі “кантрі”, з кельтським корінням, джазова музика, та американський блюз. Багато хто з більш ніж 75-ти виконавців виступали в провінції  Манітоба в перший раз.

Проте, найбільше канадські українці чекали виступ групи «Да́хаБра́ха» — українського музичного етно-гурту, організатором і художнім керівником якого є Владислав Троїцький. Назва гурту, за словами його учасників, складена зі староукраїнських слів «давати» та «брати».

«Да́хаБра́ха» виступала в п’ятницю ввечорі, 7 липня, зібравши навколо сцени близько тисячі людей. Над Вінніпегом злітали у небо українські народні пісні, що були записані учасниками гурту у фольклорних експедиціях у різних регіонах України. Їхні пісні унікальні і неповторні – виконувані в автентичній манері, вони поєднуються зі звучанням широкого ряду інструментів із різних куточків світу, своєрідна гра в різні музичні жанри: мінімалізм, хіп-хоп, соул, блюз. Українські фани прийшли підтримати своїх улюбленців з жовто-блакитними прапорами. Розходились далеко за північ, наповнені по вінця рідними мотивами.

1 DSC_7378

Денні мистецькі майстерні та художники стали справжнім “відкриттям” фольклорного фестивалю “Вінніпег-2017”.  Їх чудові роботи гармонійно поєднувались з вечірніми музичними виступами та відображали культурне надбання канадських етнічних громад. Одна з виставок, яка привернула мою увагу, носила назву “Prairie Outdoor Exhibition” і являла собою відкриту художню галерею по всій території фестивалю.

Поряд з унікальними концертними виступами знаменитостей, на фестивалі був організований  “Сімейний простір” з іграми, ремеслами, читанням, дитячим живописом, ляльками та сцени для дитячої музики – Chickadee Big Top,  а також місце для дитячих розваг.

Перші фестивалі як в США, так і Канаді, були здебільшого заходи мистецько-розважального характеру, що зводилися до наповнення своїх програм музично-пісенними, танцювальними та іншими народними культурно-мистецькими заходами. Попри це, всі вони виконували одне важливе на той час завдан­ня – представлення широкому загалу найкращих культурно-мистецьких здобутків та традицій народів, що проживали на території цих країн. У наш час фольклорні фести­валі – багатопланове, багатогранне за змістом художньо-мистецьких заходів та масове за кількістю уча­сників дійство. У них чільне місце займають народні традиції, звичаї, інші культурно-побутові елементи.

Найбільше мене радує в таких фольклорних фестивалях, що на них завжди гідно представлено культуру нашої України – яскравої квітки серед пахучого зілля інших народів. Минають роки, змінюються покоління, а наша мова, наша пісня і наше мистецтво продовжують жити в серцях діаспорян.

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” (Панас Мирний).

Articles