Хто убив Стефані Кроу?

Ранок сім’ї Кроу

crowe5

Ранок 21 січня 1998 року в будинку сім’ї Кроу починався якось неправильно. 57-річна Джудіт Кеннеді, яка проживала з 33-річною дочкою Шерілін, її чоловіком Стівом і трьома онуками в будинку в Ескондідо (штат Каліфорнія, округ Сан-Дієго) вже не першу хвилину крізь сон чула, як в кімнаті її внучки Стефані раз за разом наполегливо спрацьовує будильник. О 6.30 Стефані необхідно було вставати з ліжка, щоб встигнути на уроки, але, мабуть, дівчинка так солодко спала, що не чула настирливих передзвонів. Ці вимогливі та різкі звуки ось уже декілька хвилин порушували тишу усього будинку, а їх чомусь ніхто не вимикав. Ще трохи полежавши, жінка все ж вирішила відправитися до онуки в спальню, подумавши, що якщо вона зараз не розбудить маленьку “соню”, то Стефані точно ризикує запізнитися до школи.

Накинувши халат, вона пройшла до кімнати Стефані, але, підійшовши до неї, побачила, що двері в спальню прочинені, а дівчинка чомусь лежить на підлозі долілиць в отворі між ліжком і дверима, вся в якомусь чорному липкому бруді. “О Боже! Щось сталося зі Стефані! Вона вся в багнюці!” – голосно, на весь будинок, закричала Джудіт і почала перевертати внучку, намагаючись зрозуміти, що ж з нею сталося. Але, Стів Кроу, який першим прибіг на крик тещі, вихопив доньку з рук жінки і буквально відразу усвідомив, що тіло його 12-річної дівчинки зовсім не вимазане брудом. Всі ці бурі, майже чорні патьоки на її тілі та одязі були нічим іншим, як запеченою кров’ю, а Стефані вже давно була мертва і холодна.

Дівчина лежала з відкритими очима, і чомусь на ній була та сама футболка і джинси, що й вчора, немов вона не лягала спати. Тим часом, напередодні, близько 10-ї години вечора, вона побажала батькам, що сиділи біля телевізора, й бабусі, яка знаходилась в своїй кімнаті, на добраніч. І абсолютно точно пішла до себе в кімнату дивитися солодкі сни. Але щось жахливе сталося з нею у власному будинку в період між шостою вечора 20 січня і о пів на сьому ранку 21 січня.

Парамедики, які швидко прибули на виклик 911, на жаль, тільки констатували смерть Стефані Кроу, що настала від багатьох ножових поранень. А незабаром після цього будинок Кроу наповнився численними поліцейськими, і, щойно втративши дочку та онуку, родина виявиться втягнутою в один з найбільш резонансних судових процесів Америки.

Ця справа увійшла в поліцейську і судову історію США, як класичний приклад самообмови під тиском поліції, проте, і до цього дня, вона є неймовірно спірною і нерозкритою, змушуючи задуматися над багатьма проблемами в американській правоохоронній системі.

Місце злочину

Для невеликого і вкрай спокійного містечка Ескондідо, що нараховує близько 120 тисяч жителів, вбивство 12-річної дівчинки прямо у власному будинку, в той час поки інші члени сім’ї мирно спали в сусідніх кімнатах, стало таким же вибухом, яким був би ефект від появи інопланетян на центральній площі.

Розслідувати його було доручено детективу Ральфу Клейтору, досвідченому слідчому з 23-річним стажем у відділі вбивств. Вперше він відвідав місце злочину в будинку Кроу по вулиці Valley Center Road того ж злощасного дня, рано вранці 21 січня, близько 7:30. Побачивши, що криміналісти вже уважно оглядають тіло жертви, перш за все він спробував зрозуміти, чи міг хтось непомітно проникнути в будинок Кроу.

Спочатку він почав оглядати вікно в спальні вбитої дівчинки, яке виявилося опущеним, але не закритим на засувку. І незабаром зрозумів, що його вже давно не відкривали. Потім детективами так само були оглянуті всі інші вікна і двері будинку, але і вони також виявилися незайманими. При цьому, найстарший член сім’ї Кроу, Джудіт Кеннеді, запевнила поліцію, що напередодні, як і зазвичай, перевіряла їх в цілях безпеки.

Від усього цього жахливого видовища – мертвого тіла маленької дівчинки на підлозі, і при цьому такого на вигляд звичайного американського будинку, з відсутністю слідів злочинця і знаряддя вбивства – у Клейтора боляче засмоктало під ложечкою. Уже тоді у нього з’явилось якесь моторошне відчуття, що це розслідування стане скандальною справою і вийде йому боком, адже все в ньому вказувало на причетність до вбивства Стефані Кроу когось із членів сім’ї.

maxresdefault

Розслідування по гарячих слідах

Спочатку, опитавши батьків – Шеріл і Стіва, – Клейтор з’ясує, що серед ночі до них у будинок хтось стукав, проте сім’я нікого не чекала і відкривати не стала. В усьому іншому, заявило сімейство Кроу, ця ніч не була чимось примітною і пройшла абсолютно спокійно. Тобто ніхто з п’яти чоловік, які на той момент перебували в будинку, не чув, як в декількох метрах від нього відбувалося звіряче вбивство. При цьому, що цікаво, кімната 14-річного брата Стефані, Майкла Кроу, знаходилась якраз навпроти кімнати сестри, але й він стверджував, що нічого незвичайного цієї ночі не чув.

Дивлячись в заплакані обличчя убитих горем батьків, Клейтор все більше приходив до висновку, що хтось із них причетний до цього злочину. Він був напоготові, уважно слухаючи їхні свідчення і спостерігаючи за реакцією. Розповівши свої підозри колегам, Клейтор нікого не здивував, а навпаки, знайшов у них активну підтримку. І першими підозрюваними став батько вбитої дівчинки, Стів Кроу, та її брат, Майкл.

Припустивши, що батько міг займатися розбещенням дочки, детектив став шукати мотиви для вбивства. Почавши допитувати всіх членів сім’ї, Клейтор заборонив їм спілкуватися один з одним і по черзі ставив необхідні питання, уважно вдивляючись в їхні обличчя і намагаючись відшукати неточності в їхніх словах. Але, батько, мати і молодша сестричка Стефані демонстрували непідробні почуття.

Вони настільки були приголомшені і зламані горем, яке навалилося на них, що сумніватися в цьому не доводилося. Та й свідчення їх збігалися, не залишаючи й тіні сумнівів в правдивості слів. Єдиною людиною, хто відразу ж почав дратувати досвідченого детектива, став 14-річний хлопчина, Майкл Кроу, який без будь-яких емоцій спостерігав за потугами поліції з’ясувати причину смерті його рідної сестри.

Обшук будинку

До полудня детектив отримав ордер на обшук будинку Кроу і покинув його, надавши можливість шукати докази професіоналам – судовим криміналістам. Протягом декількох днів, іноді працюючи по 15 годин на добу, сантиметр за сантиметром, вони “прочешуть” усі 167 квадратних метрів житлової площі, на якій жила родина Кроу. Було знято багато годин відеоплівки і сотні фотографій, перевірено одяг дітей і дорослих, складено малюнки і діаграми. І, звичайно, були зняті всі відбитки пальців, знайдених на предметах інтер’єру і стінах житла. В цілому, в цьому приміщенні знайдуть сліди, які залишили 90 осіб.

Тим часом, перші дев’ять годин криміналісти обстежили тіло Стефані на місці, не дозволяючи його пересувати і прагнучи зібрати максимальну кількість матеріалу і доказів для проведення подальшої експертизи.

Спочатку було з’ясовано, що напад на Стефані, найімовірніше, стався, коли вона лежала або сиділа на ліжку. Про це свідчили величезні криваві плями, що залишилися на постільній білизні. Але, дивним було те, що з якоїсь невідомої причини під час атаки дівчинка практично ніяк не намагалася оборонятися. На її тілі були відсутні захисні рани, і єдиним фактом, що вказує на спробу врятуватися від вбивці, стали кілька вирваних волосків, які знаходилися в її затиснутій правій руці і які, на перший погляд, були схожі на руде волосся Майкла. На думку кримінологів, отримавши 9 важких ножових поранень, деякий час вона, мабуть, залишалася при свідомості, і, можливо, намагалася доповзти до дверей, які знаходилися в декількох метрах від ліжка.

Хоча кров юшила з її шиї, у неї не були пошкоджені голосові зв’язки, так що, цілком ймовірно, вона могла кликати на допомогу. Однак, чому ніхто з членів сім’ї так і не почув її криків, залишалося незрозумілим.

Тим часом, поки криміналісти сиділи над доказами, постраждалу сім’ю Кроу в повному складі привезли до поліцейського управління Ескондідо для подальших допитів і з’ясування обставин вбивства.

Клейтор незабаром з’ясує, що обидва Кроу є яскравими представниками робітничого класу, у яких немає ні грошей, ні матеріальної зацікавленості, щоб вбивати власну дитину. Будинок вони знімали в рент, машини брали в кредит, але, згідно слів Стівена, для виплати всіх щомісячних платежів його заробітку механіка по ремонту автомобілів сім’ї цілком вистачало.

Допити членів сім’ї

Першим окремо допитають Стівена Кроу, який під час бесіди буде постійно плакати і говорити про те, якою гарною, старанною і доброю була його дочка. Стів в деталях опише все, що робила родина напередодні вбивства, і в його словах звучатиме лише непідробне горе і скорбота. Окремо допитають Джудіт Кеннеді, Шеріл, Шеннон і Майкла Кроу, і всі вони, не плутаючись в показаннях, підтвердять розповідь Стівена. І лише до вечора 21 січня кожному з них дадуть можливість зробити належний за законом телефонний дзвінок. Стівен і Шеріл почнуть шукати адвоката, а ось Майкл з управління подзвонить своєму найкращому другові – теж 14-річному підлітку Джошуа Тредвею, якому крізь сльози розповість про те, що в їх будинок хтось пробрався вночі і вбив його сестричку Стефані. Як пізніше скаже мати Джошуа, цей дзвінок справив на її сина шокуюче враження. Повісивши трубку, він став білий, як стіна, і звалився на стілець від такого сильного потрясіння.

Бродяга

Але поки сім’ю Кроу будуть допитувати в управлінні, до патрульних поліцейських, які залишилися чергувати біля їхнього будинку, почнуть підходити небайдужі жителі району. І усі будуть в один голос просити звернути увагу поліції на дивну людину, яка жебракувала тут останнім часом. Як виявилося, кілька місяців тому в цій частині Ескондідо з’явився худий, зарослий і явно нездоровий психічно бомж. Він набридав жителям і лякав їх своїм “бородатим” виглядом, заглядав у вікна і стукав у будинки, приставав до жінок і дітей з дивними запитаннями. Нишпорив по сміттєвих контейнерах, явно голодував, і відчайдушно шукав якусь міфічну дівчину, в яку, очевидно, був палко закоханий.

Приблизно о 8 вечора 20 січня він зазирнув в будинок містера і місіс Шелдон, сусідів Кроу, і запитав, чи не тут живе його подруга Трейсі. Потім, через півгодини, він же постукав у двері Данетт Могелінскі, ще однієї сусідки Кроу, і шалено обертаючи білками очей, запитав, чи не тут мешкає красива дівчина Трейсі, яку йому терміново потрібно знайти.

Останніми свідченнями про цього бездомного стали слова інших сусідів Кроу, які стверджували, що помітили його в ніч убивства на проїжджій частині дороги десь близько о пів на першу ночі.

Зрозуміло, що поліція, в силу обставин які склалися, не могла залишити без уваги ці повідомлення, і незабаром знайшла “підозрілого бродяжку”. Ним виявився 28-річний Річард Тьюіт, що походив з абсолютно нормальної сім’ї і який ще в підлітковому віці став проявляти симптоми психічного захворювання, періодично зникаючи з дому, жебракуючи і вживаючи наркотики. Зовсім недавно він відсидів черговий термін за продаж метамфетаміну і отримав від тюремних ескулапів страшний у своїй невідворотності остаточний діагноз – параноїдна шизофренія. Зарослий, немов лісовий дикун, він лякав людей своїм виглядом і поведінкою, зрозуміло, не викликаючи ні в кого симпатій і співпереживання.

В той же день, 21 січня 1998 року, Тьюіта затримають, і про всяк випадок заберуть у нього всю його брудну, смердючу одежину – чорні джинси і чорні кросівки, білу футболку і червону, розтягнуту до неможливості, водолазку. Вивернувши кишені, виявлять в них лише три м’яті доларові купюри і 40 центів, обгортку м’ятного льодяника від кашлю “Smith Brothers” і дві білі сірникові коробки. Все це разом з одягом відправлять на експертизу, взявши у Тьюіта зіскрібки з-під нігтів, але забудуть зняти відбитки пальців. Детективи також відзначать, що на його одязі немає крові, а на тілі є синці й потертості і невеликий поріз на правій руці розміром менше 4 см.

Пізніше, на суді, знайдені в кишені жебрака речі вважатимуть доказами – такі ж льодяники від кашлю “Smith Brothers” були знайдені на кухні Кроу, білі коробки сірників, нібито, лежали у дворі на барбекю, і могли бути ним вкрадені.

Бродяжку допитають, нічого путнього не дізнаються, але пригрозивши новим ув’язненням за приставання до жителів Ескондідо, відпустять. Дивлячись на цього божевільного хлопця, який важко усвідомлює навколишню дійсність і не пам’ятає, що з ним було вчора, у поліцейських і думки не виникне приплести його до вбивства Стефані Кроу. Адже така людина, яка в періоди безумства не здатна раціонально і практично мислити, просто не могла так віртуозно пробратися в будинок, повний людей, безшумно розправитися з 12-річною дівчинкою, і, не залишивши жодного сліду, покинути місце злочину.

На той момент Тьюіт був сприйнятий поліцією прикрим непорозумінням, фактором, що тільки заважає розслідуванню.

Криміналістична експертиза

Тим часом, над справою про вбивство Стефані Кроу особливо активно працюватимуть криміналісти. Зокрема, Брайан Блекборн, головний судмедексперт округу, оглянувши труп убитої дівчинки, знайде на її тілі дев’ять страшних ударів від ножа: двічі лезо потрапило у верхню частину її правого плеча, один раз розпороло ліву щоку, потрапило в ліве і праве вухо, ліву сторону шиї, потиличну частину голови, задню поверхню правого плеча і ліву сторону грудей. Всі удари локалізувалися виключно у верхній частині тулуба і максимально наближалися до горла і голови, що в свою чергу свідчило про якусь звірину жорстокість, особисту неприязнь і однозначне бажання ніби “стерти” обличчя людини перед смертю.

Смертельними для дитини стали два удари – в задню частину правого плеча і ліву сторону грудної клітки. Тут лезо холодної зброї проникло в тіло дівчинки на глибину майже 13 сантиметрів, пошкодивши великі кровоносні судини. Від больового і геморагічного шоку, найімовірніше, через якийсь час вона впала в безпам’ятство і померла досить швидко. Слідів сексуального насильства на її тілі не знайшли, а значить, це вбивство, схоже, мало якесь особистісне, а не сексуальне підґрунтя.

Початок. Продовження в липневому випуску.

Crime