Чикаго. Останній день літа, 17 листопада 2016 року

1-p1090631Зранку з Мічигану налітав якійсь знервований вітер, зривав жовте листя з дерев, нишпорив по кущах і заглядав до хати з протягами. Він гнав по небу табуни розхристаних хмар і підганяв у спину ситих канадських гусей, що перелітали на інше пасовисько. Все вказувало на осінь.

Проте, подобрілі синоптики обіцяли 21 градус тепла.

Літо.

Я подивилася крізь відчинене вікно на білку, що другий день голосила на паркані і вирішила – ніякої роботи!  Раз Бог посилає нам таку погоду, то треба її святкувати.

1-p1090719І подалася на пошуки пригод до парку.

Американські парки схожі на розчищені лісочки з великими зеленими галявинами для літніх розваг, пікніків, сімейних та громадських свят, спортивних ігор. Повз ліс прокладені асфальтовані доріжки для велосипедистів, бігунів, пішоходів та усієї іншої активної публіки. Тут завжди повно батьків з дітьми, закоханих парочок та галасливих компаній. Парки постійно доглядають, траву підстригають, сміття забирають. Все, як належить.

Ліс приголомшив мене своїми золотими шатами, п’янким запахом землі та вологого листя. Я не могла надихатися і намилуватися цією палітрою жовтих, багряних та зелених кольорів, сонцем, яке пробивалося крізь густе гілля і, навіть, засохлими кошиками диких квітів.

1-img_0674Але найбільше мені хотілося зустріти диких косуль, які так часто віталися зі мною влітку. Вони й не забарилися й великодушно дозволили мені по фотографувати себе на згадку.

В чиказькому даунтауні – фешенебельному центрі – на вулицях радувало око різнобарв’я квітів і зелені, хоча дерева вже були обплетені “з ніг до голови” святковими гірляндами. Місто Вітрів готується до Свята Вогнів на Чудовій Милі, яке відбудеться вже цими вихідними. Після Свята Вогнів, щовечора з настанням сутінок, місто буде перетворюватися на казкову розкішну планету, де усі магазини, готелі, вітрини, дерева і кущі будуть сяяти передріздвяними вогнями.

1-p1090735На дорозі мені трапилася величезна бочка з ромом, за якою я по інерції ледь не поїхала в інший бік. Потім вирішила, що цілої бочки мені не подолати і відчепилася.

День я завершила в Harris Theater на відкритті 39 Осіннього сезону і неймовірно цікавої світової прем’єри танцювального колективу Хаббард Стріт Денс Чикаго (Hubbard Street Dance Chicago).

Так минув цей останній день літа, що випав у цьому році на 17 листопада: з класичною музикою, лісом, вітром, білками-птахами-оленями-квітами, а також з склянкою доброго червоного вина і справжньою львівською чукулядою.

Що ще людині потрібно для щастя?

OUR CHICAGO BY OLGA RUDA