Історія монастиря на Львівщині, який став в’язницею

В Україні є 3 старовинних монастирі бернардинів, які перетворились на в’язниці. Один із них розташований в Ізяславі Хмельницької області, другий у райцентрі Бережани на Тернопільщині. Найтрагічнішу історію має 399-річний монастир у селищі Жвирка Сокальського району Львівщини — він тричі був під облогою, чотири рази горів, а останні 50 років тут діяла колонія суворого режиму. Про нього розповідає Gazeta.ua.

Так виглядає колишній монастир Бернандинів в квітні 2018 року. 50 років тут була колонія суворого режиму

На лівому березі Західного Бугу в селищі Жвирка Сокалського району Львівщини височіють розвалини колишнього монастиря ордену бернардинців.

Монастирський комплекс звели у 1604-1619 роках. Його оточували кам’яні триметрові мури та води Бугу. У підземеллі була бібліотека, склад та крипта для поховань монахів.

Монастир звели у заплаві річки на болотяних ґрунтах. Для зміцнення фундаменту монахи забивали у глибокі рови вільхові палі, засипати їх шлаком та негашеним вапном.

Комплекс був фортецею, яку протягом XVII ст. ніхто не зміг захопити. Оточений річкою і двома рядами оборонних стін.

“Костел має чотири поверхи під землею. З’єднаний з містом Сокаль на правому березі Бугу підземними тунелями. Була легенда, що їх збудували, аби бернардинці зустрічалися з монахинями-кларисками з жіночого монастиря, що на правому березі”, – розповідає Василь Левкович з музею “Сокальщина”.

Монастир бернардинів на початку XX століття з висоти пташиного польоту

Монастир був місцем паломництва — тут зберігалася чудотворна ікона Сокальської божої матері — точна копія Ченстоховської Божої Матері.

Була легенда, що підземні тунелі збудували, аби бернардинці зустрічалися з монахинями-кларисками.

Комплекс за свою історію тричі горів. 25 травня 1843 року згорів костел з чудотворною Іконою Богородиці. Під час бурі 6 березня 1858 року блискавка двічі вдарила в костьол. 28 травня 1870-го через необережність конюха костьол згорів разом із вежею і дахом келій. Під час І світової війни були зруйновані брами монастиря та стіни.

Монахи покинули комплекс у 1951 році услід за польcькою владою.

Богдан Хмельницький на іконі в колишньому монастирі. За легендою гетьман молився перед іконою Сокальської Богоматері в 1648 році

“Спершу в монастирі відкрили дім інвалідів. А в 1958 році переформатували на тюрму суворого режиму. Рови закопали, зробили дамбу, аби вода з річки не підходила до стін. Зеки вирили кілька озер навколо в’язниці”, – розповідає Василь Левкович.

Виправна колонія відкрилась 26 лютого 1958 року, її перша назва п/я ЯА-128/47. Це був заклад із максимальним рівнем безпеки – одна з 9 таких установ у Україні. Камери розмістили в келіях, де колись жили монахи. Костел перетворився на їдальню, згодом на склад.

Поставили 4 бараки та цехи для роботи. За територією тюрми звели військову частину та адміністративний корпус.

“У радянський час тут тримали особливо небезпечних рецидивістів. Коли з’явився пожиттєвий термін замість розстрілу, нас зробили колонією для довічників. Сюди епатували з України та Молдови”, – розповідає колишній працівник тюрми Володимир. – “Коли Союз розвалився, молдавани забрали своїх в’язнів. Залишились тільки українці. Тут сиділо до 1,2 тисячі зеків. Працювало близько 300 людей. Два автобуси щодня в Сокаль возили працівників на обід”.

У цехах виготовляли колючий дріт, бурякорізки, кормозапарники, зерноподрібнювачі, борони. Тюрма мала договори про співпрацю з 25 підприємствами в Україні. Довічники шили рукавиці, авоськи. Також займались ковкою металу — робили огорожі, деталі до шахтних машин та плели металеві сітки. Бетонний цех виготовляв шлакоблоки та перекриття. Крім в’язнів, у цехах працювали і вільнонаймані.

Двічі з тюрми тікали в’язні. Один сховався у автомобілі, що виїжджав із території. Його помітили. Другий випадок — чоловік виліз через підвал. Втікача затримали в селі Комарин біля кордону з Польщею.

“Тут авторитет кримінальний сидів на кличку “Хмирь”, відомий ще як “Бодя Львівський”. Був перший кілер України Гріша Суворов (найманий убивця Георгій Суворов. Виконав 18 замовних убивств у 1990-х. Отримав довічне ув’язнення. – Gazeta.ua). Він у Бога повірив, коли його в колишню келію відправили сидіти”, – розповідає Володимир.

27 березня 2012 року над колишнім монастирем загорівся дах. З будівлі евакуювали 150 в’язнів, серед них 68 довічників. Костел та келії вигоріли, перекриття обвалились. Вхід зі сторони тюремних блоків замурували. За твердженням адміністрації, пожежу спричинило коротке замикання електропроводки.

Палає Сокальська виправна колонія №47 – 27 березня 2012 року

Торік у грудні останніх ув’язнених перевели в інші тюрми. Нині заклад зачинений.

За тюрмою стежать озброєні охоронці. Навколо стін монастиря – болота і густі зарослі очерету. Раніше його викошували. Зараз солдати прибирають тільки контрольно-пропускний пункт та посипати підходи до нього піском.

Костел та келії повністю вигоріли, перекриття обвалились

Центральне КПП зачинене на колодки. В середину пускають тільки з письмовим дозволом. Одразу за ним виробничі цехи. Далі ще один пропускний пункт, який веде до бараків. Входи до них опечатані. Вікна заґратовані сіткою — аби в’язні не могли передавати один одному повідомлення.

У двох цехах залишились металообробні станки.

До костелу, розташованому у дальній частині, можна потрапити тільки через боковий вхід. Решту дверей замурували у 2012 році. У середині все розвалено — частини даху немає. Тхне сирістю — підвали затоплені, кажуть охоронці. Залишилось дві фрески на стелі та купи битої цегли.

Так монастир виглядає сьогодні – стіни облуплені ,частина з них обвалилась. Автор: Андрій Жигайло

За монастирем стоїть іржавий козловий кран — ним вантажили шлакоблоки.

Місцеві колонію називають “зона” або на польский манер “кляштор”. Перші хати від тюрми – за 100 метрів.

“Вигідно було з солдатами чи робітниками мінятись. Ми їм чай, їжу, а вони нам саморобні золоті цепочки, ювелірку. В дочки є ікона, яку виготовили з міді. Тюрма мала свій свинокомплекс, можна було купити порося чи курку по 5 карбованців”, – каже місцева Людмила Басетова.

Кожного місяця 8, 18 і 28 числа в’язнів привозили та відвозили потягом Львів-Київ. Спершу їх міліцейським коридором виводили з останнього вагонозаку потягу, вели до авто, а потім з мигалками і сиреною везли до в’язниці-монастиря.

Тюрма мала договори про співпрацю з 25 підприємствами в Україні

У селищній раді Жвирки написали два листи у міністерство юстиції з проханням передати їм на баланс колишню тюрму, каже селищний голова Іван Кошлай.

“Просимо державу, щоб нам у підпорядкування віддали територію тюрми. Треба шукати підприємство, яке туди зайшло б. Колись при тюрмі діяла фабрика і люди мали роботу”, – каже Іван Степанович.

Костел пропонує віддати церковникам. Каже, що католицька церква проявляла інтерес.

Бернардини — ченці католицького ордену. Гасло: Мир та Добро! У середні віки орден був найбагатшим, діяв у Франції, Італії, Угорщині, Іспанії та Італії. В Україні бернардини з’явилися у XV ст. За радянські часи майже всі їхні монастирі були знищені. Сьогодні в Україні є 8 відділень ордену.

Автор: Андрій Жигайло, Gazeta.ua

Цікаві місця України