Діти-сироти – теж НАШІ діти!

                                               Кожен милосердний вчинок – це щабель                                                                                          сходів, що ведуть до небес.                                              

                                                                                     Г. Бігер

Діти-сироти – теж НАШІ діти!Жила-була студентка, яка окрім відвідування лекцій практично нічим не займалась. Однієї безсонної ночі вона запитала себе: “Що ти хотіла б робити в цьому реально прекрасному світі?”

Перше, що спало на думку, – “допомагати дітям”. І вона вирішила спробувати. Дівчина знала, що десь зовсім недалеко живуть у холодних і сумних будинках покинуті діти, яким крім маминого і татового тепла дуже бракує інших вкрай потрібних речей – одягу, взуття, іграшок, а часом і просто цукерок.

Дівчина, яку звали Наталя Кузьмич, знайшла однодумців і організувала групу волонтерів. А потім доля звела її з двома дуже хорошими людьми: Олею Наконечною та Софією Міколяш з Чикаго.

Діти-сироти – теж НАШІ діти!Милосердя не буває надмірним. В першу чергу у країні, де діти-сироти або інваліди сплять у холодних кімнатах, не мають нормального одягу, щоб вийти “у люди”, та й узагалі найнеобхідніших речей; де державні мужі, які будують для себе “золоті палаци”, давно повернулися спиною до найбільш незахищених і вразливих, для яких прихід будь-якої людини “знадвору” вважається святом, бо її можна обійняти.

Першим волонтери обрали дитячий будинок з дітьми від 5 місяців до 5 років. Невтомна Оля Наконечна зробила найбільший “подарунок”, зібравши в Чикаго масу одягу, іграшок та інших речей для українських сиріт.

Діти-сироти – теж НАШІ діти!Знайомство з малюками почалося з надзвичайно емоційної зустрічі. У повітрі постійно витало слово “мама”, до гостей тягнувся ліс маленьких ручок. Діти із спеціалізованої школи-інтернату смт. Краковця, що на Львівщині, були переповнені радістю та щирістю, їх теплі обійми повністю розтопили серця благодійників. Такі зустрічі кардинально міняють світосприйняття, надихають волонтерів на ще більші зусилля і допомагають реалізовувати ці мрії.

Засновник неприбуткової чиказької організації Ukrainian Women in Business Софія Міколяш теж допомагає дітям-сиротам в Україні. Знайомство із Софією порадувало львівських волонтерів, так як минулої зими в школі не було опалення, і діти шість місяців на рік замерзали під ковдрами. Всього через декілька місяців після першого збору коштів організацією Ukrainian Women in Business тут було встановлено опалення.

Діти-сироти – теж НАШІ діти!14 лютого відбулася перша поїздка дітей інтернату Краковця до львівського кінотеатру, яка вимагала чимало зусиль і коштів. Проте волонтерська праця та пожертви чикагських благодійників вартували того – похід в кіно став справжнім святом для сиріт. Після перегляду мультфільму “Панда кунг-фу 3-Д” очі дітей випромінювали справжнє ЩАСТЯ. Дітвора смакувала попкорн і кока-колу, сміялась і раділа у гарному вбранні, подарованому спеціально для цього “виходу у світ” (попередньо волонтерами було придбано теплий зимовий одяг для усіх 53-х дітей (610 доларів); похід у кіно обійшовся у 350 доларів).

Волонтер Наталя Кузьмич:

Хочеться ще раз подякувати усім, хто долучається до наших заходів по обидві сторони океану; хто зробив можливим похід інтернатівських дітей у кінотеатр Львова.

Діти-сироти – теж НАШІ діти!Велике спасибі директору інтернату Наталії Франків, яка дбає за діток, як за рідних, і не побоялась дозволити їм такий своєрідний “вихід у світ”. Ми переконані, що це дійсно важлива подія в житті дітей.

Я завжди буду переконувати людей, котрі хочуть приїздити в інтернати та сиротинці, але бояться побачити щось неприємне чи страшне – насправді все навпаки. Такі дітки насичують нас добром, позитивом і завжди чекають “гостей”, підтримки, як моральної так і матеріальної.

Якщо ви позитивні, щасливі і радієте життю, то чому б не поділитись цією радістю з іншими?

Ще раз спасибі всім жертводавцям м.Чикаго! А особливо організації “Українські Жінки в Бізнесі”, якими було перераховано по тисячі доларів на Краковецький та Буківський сиротинці.

Директор інтернату Наталія Франків ділиться з нами своїми проблемами та мріями:

Діти-сироти – теж НАШІ діти! Нам дуже важко з ремонтами. Влада не хоче виділяти кошти ні на перекриття даху спального корпусу, ні на фасад, ні на ремонт сходової клітки. Минулого літа ми таки наважились розпочати ремонт фасаду. Я вирішила, що частинами скоріше приведу школу до нормального вигляду, бо страшно обдерта. Зробили одну стіну фасаду (матеріали нам надали безкоштовно, а працівникам за роботу, бодай невеликі кошти, але теж пощастило роздобути). Стіна стала прикрасою цілої вулиці! Я називаю її “сонячний дім”! Маю намір продовжити цей ремонт.

Тепер беремось за депутатів, бо дітям із вадами, що закінчують школу, йти нікуди (ні в училище їх не беруть, ні на роботу). Ми пропонуємо продовжити навчання для інвалідів до 22 років (посилене трудове навчання). Дуже хочемо для них побудувати теплицю, а це квітникарство, овочівництво, ягідництво…”

Ми молимося про милосердя, і ця молитва повинна навчити нас з повагою ставитися до милосердних вчинків (В. Шекспір).

Для тих читачів, кого зацікавила діяльність організації “Українські Жінки у Бізнесі”, подаємо контактну інформацію:

www.ukrainianwomeninbusiness.com

Тел. 773-837-6262

PayPal: ukiwomenofchi@att.net

Ukrainian Women in Business NFP:

Selfreliance UAFCU #02163803

 Волонтери, членкині, спонсори запрошуються!