Скільки сказано про Місця Сили – місцини, що володіють чудодійною енергією. Більш загадковий феномен і вигадати складно! Більшість людських культур, починаючи від традицій шаманів і закінчуючи великими цивілізаціями давнини, пов’язувало Місця Сили з можливістю спілкування з вищими планетами нашого Всесвіту.
Світи в паралелях
Іноді у мене виникає відчуття, що деякі письменники невідомим чином підключаються до містичного, чужого нам інформаційного поля і зчитують звідти інформацію. Тому так часто їх фантазії втілюються в майбутньому. Взяти, приміром, улюблений ними сюжет подорожі в часі або відвідування інших вимірів. Пам’ятаєте Ійона Тихого, героя великого Лема, і одну з планет, де жили симпатичні істоти, які за допомогою таблетки відправлялися в щасливе минуле? А аспринівські герої і його “Корпорація МІФ”, учасники якої, як у себе вдома, борознять усілякі вимірювання?
* * *
Чотирнадцятого липня 1911 року з римського залізничного вокзалу в круїз, влаштований фірмою “Дзанетті” для багатих італійців, вийшов прогулянковий потяг. Сто шість пасажирів оглядали визначні пам’ятки поруч з новою ділянкою дороги. Поїзд наближався до вельми довгого, за мірками початку XX століття, кілометрового тунелю. І раптом стало відбуватися щось жахливе. За свідченнями двох пасажирів, що встигли вискочити на ходу, все раптом покрилося молочно-білим туманом, який у міру наближення до тунелю густішав, перетворюючись на в’язку рідину. Поїзд увійшов в тунель і … пропав.
Спершу припускали, що потяг міг застрягти в тунелі. Однак обстеження не дало ніяких результатів – поїзда в ньому не було! Три дні потяг шукали по всіх залізничних станціях і тільки після цього оголосили пасажирів зниклими безвісти. Почалося розслідування, до якого залучили кращі уми – соціальний статус пасажирів зниклого поїзда не дозволяв зам’яти справу до кращих часів або сфабрикувати легкотравне пояснення. Побудували навіть спеціальну модель тунелю, щоб зрозуміти, що могло трапитися з цим поїздом. Марно … Поступово про зниклий поїзд стали забувати, а коли почалася Перша світова, то зовсім стало не до того. Тунель, де зник поїзд, замурували від гріха подалі, а фірма “Дзанетті” продовжила свій бізнес, викресливши з пам’яті прикрий казус. Типова манера поведінки – якщо не можеш щось зрозуміти і пояснити, простіше від цього відгородитися.
Тільки у 1926 році родич одного з пасажирів, який ніяк не бажав заспокоїтися, розкопав дивну історію. Справа в тому, що в 1845 році в Мехіко з’явилися 104 італійці, які заявляли, що прибули сюди поїздом з Риму. Недовго думаючи, цих громадян відправили в психіатричну лікарню, де всі вони з часом померли від старості. Очевидці відзначали дивний одяг, який був на мандрівниках – він ніяк не відповідав 40-м рокам XIX століття. Кажуть, деякі з цих предметів збереглися досі і на кришці однієї табакерки можна розглянути напівстерті цифри “1907”.
Але це пасажири. А що ж сталося з поїздом? І тут ми стикаємося із ще більш незвичайною і загадковою історією, тому що поїзда на вокзалі Мехіко не виявилося. Зате і по цей день його бачать в різних країнах на різних залізничних лініях. Очевидці описують його практично однаково: старовинний паровоз з порожньою кабіною машиніста, три пасажирських вагони з наглухо закритими вікнами і відкритими дверима. Поїзд здатний рухатися не тільки по залізниці, а й там, де колись були укладені (і потім зняті) рейки. Його бачили в Німеччині, Росії, Румунії, Індії і, звичайно ж, в Італії. Він виникає з нізвідки і зникає в нікуди. Як правило, його появу супроводжує той самий білий холодний туман. Знаходилися сміливці, що ризикували вскочити в поїзд, – з тих пір вони вважаються зниклими безвісти. Чи не правда, чимось нагадує долю “Летючого голландця”?
Як реагувала на описувані події так звана наукова громадськість? Як і завжди – воліла робити вигляд, що нічого особливого не відбувається. У гіршому випадку поїзд називали міфом. У кращому – намагалися підібрати наукове пояснення на кшталт “чорних дірок” в тимчасовому полі, через які і ковзає потяг-привид. Можливо, друге пояснення і є частковою розгадкою. А поки дослідники стали збирати матеріали про людей, які загинули без сліду або – що набагато цікавіше – що з’явилися з нізвідки.
Зниклі безвісти, зрозуміло, не рідкість – в будь-якій поліцейській дільниці за місяць набереться зо два десятки заяв від скорботних родичів. Більшість зниклих – жертви нерозкритих злочинів, або люди, які вирішили докорінно змінити своє життя і почати все заново. А ось тих, хто “з’явився” набагато менше, та й докопатися до таких випадків важче.
Найцікавіший факт стався 22 лютого 1997 року в американському місті Піттсбург. Камера спостереження, встановлена біля супермаркету, відобразила в ранкові години людину, яка вийшла туману. Здавалося б, нічого особливого, але проблема в тому, що цей самий чоловік в туман раніше не входив! Інша камера, встановлена трохи ближче, ніякого руху не зафіксувала – людина виникла з нізвідки. Чоловік постояв, злякано озираючись, потім невпевнено пішов вперед. Пізніше на бетонних плитах, там, де камера “побачила” людину, зафіксували ланцюжок з крапель крові, який несподівано обривався. Дивну людину більше ніхто не бачив, так що доля його залишилася невідомою. Вчені придумали масу пояснень цього явища, але жодного більш-менш задовільного.
Справи давно минулих днів
Третього травня 1817 року в містечку Бастонь в Арденнах до місцевого жандарма звернувся чоловік, який стверджував, що народився в 1884 році. Незнайомець розповідав дивні речі, які шокували поліцейського. На жаль, записи тієї бесіди не збереглися, тому ми можемо лише гадати, що дізнався жандарм від відвідувача (або, може, ці відомості ретельно приховують). Єдине, що запам’яталося випадковим свідкам: “Бійтеся Наполеона Третього!”
У ті часи ніхто ще не міг припустити, що племінник знаменитого Наполеона, який втратив трон всього два роки раніше, стане імператором Наполеоном III, завдяки якому Франція програє війну з Пруссією в 1870 році. Дивного чоловіка, особу якого встановити так і не вдалося, сплавили від гріха подалі в божевільню. Потім сліди його загубилися.
Двадцять першого травня 1968 року в водах Атлантики загадковим чином зник американський атомний підводний човен “Скорпіон”, на борту якого перебували 99 членів екіпажу. Підводний човен несподівано зник з екранів радарів, хоча ніякого сигналу лиха від нього не надходило. Причини загибелі корабля так і не були встановлені, його уламки не знайшли. Це тим більше дивно, бо до моменту своєї загибелі “Скорпіон” знаходився в районі порівняно невеликих глибин. Але найдивніше, що п’ять років по тому радист на березі прийняв сигнали “Скорпіона”, а на радарі чітко відбився саме підводний човен! Мара тривала півгодини. Оператор, який зафіксував все це, збожеволів – настільки сильним виявилося пережите потрясіння. Проте, дані електронної апаратури не дозволяли сумніватися – “Скорпіон” дійсно з’явився через п’ять років після своєї загибелі, причому в справному стані.
Нарешті, вельми цікавий випадок, що стався 5 квітня 1990 року в Берліні. Канва історії цілком буденна – до поліцейського відділку доставили чоловіка, який стверджував, що народився в кінці XXI століття. Здавалося б, типовий випадок божевілля. Але, що дуже цікаво, при ньому виявилося кілька предметів, які викликали подив у поліцейських і свідків. Серед речей – дивний рідкокристалічний годинник, який представляв собою тонку плівку, що просто наклеюють на зап’ястя без всяких ремінців. Кажуть, ці предмети передали для дослідження в один з наукових інститутів. Доля “прибульця” невідома.
І наостанок: 23 листопада 1957 року в Марселі з’явилася людина, яка питала у перехожих про своє місцезнаходження, в якому він місті і який зараз рік, а потім став голосно закликати “не допустити світової війни через п’ять років”. Як відомо, в 1962 році вибухнула Карибська криза, яка поставила світ на грань третьої світової. Пророка навіть не встигли помістити в лікарню: він був настільки виснажений, що помер через три дні від дистрофії.
* * *
Навіть мала дещиця усіх цих історій здатна навести на роздуми про вищеописане явище і змусити будувати різні гіпотези. Найбільш логічною серед них, причому не даремно, є ідея паралельних просторів. У науці критерієм значущості відкриття служить ступінь його безумства. Ні, далеко не всяка божевільна гіпотеза виявляється геніальною.
Майже півстоліття тому з’явилася людина, що перевернула з ніг на голову багато догм фізики. Квантова механіка Х’ю Еверетта перевертає всі уявлення про Всесвіт. Кому потрібна така революція? Недарма в квантовій механіці, яка сама по собі настільки складна, що більшості студентів здається божевіллям, теорія Еверетта вважається однією з найбільш немислимих побудов. У теорії Еверетта більше опонентів, ніж союзників, але за 45 років помилку знайти нікому так і не вдалося. Хоча аналізували цю теорію такі світила науки як де Вітт, Пригожий, Шкловський, Гінзбург. Першими рецензентами стали вчитель Еверетта Джон Уілер і нобелівський лауреат Нільс Бор, до якого молодий вчений їздив в Копенгаген. Уілер навіть якось поставив Еверетта в один ряд з Ньютоном і Ейнштейном.
Одна з основних аксіом теорії – поняття розгалуження, або розщеплення, що відбувається при взаємодії спостерігача і об’єкта. При кожному вимірі Всесвіт, як не дико це звучить, розгалужується на ряд паралельних всесвітів. На цих розвилках виникають двійники, нові всесвіти. Світ, по суті, – це каскад причинно-наслідкових ланцюжків, що утворюють безліч евереттовських всесвітів.
Завдяки теорії Еверетта, пояснення знаходять безліч незрозумілих до цього явищ. Вона проливає світло на природу НЛО, привидів, духів і потойбічних сил. Адже дивні літальні апарати можуть бути і гостями з майбутнього, випадково або навмисно переміщені в нашу епоху. А можуть виявитися і візитерами з інших вимірів, де живуть інші створіння, звідки забредають духи та інші істоти. На перший погляд виглядає неправдоподібно, але, з іншого боку, якби пару століть назад комусь сказали про мобільний зв’язок або описали Інтернет, того, хто б це розповідав, явно зарахували б до фантазерів.
Еверетт стверджував, що в один і той же момент відбувається життя в різних часових вимірах, незалежно один від одного. Отже, машини часу, оспівані в фантастичних романах, не такі вже й фантастичні, і, можливо, незабаром вчені знайдуть спосіб відправлятися як в минуле, так і в майбутнє. І ще менш фантастичні інші виміри, де життя начебто і схоже на земне, але має й свої відмінності. Хтозна, чи не є наші полтергейсти, існування яких вченим все-таки довелося визнати, гостями з іншого виміру.
Отже, саме в місцях перетину часових всесвітів, на думку прихильників Еверетта, спостерігаються аномальні явища: НЛО, привиди, полтергейсти … Не дивно, що батько цієї революційної теорії при житті надбав безліч ворогів і почув на свою адресу різні невтішні епітети.
Але існують і інші спостереження. Коли уфологи просіювали інформацію від контактерів й очевидців, то в зонах прояву аномалій завжди спостерігалися часові зрушення. Так, зниклі люди, відсутні, за нашими мірками, тиждень і більше, з піною коло рота стверджували, що їх відсутність тривала не більше десяти хвилин.
А якщо ще подумати про те, що люди до цих пір не здатні освоїти космос через неможливість посперечатися з фізичними законами, з огляду на відстані, то не такою вже й фантастичною здасться гіпотеза, ніби НЛО літають не тільки завдяки високорозвиненій технології інших цивілізацій, але і тому, що вони навчилися долати часові пласти. Чим інакше пояснити зміщення часових рамок у свідомості контактерів?
Згадане в цьому розділі відкриття важко переоцінити. Адже в паралельних світах може бути і паралельне життя, яке нагадує наше і все-таки трохи інше. Зокрема, та сама Сила, яка проривається до нас у вигляді аномальних явищ, в паралельному просторі може бути цілком повсякденною річчю. Раптом саме вона і підточує кордон між світами на тих відрізках, де ця межа слабкіша?
