“Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!”

“Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!”

Зустріч українсько-канадської громади з Міністром національної оборони Канади

Частина І


“Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!”“Найбільшою поразкою для Росії є успіх України, її людей та економічного життя незалежно від агресії”,
– цими словами Міністр національної оборони Канади Гарджит Сінґг Саджан (Federal Defence Minister Harjit Sajjan) розпочав свою зустріч з канадсько-українською громадою 17 березня в Домі Святої Родини в Вінніпезі.

Зустріч була огранізована Конґресом Українців Канади – Манітобською Провінційною Радою (UCC Manitoba Provincial Council – КУК Манітоба). “Ми сподіваємося отримати додаткову інформацію від міністра про програму операції UNIFIER і про те, як канадський уряд планує допомогти Україні”, – сказала Мирослава Підгірна, віце-президент Конґресу Українців Канади Манітобської Провінційної Ради, представляючи Міністра.

Спочатку пан Саджан зробив коротку доповідь, а потім відповідав на запитання української громади. Міністр підкреслив, що Канада не планує додаткової збройної підтримки, проте, він наголосив, що завдяки цій програмі, відомій як “Операція UNIFIER”, Збройні сили Канади забезпечують військове навчання і допомогу в розбудові можливостей особовому складові Збройних сил України на підтримку зусиль України у збереженні її суверенітету, безпеки і стабільності.

“Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!”“Український народ страждає на сході України, і ми хочемо мати можливість показати нашу пряму підтримку”, – додав він. – “Канада разом із союзниками і урядом України продовжать підтримувати професійний розвиток Збройних сил України і розширювати їхні можливості в низці галузей. Серед них – навчання діям у малих групах, розмінування вибухових пристроїв, діяльність військової поліції, медичне навчання і модернізація системи тилового забезпечення”.

Операція UNIFIER продовжуватиметься в Україні до кінця березня 2019 року. В її рамках – направлення 200 військових та інструкторів збройних сил Канади до України. Продовження цієї важливої місії – це ознака того, що канадський уряд чудово розуміє загрозу з боку Росії, але це також і доказ результативної роботи української громади з федеральним урядом Канади.

Міністр повідомив, що в недалекому майбутньому буде підписано спеціальний договір щодо військової співпраці між Україною та країнами НАТО, куди входить і Канада. Цю новину слухачі зустріли аплодисментами.

В свою чергу, Вінніпезька громада закликала вирішити питання про військове співробітництво та заходи, що дозволяють країнам НАТО, як, наприклад, Канаді, експортувати військову техніку на Україну. В даний час на сході України йде війна, кількість загиблих протягом трьох років російської агресії оцінюється в понад 10 тисяч військових і цивільних осіб,  20 тисяч поранених і 1,8 тисяч переміщених осіб.

“Вторгнення Росії в Україну, анексія Криму в 2014 році, гуманітарна криза – люди вмирають щодня. Частина України окупована, народ стурбований”, – заявив Остап Скрипник, прес-секретар Манітобської Провінційної Ради Конґресу Українців Канади.

Від відповіді на питання щодо забезпечення України летальною зброєю та військовим обладнанням, призначеним для захисту, Міністр дипломатично ухилився. Він наголосив, що основне завдання – деескалація конфлікту на сході України.

Чіткою і ясною була позиція Міністра щодо Криму. “Крим – це частина України, анексована Росією у 2014 році”, – заявив він.

Частина ІІ

“Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!”На зустрічі з Міністром національної оборони Канади я спілкувався з професором Остапом Гавалєшкою, який щойно повернувся з навчань канадських військових, які незабаром виїдуть в Україну. Остап – перший виконавчий директор/засновник Українського Науково-Технологічного Центру, за що одержав “Орден Канади”(“Order of Canada”) – найвищу нагороду канадської держави; професор емерітус Університету Манітоби, Перший почесний консул України в Манітобі та бувший президент Канадсько-Української Фундації (CUF). Пластун, станичний у Вінніпезі.

(коротке інтерв’ю для журналу Ukrainian People)

– Що чекало на вас в якості канадського військового/інструктора в Україні?

– Спочатку ось що нас чекало на двох великих канадських військових базах – в Едмонтоні (провінція Альберта) та в Шайло (провінція Манітоба):

“Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!”“Які в українців забобони? Як вимовляти “м’який знак” або букви “щ” чи “х” в українській кирилиці? Чому всі сусідні народи століттями нападали на Україну? А що українці люблять їсти, пити? Чим відрізняються українці від росіян? Чим відрізняються мови? Як привітати когось? Які відносини між чоловіками та жінками? Чому йде війна на Донбасі? Що насправді трапилося в Криму? Ким насправді був Бандера? Чому Путін так ненавидить Україну?”

Посипалися запитання, на котрі не так легко було мені змістовно відповідати, особливо, коли  слухачі – досвідчені канадські військовики, які вже багато чого бачили й пережили в Боснії, в Конго, в Сирії чи в Афганістані!

– Яке у вас було завдання центру Міністерства Оборони?

– Перед Центром міжкультурного навчання канадського Міністерства національної оборони та МЗС постало завдання переконатися, щоб канадські дипломати та військовики були добре ознайомлені з ситуацією в державах, куди їх направляли служити. Я мав честь (в партнерстві з панею Катериною Усовою з Едмонтона) бути призначеним “українським експертом” такого навчання потужної групи канадських вояків, котру – коли канадський уряд прийме остаточне рішення – планують вислати в Україну на тренінг українських збройних сил. На той час канадський уряд ще не прийняв рішення про можливе продовження цієї місії, знаної як “Operation UNIFIER”.

Великою та приємною несподіванкою для нас була також участь полковника Андрія Ліщинського, який є активним членом сьогоднішних Збройних Сил України. Він виявився справжнім супер-патріотом України, котрий говорив чисту правду, не “завивав нічого в папірці”, а описував нинішню ситуацію в Україні: ситуацію на Донбасі, в Криму, в країні загалом – такою, якою вона є насправді.

– Ким були ваші студенти-військові?

– Наша “студентська група” складалася з дуже добре вишколених та з високою військовою практикою канадських військовиків, від рядових та постачальників до медичних, інженерних та їхніх командирів. Неймовірно вишліфована група. Ми були вражені високим професіоналізмом цих військовиків. Абсолютна увага до обставин, до нової інформації! Тотальна цілеспрямованість! Ніяких спроб “ловити зайця возом” чи відвертати увагу від головної теми. Брали стовідсоткову участь в навчанні, в завданнях. Не приймали нічого “на сліпо”, критично оцінювали все, що їм представлялося (я тоді подумав: “От якби всі студенти були такими!”).

– Яка була мета вашої праці?

– Ціль вишколу була ознайомити наших військових слухачів з тим, що їх чекатиме в Україні. Тут треба підкреслити, що Центр міжкультурного навчання канадського уряду, котрий за це все відповідав, дуже докладно все підготував та зорганізував. Військова команда, котра проходила цей тренінг, також докладала усіх зусиль, щоб все відбулося успішно та ефективно. Ретельно підготовану програму проводили дві керівниці-консультантки з Центру, а ми, двоє “експертів”, її виконували. Кожна з трьох сесій тривала два довгі та насичені дні. Треба було передати військовикам безліч важливих, цікавих, але часто важких для розуміння фактів, які стосуються сьогоднішнього стану України.

– Якими були теми тренінгу?

– Теми тренінгу покривали дуже широкий діапазон українських обставин. Нариси історії України – від князівства, через козацтво, визвольні змагання, комунізм та СССР, до незалежності та сьогоднішньої держави. Пояснення геополітичної ситуації України наголошувало те, що кожна її сусідня  держава, як, наприклад, Туреччина, Румунія, Польща, Росія (в додатку такі “не сусіди”, як Німеччина чи навіть Монголи), століттями старалися загарбати собі територію України. Сьогоднішня ситуація з Росією є явним, сумним прикладом. Пояснювалося, що такі історичні напади на Україну залишили глибоке бажання мати свою незалежність, самостійність та мрію про спокійне життя, як і належить нормальному, цивілізованому народові. Підкреслювалися також різні аспекти культури України, її світового рівня досягнень в наукових та технічних галузях (“МРІЯ” Антонова, ракети КБ Південного, Спутнік#1 Короліва та ін.) чи в медичних сферах. Була розмова про українських державних мужів – від князів, гетьманів до сьогоднішніх політиків. Пояснювалися українські звичаї, свята, забобони, способи спілкування, які можуть образити, українські віровизнання. Згадувалися мережі транспорту – дороги, залізниці, аеропорти – індустрія, промисловість, агрокультура та сьогоднішній дуже успішний розвиток комп’ютерно-програмної ділянки, котра знаходиться на передових місцях у світі. Ми звернули належну увагу на українську кирилицю, вимову букв, корисні фрази для щоденного життя та спілкування з цивільними та військовими особами. Думаю, цілком зрозуміло, що така програма справді була дуже насиченою.

– Навчання, звичайний робочий день. Як це відбувалося?

– Центром міжкультурного навчання було підготовлено важливі та дуже потрібні для тренінгу експонати.

Перший: концентрований посібник української азбуки, вимови та корисних фраз. Їх було роздано кожному учасникові. Після пояснення та озвучення українських виразів всі учасники повинні були все точно повторювати. Другий: феноменальна колекція карток на всі вищезгадані теми – з описами, ілюстраціями, графікою та даними. Справді унікально підготовлена річ! (напевно, не одній українській суботній школі в Канаді чи США така колекція була б корисною учням). Третій: була видана для використання нашими студентами-військовими прекрасна книжка під назвою “Country – Ukraine”. Це дуже точно, ясно і стисло написаний підручник про державу, що роздається канадським дипломатам і солдатам, котрі направлені на службу до даної держави, в цьому випадку – в Україну. В додатку Центр мав до показу кілька дуже корисних відео про згадані теми. Полковник Ліщинський привіз додаткові, дуже корисні, вражаючі відео про сьогоднішні події на Донбасі.

Після таких зусиль приємно було офіційно почути від уряду Канади, від нашого державного міністра закордонних справ Христі Фріланд, українки, пластунки з Канади, що наш уряд продовжив цю благородну місію “Operation UNIFIER” до березня 2019 року. Це також підкреслив наш Міністр оборони, Гарджит Саджан, під час своєї зустрічі з українськими  громадами міста Реджайна, Саскачеван та міста Вінніпеґ, Манітоба.

“Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!”

Зустріч української громади з Міністром національної оборони Канади завершилася на важливій ноті: “Коли ми спостерігаємо за агресією Росії в Україні, ми мусимо бачити повну відповідальність Канади перед Світом. Наше повідомлення – Канада є союзником країн, що підтримують Україну. Канада завжди підтримувала і підтримує Україну!

Ми, канадські українці, горді за таке ставлення нашої держави!