Чи знаєте ви, що українське консульство в Чикаго було створене завдяки зусиллям нашої діаспори? А саме — “Клубу 500”?
Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України та підтвердження цих законодавчих рішень на Всеукраїнському референдумі з обранням президента, наша держава була змушена встановлювати дипломатичні контакти з різними країнами. 5 травня 1992 року Олег Білоус вручив вірчу грамоту президенту Бушу й став першим послом вільної України.
Українці діаспори – перші три хвилі еміграції: економічна, міжвоєнна та політична – з великим ентузіазмом включились в процес становлення молодої європейської держави на світовій арені. Чиказька діаспора, яка через багато десятиріч зуміла зберегти для себе Україну за океаном, достойно інтегруватися в американське суспільство і залишитися при цьому українцями, була в числі перших.
“Клуб 500” – це ініціатива українських організацій Чикаго у 1990-х роках, метою якого стало відкриття першого українського консулату в Америці. Організатори клубу планували заохотити 500 членів-прихильників, які б пожертвували по 500 доларів. Незадовго українська громада зібрала 200 тисяч доларів, що допомогло заснувати українське консульство в штаті Іллінойс. Ініціаторкою “Клубу-500” була доктор Дарія Маркусь з Чикаго.
Довідка
Доктор Дарія Маркусь (15 січня 1935 р., с. Незнанів, Кам’янка-Бузького району Львівської області, Україна – 17 листопада 2008 р. в Чікаґо, США) – український науковець-енциклопедист зі США, співредактор “Енциклопедії української діяспори”. Доктор наук (1976 р.) з “Foundations of Education” в Університеті Лойола у Чікаґо.
Народилася у Західній Україні в сім’ї Василя і Меланії Гасюків. У 1945 р., після закінчення Другої світової війни, родина Гасюків опинилася в таборі переселенців Д. П. у місті Міттенвальді, в Баварії, Німеччина. Дарка відвідувала школу та була активною пластункою. У 1948 р. разом з батьками виїхала до Канади. В Канаді закінчила Queens College Торонтського університету. Навчалася на маґістерських студіях в Лювені (Бельгія). У 1960 році взяла шлюб з Василем Маркусем в Нью-Йорку.
Дарія Маркусь – активний учасник українських жіночих організацій в США. У 1963 р. вступила до 29-го Відділу СУА. У 1967 р. була головою Відділу, 1975-76 – головою Округи СУА в Чікаґо, 1978-81 р. культурно-освітньою референткою Головної Управи СУА.
Перебіг подій
Навесні 1992 року при неформальних розмовах Дарії і Василя Маркусів та Святослава Личика з радником посольства Сергієм Куликом було висловлено ідею про створення в Чикаго Консульства України, для чого необхідні були зусилля як української, так і американської сторони. Зокрема, Дарія Маркусь взяла на себе організацію фінансової допомоги на влаштування консульства в Чикаго, тому що на той час Україна не могла фінансувати консульства за кордоном.
В травні 1992 року Чикаго відвідав міністр оборони Костянтин Морозов, а з ним – депутат Верховної Ради України та голова парламентарної комісії із закордонних справ Дмитро Павличко та посол Олег Білорус, які підтримали ідею відкриття в Чикаго Консульства України.
Радник українського посольства С. Кулик улагодив дозвіл Посольства України в США, а після – домігся згоди Міністерства закордонних справ України та американського уряду. Дозволи було одержано 11-го вересня 1992 року.
У Чикаго було утворено Ініціативний комітет для допомоги та утримання українського представництва в Чикаго.
Відкриття консульства відбулося 2-го жовтня 1992 року в Українському культурному осередку в Чикаго. На цій урочистій події були присутні Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, новопризначений Генеральний консул України в Чикаго Анатолій Олійник та Посол України в США Олег Білорус.
Перше приміщення консулату розмістилось в Українському культурному осередку в Українській околиці (Ukrainian Village), де воно працювало протягом декількох років. 2-го листопада 1992 року двері в консульському офісі відкрилися для прийому громадян.
Створення “Клубу 500”
11-го грудня 1992 року за ініціативою Дарії Маркусь було створено “Клуб 500”. До нього запрошувалось 500 людей, які могли б внести датки по 500 доларів для допомоги облаштування в Чикаго українського консульства. “Клуб 500” ставив за мету до 31-го грудня 1994 року зібрати 200-250 тисяч доларів.
У 1993 році Дарія Маркусь виїхала до Києва. Справи “Клубу 500” перебрала на себе заступниця голови з фінансових питань Дарія Ярошевич.
Дарія Маркусь була головним організатором збору коштів, які до 1-го квітня 1996 року сягали понад 360 тисяч доларів. До цієї загальної суми також входили прибутки з акцій “Колядуємо Україні”, ‘Амбасадорський бал-бенефіс” та пожертви з міст консульського округу (Детройт, Міннеаполіс, Омага, з штату Вісконсин). 31-го березня 1994 року адміністративне бюро консульства переїхало в приміщення за адресою 10 East Huron Street, Chicago, яке взяли в оренду з правом викупу.
Виконавши своє завдання – збір фондів для консульства, – “Клуб 500” перестав існувати. На базі членства “Клубу 500” з’явилася нова організація – ‘Товариство приятелів Генерального консульства України в Чикаго” з новою управою, своїм статутом і новим завданням підтримки установи та Генерального консульства. Загальними зборами 16 листопада 1996 року головою було обрано Лідію Шандор. В той же час другим Генеральним консулом України в Чикаго було призначено Віктора Кирика. Пані Лідія, юрист за професією, неодноразово надавала консульству підтримку з юридичних питань та в інших потребах.
В березні 1998 року до співпраці Товариства Приятелів приєдналась Іванна Річардсон, а 10 вересня 1998 року вона була обрана загальними зборами четвертою головою Товариства.
Придбання у власність будинку консулату
Головним досягненням Товариства у 1998-2009 роках було придбання у власність будинку для консульства за адресою 10 East Huron St. В присутності виконуючої обов’язки Генерального консула Людмили Протасової та адвоката др. Юліяна Куляса було підписано договір на купівлю будинку, а 17-го серпня 1998 року будинок став власністю Уряду України.
Щоб відзначити успішне завершення цієї важливої справи, “Товариство” разом з Генеральним консульством організували прийняття, на яке були запрошені всі члени “Клубу 500”, представники українських громадських організацій та установ, відомі діячі діаспори.
На святкування прибув з Києва і Віктор Кирик, другий Генеральний консул України, який своєю наполегливою працею допоміг закінчити довготривалий процес.
Урочисте благословення будівлі і приміщення спільно провели Архиєпископ УПЦА Владика Всеволод і Єпископ УКЦ Владика Іннокентій УСВВ. Серед визначних гостей були присутні Антін Бутейко – Посол України в США, Ярослав Войтко – Голова ТЕМ України, Віктор Кирик – колишній Генеральний консул України в Чикаго. З урочистими доповідями виступили ініціатор “Клубу 500”, покійна Дарія Маркусь, та др. Юліан Куляс.
Як вияв вдячності членам “Клубу 500” і “Товариству приятелів Генерального консульства України” була виготовлена меморіальна таблиця з іменами всіх добродіїв, які надавали грошову підтримку для заснування консулату в Чикаго. Вона була вмонтована в червні 2008 року на постійному місці при вході до будинку.
Діяльність “Клубу-500” відображена в книзі “Коротка історія Товариства приятелів Генерального Консульства України в Чикаго “Клуб 500”.
***
23 квітня 2015 року в Чикаго прибула новий Генеральний консул України Лариса Герасько, родом з Чернігіївської області, яка до призначення працювала директором Департаменту міжнародного права МЗС України. Сьогодні Лариса Анатоліївна та працівники консульства активно працюють пліч-о-пліч з громадськими організаціями діаспори, утверджуючи демократичний статус нашої держави та її самостійний незалежний курс у світовому просторі.
Можна довго розповідати про діяльність української діаспори Чикаго, як про їх заходи та проекти, жертовну працю на підтримку власної ідентичності, так і останню волонтерську діяльність на підтримку Євромайдану та потреб АТО. Можна довго перечислювати діючі церкви, школи українознавства, громадські, молодіжні, духовні та політичні організації українців Іллінойсу, які ніколи не переставали вірити у вільну Україну. Можна вирушити до чиказької публічної бібліотеки на Стейт стріт і день за днем вивчати невідомі сторінки історії України, занурюючись у рідкісні книги, які вони нам залишили і яких ви не знайдете більше ніде в світі. Проте, ніщо не дасть нам повної картини титанічної праці українських першопрохідців на теренах Америки.
Нам, представникам четвертої хвилі, залишається, закотивши рукави, впрягтися у цей спільний віз і тягнути його, поки вистачить сил. Так відбувається трансформація громади заробітчан, яка щонайбільше – це задовольняє свої мовно-культурні потреби, у діаспору зі сталим принципом розвитку й бажанням залишити щось вагоме після себе.
Так, як зробили це 500 осіб, збираючи кошти на приміщення Генерального консульства України в Чикаго.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая! (Тарас Шевченко, “Кавказ”)
Підготувала Ольга Руда
Використані матеріали:
https://uk.wikipedia.org/wiki/
http://referat-ok.com.ua/ukrajinska-diaspora-v-ssha