“Добрі справи самі по собі не рухають світом…” Десь приблизно таким гаслом корегується в житті спеціаліст з навчання Олена Баран. Власне тому, вона разом з ініціативною групою друзів відкрила перші на території Західної України безкоштовні розмовні курси з вивчення англійської мови для воїнів учасників АТО. Приблизно рік подібний «мовний клуб» існував лише в Києві. Тепер він працює і у Львові.
– Я просто намагаюсь робити щось суспільно корисне прикладаючи до цього свої професійні знання та уміння, – поділилась Олена. – Справа в тому, що коли виник волонтерський рух, то я порахувала, що наприклад плести сітки це добре. Але я за цю годину можу заробити певну суму грошей і таким чином купити щось корисне. І тому я вирішила зайнятись власне мовними курсами і зробити англійську не просто доступною мовою, але й своєрідний клуб спілкування. Озираючись назад вже можу сказати, що це вдалось.
За словами Олени, хороші наміри завжди притягують однодумців. Саме так вона познайомилась в ветераном збройних сил США Девідом Пластером. Свого часу Девід, говорячи сучасним українським військовим сленгом мав 22 ротації в різноманітні гарячі точки світу. З 1 грудня 2013 року Девід не мав вихідних, адже приїхав в Україну, бо відчув свою потребу в допомозі нашій державі здобути реальну свободу. Разом зі своїми колегами він почав викладати тактичну медицину для бійців, що прямували на фронт. За весь час це приблизно 5000 бійців. Крім цього ще приблизно 2000 українців пройшли безкоштовні тренінги та заняття, що організовував Девід. За всі свої послуги він не бере гроші з українців.
– Я такий самий ветеран, як і мої українські брати по зброї, – розповідає Девід. – Моя ціль надати, як посильну допомогу в організації різноманітних соціальних проектів, так і допомоги для бійців України, від досить потужної ветеранської групи Збройних Сил США. В Україні я отримав значну підтримку від волонтерів вашої держави. Це дійсно чесні люди з палаючим серцем. Сподіваюсь, що разом наші зусилля принесуть користь.
– Взагалі, моя участь в клубі була дуже спонтанною, – продовжила Олена. – Я випадково взнала, що мій товариш ходить на цей клуб в Києві. І Девід зараз шукає однодумців у Львові. І я подумала «Чорт забирай я ж і є та сама людина!». Так само спонтанно підібрався колектив однодумців-модераторів, які проводять ці безкоштовні заняття.
Також несподівано цими курсами зацікавилось чимало англомовних спеціалістів, які працюють у Львові. Наприклад Раєн є спеціалістом-комп’ютерником в фірмі «I-hub», яка власне надала безкоштовне приміщення для проведення клубу. Він не володіє українською мовою, але, так само як і інші носії мови, залюбки погодився приходити раді того, щоб просто поспілкуватись з звичайними львів’янами.
Першими учасниками «мовного клубу Львова» стали понад три десятки колишніх і діючих військовослужбовців та волонтерів. Всі вони зібрались Завдяки оголошенню в соціальній мережі « Фейсбук», та Львівського центру надання послуг ветеранам АТО. З самого початку організаторами курси задумувались не просто, як черговий навчальний проект. Він мав мати ще й певну соціально- реабілітаційне підґрунтя. Зокрема, все спілкування відбувається між учасниками на теми, які спонукають до виникнення яскравих позитивних емоцій чи спогадів. Також, під час розмов модератори груп роблять акценти на більш успішних ветеранів, які змогли віднайти себе в цивільному житті. Це дозволяє іншим показати наочний приклад того, що за бажанням життя може бути різнобарвним і цікавим.
– Зараз в наших планах відкрити з нового року вже повноправні курси для ветеранів, які бажають вивчити володіння мови, – продовжила Олена Баран. – Про них можна буде дізнатись за посиланням https://www.facebook.com/anomaly.ua/ Будемо раді бачити наших ветеранів у себе. Адже це лише маленька частинка нашої подяки за вашу рану працю.
Тарас Грень.
