Рівно 175 років тому в Чикаго відбувся аукціон з продажу чорного чоловіка

Афіші, розміщені в Чикаго, заявляли: «Людина на продаж».

14 листопада 1842 року – рівно 175 років тому – афроамериканця продавали на аукціоні на куті вулиць LaSalle і Randolph. Він був єдиним чорношкірим, який коли-небудь був законно проданий в рабство в Чикаго.

Рабство повинно було бути тимчасовим – за законом максимум на рік, – але така ідея розлютила аболіціоністів (борці за відміну рабства) в Чикаго.

Рівно 175 років тому в Чикаго відбувся аукціон з продажу чорного чоловіка

Чоловік, якого продавали на аукціоні, був Едвіном Хіскоком (Edwin Heathcock). Ранній чиказький історик Альфред Андреас (Alfred Andreas) описує його як «кольорового чоловіка, працьовитого і ґречного члена Чиказької методистської церкви». Під час роботи на фермі біля North Branch на річці Чикаго, Хіскок вступив в перепалку з білим робітником. Цей працівник звинуватив його у вбивстві раба і заарештував його.

Хоча Іллінойс ніколи не був рабовласницьким штатом, в ньому діяли Чорні кодекси (Black Codes), згідно з якими вільні афро-американці були позбавлені основних прав. Вони не могли голосувати, їх свідчення в суді було обмежено, а також вони повинні були мати свідоцтво про свободу, щоб довести, що вони не втекли з рабства.

У Хіскока не було ніяких документів. Тому він провів шість тижнів у в’язниці за можливу втечу, а газета «Chicago Democrat» шукала його рабовласника. Якщо не знаходився власник раба, то згідно з законами штату, «шериф зобов’язувався найняти його за громадські роботи за мінімальну зарплату». Після цього, раб матиме можливість отримати свідоцтво про свободу.

Жоден рабовласник не прийшов за Хіскоком, тому через шість тижнів його мали продати в тимчасове рабство на аукціоні.

Зебіна Істмен (Zebina Eastman), аболіціоніст, що працювала в Underground Railroad, почула про аукціон і вирішила надрукувати афіші «Людина на продаж» і відправити поширити їх по Кларк-стріт, щоб здійняти обурення громади. В понеділок зранку на аукціон прийшов великий натовп. Коли шериф Самуїл Лоу (Samuel Lowe) вивів Хіскока, той здригнувся від прохолодного повітря.

Шериф, наполягаючи на тому, що він просто дотримується закону, пояснив, що протягом місяця він виставлятиме Хіскока на аукціоні, щоб заплатити за його перебування у в’язниці.

Він поцікавився, чи є в когось пропозиції.

Відповіді не було.

Він знову запитав.

Жодних пропозицій.

Він постійно запитував і, нарешті, застеріг натовп: «Якщо я не отримаю плати за цю людину, я повинен буду повернути його до в’язниці».

Махлон Огден (Mahlon Ogden), чий брат Вільям був першим мером Чикаго, піднявся. Махлон дістав срібний четвертак і запропонував 25 центів за Хіскока. Шериф прийняв пропозицію.

Тоді Махлон Огден сказав Хіскоку: «Іди туди, куди захочеш». Так і сталось.

Невідомо, куди Хіскок пішов після цього. Коли Істмен згадував про інцидент в 1874 році, він заявив, що «про нього ніхто і нічого не чув».

Заголовок статті Істмана повідомляв: «Першого раба продано в Чикаго». Але це не так. У 30-х роках білого чоловіка на прізвище Гарпер (Harper), був проданий подібним способом в місячне рабство тому, що він був бродягою. Купив його чорний чоловік на ім’я Джордж Уайт (George White). Як повідомляється, Гарпер втік, а Уайт не влаштовував пошуки. Обидва аукціони відбулися ще до того, як почала працювати Tribune.