“Санта-Клаус реальний. Проте, він мертвий” – заявляють археологи

“Санта-Клаус реальний. Проте, він мертвий” – заявляють археологиСпочатку гарна новина:

Людина, яка сказала вам, що Санта-Клаус був самозванцем з фальшивою бородою, який мав привабити покупців в торговий центр, або звичайною брехнею від ваших батьків, яка принесла їм п’ять хвилин тиші, була, як мінімум, дезінформована.

Погана звістка: Санта-Клаус, безумовно, мертвий.

Археологи з півдня Туреччини стверджують, що відкрили могилу справжнього Санта-Клауса, також відомого як Святий Миколай, під церквою з його іменем біля Середземного моря.

Святий Миколай Мирський (Saint Nicholas of Myra) був відомий своїм анонімним даруванням і щедрістю. Люди вірили, що він залишить монетку у взутті кожного, хто залишить йому черевики в його свято, 6 грудня.

Як розповідає історія, він був ченцем, який облишив свої справи і замість цього вирішив допомагати бідним та хворим.

Він також є покровителем моряків і, звичайно, особливо любив дітей. (Існує одна трохи химерна історія про те, як святий Миколай рятує трьох дітей з «лап злого м’ясника»).

Він був настільки популярним, що пережив протестантську реформацію, «коли поклоніння святим почали зневажати».

Лише в 16 столітті Святий Миколай почав з’являтись в образах і уяві людей з його сучасною, цукерковою тростиною. У Європі він став відомим як Отець Різдво (Father Christmas).

Він мігрував у Америку з голландцями, які називали його «Sinterklass» і щороку збиралися на річницю його смерті. Він почав з’являтись в магазинах у 1840-х роках.

Письменник Клемент Кларк (Clement Clarke) закріпив американський образ Санта-Клауса своїм віршем «Візит Святого Миколая» (A Visit from St. Nicholas), який починається словами «’Twas the night before Christmas» («Це була ніч перед Різдвом»).

Зараз Санта закріпився в різдвяній лексиці, з своїм рум’яним обличчям, що є предметом фільмів, багаторічною батьківською брехнею і суперечками про дитячий матеріалізм.

Щороку проводить спір про те, чи правильно показувати Санту тільки білим. У минулому році Санту сфотографували з лопатою біля паркана на кордоні з Мексикою. І був Санта, якого назвали брехуном, через те, що він розповів смертельно хворій дитині, що він для Санти «ельф номер один».

Через все це, залишки реального Святого Миколая стали предметом багатовікової помилкової ідентифікації та пограбування могили.

Святий Миколай помер в 343 році і був похований в церкві St. Nicholas в Демре (Demre), на середземноморському узбережжі Туреччини.

У 1087 році, швидше за все, купці викопали кістки і вивезли їх до італійського міста Барі. Це місце стало священним через відвідини християн, що віддавали шану Святому Миколаю.

Але археологи кажуть, що прочани до Basilica di San Nicola молились не тому чоловікові. Кістки належать іншому місцевому священикові, а не одному з найвідоміших святих.

Археологи, які проводили недавні опитування в церкві Демре, знайшли прогалини під ним. Храм знаходиться під церквою і є недоторканим.

«Ми вважаємо, що ця святиня взагалі не була пошкоджена, але добратися до неї складно, бо вона покрита мозаїкою», – сказав Чеміл Карабайрам (Cemil Karabayram), голова Antalya’s Monument Authority.

Карабайрам впевнений, що археологи зможуть дістатися до могили.

На його думку, майже через 1700 років після смерті Святого Миколая він подарує ще один подарунок жителям Демри: прибутки від туристів.