Якщо вам хтось скаже, що чиказьці – це такі лінивці люди, які проводять свої вихідні в обіймах з телевізором, можете кинути в нього камінь! Звичайно, є окрема категорія, що практично не відриває своє сідалище від канапи, дивиться усі телепрограми підряд, приправляючи побачене фестфудом і пивом, проте ми їх не відносимо до свідомих американців. То трава, якій ще треба дозріти.
Як тільки перші теплі промені сонця розтоплюють сніг і починає пробиватися перша зелень, місцеві жителі вирушають за місто або у парки. Парки тут нагадують невеликі дикі переліски з хащами, поваленими деревами, річками або озерцями, проте основна площа для відпочинку впорядкована і охайна: доріжки для велосипедистів та бігунів, місця для паркування автомобілів, будиночки-туалети, велосипедні стоянки, столики з лавами та майданчики для пікніків. А також великі зелені поля, які доглядають і підстригають траву цілісіньке літо – це для футболістів, баскетболістів, дитячих свят і т.п.
Тобто все, як і прийнято у цивілізованому світі.
Після “дикої” суботи, коли на Чикаго упала якась дивна суміш снігу, грози, сонця і вітру, перша неділя квітня видалася теплою і сонячною (15 градусів). Ми зраділи теплу і вирішили не звертати уваги на сильний вітер, який намагався зсунути нас з пішохідних доріжок.
Сонячний день “витягнув” на природу родини з дітьми, сім’ї з “братами нашими меншими” – песиками усіх порід та розмірів, спортсменів, молодь та представників старшого покоління.
Навколо вирувало життя. Білки гралися в лапанки, невеликими групами бродили червоногруді робіни, косулі здивовано витріщалися на людей з ледь позеленілих кущів, а на річці гелготав цілий базар гусей та качок. То цікаві діти підгодовували їх хлібом та печивом.
Я дивилася, як в небі вітер жене табуни білих хмар, на великі клейкі бруньки, які вибухали маленькими листочками прямо на очах, на радісних дітей, на щасливих закоханих, які наче почманілі бродили між кущами, і думала: дякувати Богу, який створив цей неймовірно красивий світ. Дякувати цим деревам, тваринам, птахам, які розмальовують його яскравими фарбами. А також, цим людям, які приходять сюди і приводять своїх дітей, щоб навчити їх любити цей чудовий світ.
В Чикаго прийшла весна.
