9 квітня 1997 року 50-річна Джудіт Бредфорд Сміт і її чоловік, 52-річний Джеффрі Сміт, поспішали до аеропорту. Вони планували вилетіти з Бостона, штат Массачусетс до Філадельфії, штат Пенсільванія. Їх поїздка в одне з найстаріших міст Америки мала стати поєднанням приємного з корисним. Джеффрі повинен був 10 квітня прибути на конференцію, організовану Національною асоціацією фармацевтів Америки, де йому, як юристу, належало представляти інтереси однієї з компаній. А Джудіт хотіла просто помандрувати. Вона вперше збиралася відвідати Філадельфію і склала довжелезний список пам’яток, які хотіла оглянути.
Подружжя викликало таксі, щоб встигнути на свій рейс о 1:30 пополудні в Бостонський аеропорт “Логан”. Проте, приїхавши в аеропорт і розпрощавшись з таксистом, Джудіт раптом з жахом зауважила, що забула всі свої документи вдома. Без паспорта чи іншого документа з фото, що посвідчує особу, виліт був би неможливий (на той момент Федеральним управлінням цивільної авіації США було введено правило про посадку пасажирів на авіаційні рейси тільки в разі надання ними документів з фотографією).
Джудіт повертається додому – вона планує вилетіти трохи пізніше, рейсом, який відлітав з Бостона о 7:30 вечора.
Джеффрі, по прибутті до Філадельфії, зупиняється в готелі “DoubleTree”, що знаходиться на 237 South Broad Street.
Від Бостона до Філадельфії близько 440 кілометрів, отже, приблизно о десятій вечора Джудіт прибуває в готель до чоловіка з букетом квітів, як вибачення про власну забудькуватість.
Джеффрі зустрів дружину в холі і провів у номер. На наступний ранок у подружжя будуть різні плани. Джеффрі виступатиме на конференції, а Джудіт мала намір відвідати кілька основних визначних пам’яток Філадельфії, зокрема Індепенденс-хол і Дзвін Свободи.
О 6 вечора того ж дня пара планувала завітати до старих приятелів, які проживають в Нью-Джерсі, так що подружжя домовились зустрітися в готелі не пізніше 17.00.
Вранці Джеффрі поспішає, у нього на цей день заплановано багато справ. Він запрошує дружину на безкоштовний сніданок в ресторані готелю. Проте дружина насолоджується ранковим душем і відмовляється. Близько 9.00 ранку Джеффрі покине готельний номер. Весь день він буде присутній на конференції, де його бачитимуть десятки людей.
Зникнення
З конференції Сміт повернувся близько 5-ї вечора, але Джудіт в номері не було. Коли Джудіт не з’являється і о 6:15, Сміт починає помітно хвилюватися.
Джеффрі і Джудіт знали один одного давно. Більше 10 років тому вони познайомилися за вельми сумних обставин. Батько Джеффрі переніс важку операцію з видалення злоякісної пухлини гортані. Після виписки з лікарні, йому був потрібний спеціальний медичний догляд на дому, а Джудіт працювала медсестрою за викликом.
Їм було цікаво разом. Ці двоє раптом виявили багато спільного у своїх сподіваннях і надіях, зрозуміли, як багато схожих життєвих невдач їх уже спіткало. Обидва були в розлученні. Джудіт до того була вже двічі одружена, але обидва рази невдало. Працюючи медсестрою, вона придбала будинок і самовіддано ростила двох дітей – сина Крейга (в 1997 році йому було 24 роки) і дочку Емі (26 років).
Джеффрі також був батьком-одинаком, живучи з дочкою від першого шлюбу. Їх обох об’єднувала навіть сфера їхньої професійної діяльності – обидва працювали в тісному зв’язку з фармацевтичними компаніями і могли годинами обговорювати новини розвитку галузі. Обидвоє боролися із зайвою вагою, успадкувавши від батьків схильність до повноти, відвідували театри і були уболівальниками однієї баскетбольної команди – бостонського “Селтікс”.
Майже через 10 років після знайомства пара вирішує оформити офіційний шлюб, досить скромно відсвяткувавши весілля. На момент подій, що розгорталися у Філадельфії, Джудіт і Джеффрі були в шлюбі близько 5 місяців, і поїздка була своєрідною романтичною подорожжю, де пара могла побути удвох, насолодившись прогулянками і один одним.
Проте, 10 квітня 1997 року ситуація виходила за межі установлених правил. Поїздка до Філадельфії планувалася заздалегідь, в готелі на Джудіт чекав чоловік, і не існувало жодної очевидної причини, щоб вона ось так несподівано могла зникнути.
О пів на сьому хвилювання Джеффрі досягло апогею, і він вирішує йти на пошуки зниклої дружини. Опитавши консьєржа та охорону готелю, він з’ясовує, що його дружину ніхто не бачив.
Джеффрі викликає таксі і кілька годин поспіль кружляє по маршруту автобусів, опитуючи водіїв, чи не бачили вони його зниклу дружину, і чи не чули про які-небудь незвичайні події в місті. Водій таксі згодом опише Джеффрі, як вкрай засмучену і спантеличену людину – він абсолютно не знав, що йому робити.
За свідченнями Джеффрі, до ранку він повернеться в готель, попередить начальство, захопить документи і відправиться в поліцію. Він змушений буде відвідати два відділення місцевих правоохоронців “6 східного” і “9 західного” районів, які опікувалися охороною правопорядку в центрі міста. І в кожному з них, на переконання Джеффрі, поліція залишиться байдужою до його біди. З часу зникнення Джудіт ще не минуло й 24 години.
Джеффрі повернеться в поліцію 9-ого західного району, в якому також містилося і Центральне детективне управління Філадельфії, щоб, не дивлячись ні на що, домогтися прийняття у нього заяви про зникнення людини.
Факти
Але поліцейські твердо стояли на своєму, не бажаючи завчасно займатися розшуком жінки, яка відсутня такий короткий проміжок часу. Йому наказали приходити на наступний ранок, в той час, коли мине 24 години після її зникнення.
Він повернеться назад в номер і, немов зацькований звір, стане чекати приходу наступного ранку. Але наступна доба не принесе полегшення. Навпаки, саме з моменту реєстрації поліцією Філадельфії повідомлення про зникнення 50-річної Джудіт Бредфорт Сміт і почнуться основні “незрозумілості” в цій історії.
Після огляду готельного номера і речей Джудіт Сміт, після опитування персоналу готелю поліція виявить, що ніхто її до ладу в Філадельфії не бачив. Жінка під ім’ям Джудіт Бредфорт Сміт дійсно зареєструвалася на рейс, що летить до Філадельфії увечері 9 квітня, але її ніхто на борту літака не запам’ятав. Службовець рецепції готелю “DoubleTree” бачив її в холі з квітами мигцем і здалеку, пізнати цю жінку по фото він би не наважився, в журналі же запис про прибуття Джудіт була відсутня. Вона не вечеряла і не снідала в ресторані готелю, нічого не замовляла в номер.
Але найнезбагненнішим було те, що багаж Джудіт залишався недоторканим. Її валізи були запаковані, у ванній була відсутня брудна білизна. У номері не було ні косметики, ні гребінця або шампуню. Але ж в день зникнення, за свідченнями Джеффрі, вона приймала душ. Так куди ж поділося все те, що використовує людина у ванній? Невже жінка після душа вдягнула все ту ж ношену білизну, той самий одяг, в якому прилетіла напередодні, і, не причепурившись, вирушила на прогулянку?
Втім, як запевняє Джеффрі, як згодом підтвердять і діти Джудіт, у жінки була відсутня звичка фарбуватися, і до свого зовнішнього вигляду вона ставилася досить просто, використовуючи в поїздках мило і шампуні, що надаються готелем. А речі могли бути не розпаковані через пізнє прибуття до Філадельфії і небажання на наступний ранок витрачати час на цей захід.
У поліції починає зароджуватися підозра, що Джудіт Сміт взагалі не прибувала до Філадельфії. Але де ж вона, і навіщо тоді Джеффрі бреше?
Сумна статистика злочинів свідчить про те, що до 90% жінок стають жертвами власного чоловіка, коханця або членів сім’ї. З цього моменту Джеффрі Сміт в очах поліції набуває ролі головного підозрюваного у справі зникнення своєї дружини.
Провівши пошуки в Бостоні і Ньютоні, де проживали Сміти, опитавши рідних, знайомих і приятелів, слідчі з’ясовують, що Джудіт Сміт дійсно безслідно зникла, але причин цього ніхто не знає. Дорослі діти і Джудіт, і Джеффрі в один голос характеризують її як людину обачну, адекватну, не схильну до експресивної поведінки. До того ж всі діти підтвердять, що пара жила по-справжньому добре, в любові та злагоді. Дочка Джудіт – Емі, дасть Джеффрі характеристику абсолютно чесної людини, яка не здатна нічого приховувати. Як вона виразиться: “Він найчесніша людина, яку я коли-небудь зустрічала. Він навіть податки сплачує до останнього цента!”
Пошуки
Джеффрі і справді всі знайомі характеризували, як людину розумну, освічену, спокійну і вкрай чесну. Він народився в Бостоні, закінчив Колумбійський коледж і юридичний факультет Гарвардського університету, в навчанні завжди демонструючи неабиякий розум і посидючість. 20 років займався юридичною практикою, викладав на курсах для медичних працівників. Його неодноразово залучали до розробки законопроектів про обіг в країні наркотичних препаратів.
Невисокий на зріст (175 сантиметрів), він мав значну зайву вагу, важку ходу і серйозну задишку. Весь стрес, викликаний зникненням Джудіт, погано на ньому відбився – він змарнів і виглядав приголомшливим.
В ході розслідування з’ясується і те, що Джудіт пропала 10 квітня всього лише з 200 доларами в кишені, її кредитна карта ніде не “світилася”.
Виходило, що далі Америки Джудіт Сміт за власним бажанням нікуди дітися не могла, та й сума готівки була замалою, щоб подорожувати або стати жертвою пограбування. Все це призводило до нерадісних висновків: швидше за все, Джудіт таки стала жертвою. Але чиєю? У Джеффрі був відсутній мотив і можливості, інших “потрібних кандидатур” у поліції не було.
Жінку оголошують в офіційний розшук і навіть знімають на телебаченні передачу, де звертаються до публіки з проханням розшукати людину.
Після цього на поліцію обрушується шквал дзвінків. Як завжди в таких ситуаціях, диспетчери отримають десятки повідомлень від не цілком нормальних людей, але кілька дзвінків заслуговували на увагу. Виходило, що після зникнення Джудіт Сміт бачили одночасно в абсолютно різних місцях, і це слід було перевірити.
Часом нам в житті зустрічаються люди, зовнішність яких або дуже типова, або занадто не запам’ятовується. Ймовірно, Джудіт Сміт належала саме до такої категорії жінок – схожа на себе і відразу на багатьох американок.
Джеффрі опише свою дружину як невисоку, зростом 158 сантиметрів, вагою 115 кілограмів, з коротким каштановим волоссям, світлою шкірою і карими очима. Швидше за все, в день зникнення, вона була одягнена в сині, довжиною до середини ікри, джинси і білі кросівки. Але головне, очевидно, вона вирушила на прогулянку, взявши свій червоний старий рюкзак, з яким ніколи не розлучалася в подорожах.
Саме свідчення про жінку з такою зовнішністю і почнуть сипатися на голову поліції. І найбільш тривожними з них були ті, в яких поведінка жінки описувалося як нездорова, неадекватна, психічно нестабільна. З цього випливало, що Джудіт Сміт в якийсь момент перестала себе нормально почувати.
Спочатку знайшовся водій автобуса Phlash, який розповів, що бачив, як Джудіт їхала на площу Незалежності. Пізніше вона нібито була помічена на міжміському автовокзалі Філадельфії – грейхаунд (Greyhound). Схоже, що вийшла вона на нього з боку китайського кварталу. За спогадами Джеффрі, Джудіт дуже любила китайську і тайську кухню. Але перевірка поліцією всіх закладів, де продавалася східна їжа, нічого не дала.
Приблизно в той же самий час, близько 3 години дня, Джуді нібито бачили на одній з центральних вулиць Філадельфії, на Broad street, і це свідчення говорило про те, що жінка виглядала явно нездоровою і дезорієнтованою.
На наступний день, вже 11 квітня, її запам’ятали в супермаркеті “Macy’s” в містечку Дептфорд, штат Нью-Джерсі. Продавець і одна клієнтка магазину описали Джуді детально, аж до червоного рюкзака, але сказали, що виглядала жінка психічно нестабільною. Вона розмовляла нібито з уявним опонентом, сперечаючись і доводячи, що повинна купити одяг для своєї дочки, навіть не дивлячись на те, що куплені подарунки, зазвичай, доньці не подобаються. А потім раптом, вже на виході з магазину, схопила одну з покупців за руку і стала звертатися до неї, як до власної дочки.
За неймовірним збігом обставин жодна з камер магазину не спіймала в об’єктив цю дивну жінку, щоб рідні змогли переконатися, що це дійсно була Джудіт. За спогадами дочки Емі, мати дійсно любила купувати їй одяг. Вони будуть думати, що з Джудіт сталося щось на зразок нещасного випадку або апоплексичного удару, що викликало у неї амнезію або навіть психічне захворювання.
Але виникало питання, що робила Джудіт в Дептфорді і як вона там опинилася?
Чи могла Джудіт в здоровому глузді і розумі покинути своє минуле життя, залишивши Джеффрі?
Вона пішла з готельного номера, маючи при собі лише 200 доларів готівкою, але залишила у валізі 500. Вона жодного разу не намагалася скористатися банківськими рахунками подружжя.
Розслідування
Розслідування тривало, але результатів воно не приносило. Джеффрі з дітьми повернулися в Нютон і чекали. Вони повідомили всі можливі органи, зв’язалися з усіма родичами і друзями Джудіт в надії, що вона подасть про себе вісточку.
Протягом декількох місяців Джеффрі, вже не сподіваючись ні на поліцію, ні на ФБР, самостійно буде розклеювати на стовпах листівки з закликом про розшук, розсилати по всій Америці, в правоохоронні та медичні установи, факси з фотографіями своєї зниклої дружини, намагаючись переконати йому допомогти її знайти.
Саме завдяки одній з таких листівок, що потрапила в медичний центр “Angel” у Франкліна, штат Північна Кароліна (що знаходиться в 65 милях на захід від містечка Ешвілл), та ще уважності і чуйності одного з лікарів, в цій історії відбудеться рішучий поворот, перевернувши з ніг на голову всі існуючі досі версії.
Близько 4 години дня 7 вересня 1997 року двоє мисливців на оленів, батько і син, знаходять у лісі людські останки. Спочатку вони побачили лише кістки грудної клітини, які стирчали з ями і лише потім зрозуміли, що виявили повний скелет похованої людини.
Місце, де полювали ці браконьєри, називається Pisgah National Forest – національний заповідник в Аппалачі в західній частині штату Північна Кароліна. Це область національної лісової землі в графстві Банкомб, в 18 км від міста Ешвілл.
Сам заповідник знаходиться на відстані 616 миль (991,4 кілометра) від Філадельфії.
Знахідка мисливців виглядала жахливо. Частково похований під камінням і гілками скелет, очевидно, став здобиччю для місцевих хижаків. Кістки були розкидані на площі майже в 100 метрів, людська голова була відокремлена від тіла і лежала значно нижче інших останків, майже на стежці.
Виявлення людських останків настільки шокувало мисливців, що відкинувши ризик самим потрапити за грати за звинуваченням у бракон’єрстві, вони негайно вирушили в офіс до шерифа округу Банкомб – Боббі Медфорда. Прибувши на місце, шериф, по-перше констатує, що, людські останки знаходяться на крутому, скелястому пагорбі, в віддаленні від будь-якого житла і основної дороги Blue Ridge Parkway. Піднятися туди можна тільки пішки: на пагорб веде одна вузька стежка, не позначена в туристичних путівниках, і як тут виявилося тіло – було першою загадкою.
По-друге, очевидно було, що скелет тут знаходився досить давно, і, ймовірно це вбивство. На цей факт вказувало те, що хтось, перш ніж поховати тіло, викопав якимось інструментом неглибоку порожнину біля дерева, загорнув тіло в синю ковдру, помістив труп в яму, і вже потім присипав гілками і камінням. Зроблено це було наспіх, в 14 метрах від стежки, і досить невдало, бо, мабуть, відчувши запах плоті, що розкладалася, звірі розрили імпровізовану могилу, розтягнувши по окрузі кістки.
По виду труп був білою жінкою, одягненою в сині джинси, під якими знаходилася довга, утеплена білизна, і похідні, туристичні черевики. Але в кишенях був відсутній гаманець, квитанції і будь-які документи вбитої, що вже з самого початку ускладнювало можливість її ідентифікації.
Поруч з тілом пошукова бригада виявить синій рюкзак з вінілового матеріалу, всередині якого знаходився комплект зимового одягу, брендові, і явно дорогі, сонцезахисні окуляри і 80 доларів готівкою в кишені джинсів. Дивною знахідкою виявиться і присипана брудом картата сорочка, в кишені якої буде виявлено 87 доларів.
Тут також знайдуть ліхтарик і книгу в м’якій обкладинці “Flashback”.
Загадкова смерть
Шериф Медфорд усвідомлював, що в таке місце, де були знайдені останки, загибла явно мала піднятися сама – занести на таку круту висоту мертве тіло не зміг би навіть дуже сильний і витривалий чоловік.
В той же день знайдені останки були відправлені в лабораторію судмедекспертизи містечка Чапел-Хілл Північної Кароліни.
За висновком патологоанатома, тіло належало білій жінці віком від 40 до 50 років, з сильно розвиненими артритними процесами в правому коліні і проведеними за життя великими стоматологічними роботами. Причину смерті експерт визначити не зміг у зв’язку з сильним розкладанням останків і відсутністю будь-яких видимих слідів знаряддя вбивства на кістках. Він висунув версію, що цілком ймовірно, жінка була вбита за допомогою ріжучого інструменту, бо на бюстгальтері жертви залишилися явні сліди порізів. Також експерт припустив, що смерть наступила давно – рік тому чи й більше.
Але залишалося невирішеним одне з головних питань: ким була загибла?
Це питання, цілком можливо, так і залишилося б відкритим, якби не наполегливість і зусилля, докладені Джеффрі Смітом, а також інтуїція одного з лікарів швидкої допомоги медичного центру “Angel” у Франкліні. Саме Паркер Девіс, дізнавшись про те, що в заповіднику знайшли останки непізнаної жінки, раптом згадав, що отримував листівку про розшукувану Джудіт Сміт, і звернувся до експерта Чапел-Хілл з пропозицією перевірити, чи не нею є знайдений мисливцями труп. Експерт подзвонив у поліцію Філадельфії і детектив Джеймс Суїні запросив у Джеффрі Сміта стоматологічну і медичну карти Джудіт.
У Джудіт Сміт були проблеми із зубами, вона часто відвідувала стоматологів. Це могло б стати тим, що допомогло або спростувало припущення про знаходження її тіла.
Через кілька днів після отримання медичної карти Джудіт Бредфорт Сміт коронер порівняє їх з останками і абсолютно впевнено заявить, що знайдений в Pisgah National Forest труп є зникла Джудіт Сміт.
Результат, повідомлений поліцією, шокував сім’ю Сміттів. Знаходження тіла за тисячу кілометрів від дому і півтори тисячі від місця зникнення не мало ніяких розумних пояснень.
Сім’я піддасть результати експертизи сумніву, але другий, який прибув з Філадельфії, патологоанатом підтвердить її висновок.
Як опинилася в заповіднику Джудіт? Що вона там робила? Відчайдушні, п’ятимісячні пошуки зниклої жінки були завершені, але з перебуванням її тіла до поліції повернулася думка, що в її смерті може бути винен чоловік.
Втім, не всі правоохоронці намагалися звинувачувати Джеффрі. Боббі Медфорд, шериф, першим прибув на місце виявлення тіла Сміт. Після знайомства з чоловіком загиблої він рішуче відкинув цю теорію, доводячи це простим аргументом: Джеффрі дуже важкий чоловік, що страждає від сильної задишки, навіть якщо просто прогулюється садом. Припустити ж, що цей огрядний добродій, з вантажем в 115 кг на руках, а саме стільки важила Джудіт, зміг би піднятися на той пагорб, абсолютно неможливо.
Так значить Джудіт прийшла туди самостійно? Але навіщо?
Якщо вона вирішила подорожувати, то чому утекла від чоловіка, не повідомивши про це навіть дітей? Куди пропав її гаманець, документи, і де всі інші речі, так необхідні туристу в поході? Щонайменше, у неї повинна була бути вода і їжа, яку поліція на місці не знайшла. Де подівся її червоний, улюблений рюкзак і звідки взялися інші речі: новий одяг, новий вініловий рюкзак, дорогі сонцезахисні окуляри? До того ж Джеффрі повідомив, що з її тіла зникли два тонких золотих перстені, одне з яких було заручним.
Справа таємничого зникнення і загибелі Джудіт Сміт так і по цей день залишається нерозкритою.
Основною версією поліції була і є неймовірна теорія, що жінка сама пішла в район заповідника Pisgah View Road, де стала жертвою невідомого вбивці. Але ні мотивів для такої дивної її поведінки, ні того, хто скоїв цей злочин, так і не було знайдено. Жодна людина офіційно ніколи поліцією не підозрювалася в її вбивстві.
Через сім років, в лікарні Бостона, після нетривалої хвороби, помре Джеффрі Сміт. Він до останнього подиху так більше і не зможе доторкнутися до речей загиблої дружини, залишаючи навіть її валізи нерозпакованими.
А загадка смерті Джудіт Сміт і понині чекає своїх відповідей.
