“Тешуть теслі з срібла сани” – ФЕСТИВАЛЬ КОЛЯДОК-2017 у Вінніпезі

FESTIVAL OF CAROLS-2017 at Winnipeg

“Тешуть теслі з срібла сани” – ФЕСТИВАЛЬ КОЛЯДОК-2017 у ВінніпезіБог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,*
І утішився.
Колядка “Бог предвічний народився”

Саме Вінніпег прийняв  в свої обійми Великого Маестро Олександра Кошиця, коли в 1940-х роках він став нікому не потрібним в Америці. Люди швидко забули, що власне з подачі Кошиця українська пісня стала всесвітнім брендом ще на початку ХХ століття, як це трапилось із “Щедриком” Леонтовича.

Саме у Вінніпезі під впливом Кошиця розпочав свою діяльність відомий молодий диригент Володимир Климків (Walter Klymkiw), який в 1951 році очолив Хор молоді Українського Національного Об’єднання, організований в 1946 році Галиною Хам. У 1967 році хор змінив назву на хор ім. О. Кошиця і В. Климків керував ним до 1990 року. У 1992 році канадський хор став лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Саме у цьому чудовому канадському містечку провінції Манітоба, де міцно пустила коріння велика українська громада, було започатковано знаменитий “Фестиваль Колядок”.

15 січня 2017 року у Церкві Вестміністер Юнайтед (WESTMINISTER UNITED CHURCH) міста Вінніпега пройшов щорічний фестиваль колядок, організований Осередком – Центром української культури і науки  Вінніпеґу. Під купол зметнулися чудесні мелодії колядок, щедрівок, різдвяних народних пісень у виконанні українсько-канадських хорових колективів провінції Манітоби. Фестиваль продовжив традиції хорового мистецтва, закладені тут знаменитим Олександром Кошицем.

Вінніпезький Фестиваль колядок був заснований понад двадцять років тому Володимиром Климківим (Walter Klymkiw), учнем Кошиця. Ідея полягала в тому, щоб об’єднати українську громаду й поділитися зі світом своєю багатою спадщиною різдвяної музики та співу. Спочатку Хор імені Кошиця виступав в якості приймаючої сторони фестивалю. Пізніше Климків передав його Українському Осередку Культури і Освіти, і тепер фестиваль колядок є щорічною традицією української діаспори Вінніпега.

Під час фестивалю понад 300 гостей насолоджувалися чудовим співом Вінніпезького хoру iменi О. Кoшиця (О. Koshetz Choir), хoру Украïнськoï Катoлицькoï Митрoпoличoï Катедри Святих Вoлoдимира й Ольги – диригент Мирослава Пачес (Sts. Vladimir & Olga Ukrainian Catholic Metropolitan Cathedral Choir), Украïнського Чoлoвiчого Хoру “Гуслi” – диригенти Володимир Скатун та Семеон Руцнак (Hoosli Ukrainian Male Chorus) та піснями і танцями Народного ансамблю “Мелос”.

В Фестивалі прийняли участь представники канадського духовенства: Високопреосвященніший Владика Лаврентій (Гуцуляк) – Архиєпископ  і Митрополит Вінніпезький Української греко-католицької церкви, Його Високопреосвященство Митрополит Юрій (Каліщук), Архиєпископ Вінніпеґy і Центральної єпархії, Митрополит Канади та отець мітрат Михаїл Буячок, парох Української Католицької Митрополичої Катедри Свв. Володимира й Ольги (Вінніпег).

Перед присутніми виступила президент Осередку Марта Чучман (Martha I. Chuchman), яка подякувала українській громаді за підтримку. Пані Марта підкреслила, що “наші обряди і традиції, наша музична і культурна спадщина є частиною безцінного надбання, яку передали нам попередні покоління. Це складові, які формують нашу ідентичність. Український Осередок Культури і Освіти відіграє дуже важливу роль у цьому процесі шляхом збору, збереження, документування та інтерпретації цієї багатої спадщини. Ця спадщина стала колективною пам’яттю нашої спільноти”.

На завершення усі хористи заспівали старовинну українську колядку “Бог Предвічний Народився”, а  увесь зал колядував разом з ними. Так єднаються люди на землі, а ангели на Небесах.

                ***

Професійні хори в Канаді були організовані українською діаспорою ще на початку 19 сторіччя; центром навчання хорового мистецтва став Вінніпег. У репертуарах хорових капел звучали українські народні пісні в обробці М. Лисенка, П. Лещинського, Ф. Колесси та інших.

Проте, саме Володимир Климків став тим керманичем, який залишив глибокий слід і українсько-канадській музичній історії.

Володимир Климків народився 3 жовтня 1926 року в селі Саранчуки Бережанського району Тернопільської області, відомого своєю героїчною національно-визвольною боротьбою. У 1928 році його батьки емігрували до Канади. Кажуть, що у житті Волтер мав три пристрасті:  свою сім’ю, свою громаду і музику. Кошиць, його дружина Тетяна та доктор Павло Маценко сприяли його захопленню українською музикою. З Хором молоді Українського Національного Об’єднання він провів тисячі виступів по всій Канаді та іншим континентам, а також здійснив чотири важливі поїздки в Україну. Найважливішою для Климківа нагородою стала медаль  імені Тараса Шевченка, якою його нагородили в Києві у 1992 році.

Помер 4 грудня 2000 року у Вінніпезі.

Життя Володимира Климківа, як і музичних геніїв українського народу Леонтовича й Кошиця, було справжнім мистецьким подвигом, здійсненим на ниві хорового мистецтва.

“Отже, бачимо народ, який чує в собі молоду, буйну силу, рветься на волю з вікової неволі. Тепер він піснею бореться за існування, і якщо би пісня була державою, то Україна зайняла би перше місце поміж народами” (Берлінська газета, 1922).