Saints Volodymyr & Olha Ukrainian Catholic Church
Ми не можемо мати Бога Отцем, якщо не маємо за Матір Церкву.
Поза Церквою спастися неможливо.
Св. Августин
19 березня 2017 року я сиділа в залі чиказької греко-католицької церкви і дивилася унікальний документальний фільм “Справа “Рифи” про Йосифа Сліпого. Високопрофесійна стрічка про Великого Українця, Патріарха Греко-католицької Церкви змусила мене ще раз задуматись над вічними цінностями: Віри, Незламності Духу і Всеохоплюючої Любові до свого народу.
Фільм, знятий режисером Оленою Мошинською (продюсер Павло Казанцев; виробництво “Sсreen Media Ukraine” та “Живе production”), охоплює період з 1939 по 1963 роки та розкриває невідомі обставини арешту, ув’язнення та звільнення Йосифа Сліпого. Кадр за кадром, крок за кроком відкривалась перед нами правдива картина знищення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та її священнослужителів. До стрічки увійшли свідчення учасників та очевидців подій, коментарі істориків з України, Італії та США, унікальні кадри кінохроніки, які знімальна група розшукала в українських та іноземних кіноархівах.
Що ми, жителі совіцького союзу, знали про “вбивство” УГКЦ на Україні? Що ми насправді знали про московські суди і сибірські табори Патріарха Йосипа Сліпого? Хто і коли мусів сказати нам правду?
“Церква переслідувана – процвітає, зранена – перемагає, і саме тоді тріумфує, коли здається, що вона знищена”, – говорив св. Ілярій з Поатьє. Зранену, майже знищену і загнану в підпілля нашу Церкву дбайливо відроджувала саме закордонна діаспора. І, як до рідної матері, до неї горнулися усі вигнанці, утікачі від комуністичного режиму, в’язні-остарбайтери, репатріанти, неповерненці й усі, кому випала доля жити далеко від рідної домівки.
Сьогодні наша розповідь про УГКЦ Св. Володимира і Ольги міста Чикаго.
Церква – перша домівка іммігрантів
Юліан Бачинський у своїй праці “Українська імміграція у Злучених Державах” (1914 рік) писав, що до 1898 року до США прибуло 108 тисяч українців, а за 1899-1909 роки – понад 280 тисяч. Церква була першою домівкою, до якої горнулися переселенці. В 1914 році церковні джерела налічували в Америці близько півмільйона самих греко-католиків.
За віросповіданням основна частина українських іммігрантів належала до Греко-Католицької Церкви. Приїхавши в США, де цієї церкви ще не було, вони вливалися в громади місцевих костелів, польських чи словацьких або в російські православні громади, які підпорядковувались Синоду з Петербурга.
З часом вони почали організовувати свої власні парафії.
Цей рух зміцнів, коли в 1884 році львівський митрополит Сильвестер Сембратович призначив до Америки першого греко-католицького священика Івана Волянського (1857-1926), який став душпастиром у Шенандоа в Пенсильванії. Там він збудував першу в США греко-католицьку церкву (St. Michael’s Ukrainian Greek Catholic Church of Shenandoah, PA).
У 1887 році Волянський почав видавати український часопис “Америка”.
Перші релігійні громади східного обряду зустріли сильний опір з боку американської римо-католицької церкви. Постало питання про унезалежнення греко-католицької церкви. За сприяння митрополита Андрея Шептицького, у 1907 році Рим погодився створити окреме греко-католицьке єпископство в США.
Першим єпископом став василіянин Сотер Ортинський (1866-1916) з Галичини.
В Чикаго у 1905 році, на розі вулиць 50-ї і Сілі, постала перша Греко-Католицька Церква (називали її в той час “угро-руська”) в Чикаго, яка отримала назву Св. Марії. Парохом цієї церкви був Віктор Ковалицький.
Будівництво Українського католицького собору Св. Миколая (Saint Nicholas Ukrainian Catholic Cathedral) розпочали у 1913 році за проектом архітектурної фірми Worthmann & Steinbach у неовізантійському стилі. Місце під забудову нової церкви було куплено за 8 тисяч доларів на розі вулиць Оклей і Райс (Oakley Boulevard and Rice Street). Вже на Святий Вечір, 6 січня 1915 року, була відслужена Вечірня з Литією “З нами Бог”. Наступного дня, на Різдво, відбулася перша Служба Божа. За архітектурними критеріями церква св. о. Миколая і по сьогоднішній день вважається найкращою з усіх українських церков Америки та Канади.
14 липня 1961 року при церкві Святого Миколая була заснована Єпархія, і вона стала катедрою. Першим єпископом було призначено Преосвященного Кир Ярослава Габра.
У 1962 році відбулася подія, яка розколола потужну парафію Св. о. Миколая, а саме – перехід від юліанської календарної системи на григоріанську. Частина парафіян, котрі відмовились перейти на новий календарний стиль, створили окрему парафію, яка від липня 1968 року і по сьогодні існує як парафія Св. Володимира і Ольги.
Українська Греко-Католицька Церква Св. Володимира і Ольги
Спочатку традиціоналістів, які відкололися (понад 1000 родин), прийняли в Православному Катедральному Соборі Св. Князя Володимира. За цей час велося будівництво нової греко-католицької церкви за проектом архітектора Ярослава Корсунського (Jaroslav Korsunsky) з Міннеаполіса. Архітектор використав візантійсько-український стиль XI-XIII століть. Церкви цього стилю мають форму рівнораменного хреста. Інші риси, притаманні для цього стилю, – округла золота баня, гармонійно заокруглені луки та склепіння.
Парафію було засновано 28 липня 1968 року при активній участі Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого та за згодою Чиказького Владики Преосвященнішого Ярослава Габра. 20 травня 1973 року Блаженніший Патріярх Йосиф поблагословив наріжний камінь під будову цього храму і надав йому титул “Собору”. Сьогодні парохом УГКЦ Св. Володимира і Ольги є отець Олег Кривокульський.
Структура храму та його розпис художньо відтворюють цілий всесвіт – землю, з’єднану з небом. Христос Вседержитель зображений всередині на голубому тлі головної бані, яка символізує небо. Переводячи погляд поступово донизу, ми бачимо головні події з історії нашого спасіння, а внизу – наших покровителів – Святих.
Іконостас займає чільне місце в храмі. Він відділює храм вірних від святилища та пригадує нам, що святилище – це “святая святих”, де приноситься безкровна жертва Тіла та Крові Ісуса Христа. Іконостас одночасно відкриває перед нами велич Божого Царства та вводить нас у таїнство Богоявлення; єднає нас з Триєдиним Богом, з Пресвятою Богородицею та з ликами Ангелів і Святих та унагляднює нашу участь у небесній Літургії.
На південній апсиді розташовано ікону Покрови Пресвятої Богородиці зі Святими Володимиром і Ольгою по боках. На північній апсиді представлено покровителів України: Св. Андрея Первозванного, Св. Архистратига Михаїла та Св. Юрія Переможця. Над іконостасом з дуба для Собору Св. Володимира і Ольги особисто працював мистець-різьбяр Павло Мозес. Чудові вітражі для цього Божого храму створив митець Ярослав Баранський з Йонкерсу (Нью-Йорк). Розмальовував Собор художник Іван Дикий, який народився у 1897 році на Харківщині. Після закінчення студій молодий іконописець їздив на чернечу гору Атос, щоб там докладно вивчити традиції східного церковного мистецтва.
У північній наві бачимо важливіші моменти Христового Розп’яття, а на південній – події, пов’язані з Господнім Воскресінням.
22 листопада 2009 року на церковному майданчику перед собором Св. Володимира й Ольги в Чикаго відбулося відкриття й посвячення пам’ятника Першому Патріархові Української Греко-Католицької Церкви Кардиналові Йосифові Сліпому. Грандіозна постать нашому Ісусу ХХ століття (скульптор Євген Прокопов з Києва) заввишки більше трьох метрів височить на гранітному постаменті. В одній руці Патріарх Йосиф тримає Хрест – символ вірності Христовій церкві, а в другій – жезл – символ патріаршої влади. Частиною скульптурної композиції є відкрита книга Святого письма.
Український Культурний Осередок
Ідея побудови Українського Культурного Осередку при парафії Св. Володимира та Ольги виникла з палкого бажання парафіян та усієї української громади Іллінойсу не допустити асиміляцію та втрату ідентичності, з прагнення розвивати наші традиції й культуру, з турботи про майбутні покоління. Його будівництво було завершено у 1988 році. В 1989 році з нагоди відзначення Тисячоліття християнства в Україні біля осередку було закладено пам’ятник святим князю Володимиру та княгині Ользі. Це місце стало центральним пунктом в українській околиці міста Чикаго – пунктом об’єднання всієї української громади.
Під дахом Культурного Осередку (керівник п. Ярка Абрамюк) знайшли свою “домівку” припарафіяльні, мистецькі та культурні організації, наукові інституції, професійні та молодіжні об’єднання. Серед них найбільш відомими є “Українська школа Балету і Народного танцю”, благодійний фонд “Українського Католицького Університету”, представництво “Українського Конгресового Комітету Америки”, наукове товариство “Українська Енциклопедія”, “Лікарське Товариство” та багато інших. Українська громада Іллінойсу часто збирається в чудовому бенкетному залі Осередку для участі у культурних, політичних й громадських заходах, мітингах, зустрічах з відомими людьми, для відзначення свят та знаменних дат. 17 березня цього року мені випала щаслива нагода долучитися до святкування 75-річного ювілею уродин довгорічного пароха Собору Св. Володимира і Ольги, отця-архимандрита Івана Кротця.
“Кожна людина чимось обдарована. Разом із цими дарами Господь Бог дав кожному відповідальність правильно ними розпоряджатися, тобто ділитися на славу Божу і на добро ближніх”, – сказав колись Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. З перших днів і до цього часу Парафія Святих Володимира та Ольги опікувалася не тільки дорослими членами нашої громади, але й дітьми, дбайливо навчаючи їх основам катехизму, готуючи до Першої Сповіді та Урочистого Причастя. Сьогодні це чи не найбільша парафія західної півкулі, яка дотримується юліанського календаря, святкуючи разом з Україною і всім православним світом, а богослужіння тут відбуваються виключно українською мовою. Парафія видає друкований бюлетень “Церковний Вісник” та щотижня виходить в ефір із своєю радіогодиною. Зусиллями референтури молоді і братства Св. Андрея відновила роботу крамниця з продажу релігійної літератури. Тут діє також братство Св. Михаїла і Свв. Бориса і Гліба. Велику фінансову допомогу парафії надає сестрицтво Покрова Пресвятої Богородиці.
Парафія Святих Володимира та Ольги зі своїм золотоверхим собором єднає українську громаду Чикаго та Іллінойсу у вірі наших дідів-прадідів та в повазі до ідеалів найбільших церковних мужів ХХ століття: Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького та його наслідника Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого. Чиказький Собор з мозаїчним панно Хрещення Русі-України над головним входом та Український Культурний Осередок залишається для нашої громади Іллінойсу острівцем України на американській землі.
Підготувала Ольга Руда
Photo by Eric Allix Rogers
