«Перераховуємо, скільки у пачці книг, описуємо – автор, назва, місце видання, рік, кількість сторінок і окремо виносимо тематику. Це є збірка, а не колекція. Ось «Меморіальна пам’ятна книга до відкриття пам’ятника Шевченкові у Вашингтоні», вона відома, є в бібліотеках, але до нас прийшла із програмою святкування відкриття. 1964 рік, 27 липня. Вся програма святкування прописана у додатку. 1964 рік і тоді пам’ятали про смерть Кеннеді, і тут ще й додаточок – портрет Кеннеді. Унікальність проекту в тому, що зберігали книжки люди, які плекали рідну мову, зберегли українську культуру, тепер це повертається в Україну. Також нам потрапило видання Господарської академії, і у книзі знайшли диплом Олексія Козловського, оригінал. Олексій Козловський – один із офіцерів УНР. Це музейна річ», – розповів Іван Радковець, бібліотекар, львовознавець, волонтер.
Книжка, яка не читається, ніколи не була написана, наголошують волонтери. Вони ці книги надаватимуть бібліотекам на певний термін. Тобто, книжки будуть мандрувати від читача до читача. Книги для фахівців з архітектури, мистецтва, медицини, етнографії, інженерії потраплять саме у їхні руки.
«Це початок доброї і великої роботи. Кожна книга по своєму цінна і унікальна. Це могло б бути темою не одного дослідження – дослідити шлях книги від видання до власника і назад в Україну. Тема окремого дослідження і те, які книги видавались для нашого читача в радянський час і для американського, чи відрізнялись текстовим наповненням», – говорить бібліотекар Маркіян Нестайко.
Проект «Порятунок друкованої культурної спадщини» наразі охопив лише представників української діаспори в США. Однак волонтери закликають і українців Канади, Австралії, Бразилії не викидати збірки своїх батьків, а надсилати в Україну. Бо чимало з книжок, які зберегли українці за кордоном, не відомі для українців в Україні.
«Є бібліотека, яка залишилась по українському художнику в США, люди не мають можливості сюди відправити їх. Це півтори тонни книг, потрібно нам знайти 1300 доларів, щоб ці книжки до нас переслали. 90% – це унікальні книжки», – зауважив Андрій Салюк.
Третя хвиля еміграції українців на Захід у 1940-1950-х роках охопила переважно інтелігенцію. Саме ці люди зберегли за кордоном українську мову, культуру, створили українські організації, зібрали цікаві бібліотеки.