Четверта річниця кривавого Майдану

 …чим вищий п’єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз’яснююче світло від цього символу — тим ширші маси будуть бачити яскравий дороговказ для свого життя і для своєї боротьби.

Олена Теліга

Четверта річниця кривавого Майдану

Порожні гільзи нарізних патронів, криваві плями на дорозі, розбиті мотоциклетні шоломи та робітничі  захисні каски. Намети, польові кухні, гіркий ядучий запах диму, розібрана бруківка…

Четверта річниця кривавого розстрілу наших Героїв у Києві.

Озвірілі тітушки, прицільні постріли снайперів, люди, які падають, щоб вже більше не піднятися. Зовсім юні хлопці та дівчата, студенти київських вузів, літні чоловіки та жінки, кияни та приїжджі. Українські, американські, польські журналісти, які вирішили на власні очі побачити, як народжується вільна нація, з жахом тремтячими руками знімають поле бою…

У Києві в ті дні зупинився рух метро; згорів ущент Будинок профспілок на Майдані.

18-20 лютого українці усього світу відзначатимуть День Героїв Небесної Сотні —день вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті загиблих Героїв.  Саме в цей день два роки тому “беркутівці” та невідомі досі снайпери убили найбільше учасників Революції гідності.

Без пам’яті ми ніщо: в нашій історії тепер є нові ГЕРОЇ. Нам залишається жити так, щоб бути гідними тих, хто не повернувся з Інститутської, Грушевського, Маріїнського парку… Усіх поранених і тих, хто, ризикуючи власним життям, витягував з-під куль побратимів. Усіх небайдужих, які робили усе, що могли, і без кого Майдан би не відбувся.

Сьогодні для нас найголовніше – це зберегти пам’ять про ПОДВИГ найкращих і найсвітліших ЛЮДЕЙ, які полягли на Майдані. Все це залишиться назавжди в наших душах: і тих, хто його пройшов; і тих, хто приходив, щоб підтримати; і тих, хто возив шини, дрова, продукти; і навіть тих, хто дивився на все, що відбувалося, з екрану телевізора.

Майдан змінив нас усіх, змінив Україну.

В роковини розстрілу Майдану діаспора повсюдно вшановує Героїв Небесної Сотні. Перегляди документальних стрічок, покладення вінків, мітинги та панахиди збирають разом українців у різних куточках світу.

Щороку у лютому діаспора Чикаго та Іллінойсу збирається разом біля першого у США пам’ятника “Небесній Сотні та Героям України”, щоб уклонитися загиблим. Урочисте відкриття та освячення пам’ятника поряд з Українською Православною Церквою Святого Андрія Первозванного в чиказькому передмісті Блумінгдейл відбулося 20 вересня 2015 року. Церемонію освячення проводив Святійший Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет. Урочисте відкриття було здійснене за участі Міністра фінансів України Наталії Яресько, Генерального консула України в Чикаго Лариси Герасько, Губернатора штату Іллінойс Брюса Раунера та конгресмена Пітера Роскама. Свої письмові вітання з нагоди відкриття монумента передали сенатори Джон МакКейн та Марк Кірк.

Пам’ятник “Небесній Сотні та Героям України” було побудовано на узвишші, його видно здалеку за будь-якої погоди. Ми проходимо повз нього щосуботи та щонеділі, ведучи дітей до школи українознавства або йдучи до церкви. Вони, наші Герої, не дають нам забути про себе, а найголовніше – не дають звикнути.

Поки пам’ятаємо – живемо.

У своїй статті “ЧОТИРИ АНГЕЛИ оборонців майбутнього та несплачений борг”, яку ви можете прочитати в цьому лютневому номері нашого часопису, журналіст і письменник Юрій Никорак писав про Невідомих Героїв Майдану:

  “Боляче: справжня кількість відомих навіть нині героїв Небесної Сотні насправді може бути значно більшою. Зокрема, невідома доля багатьох поранених майданівців, котрих бандити Януковича викрадали з лікарень та вивозили у невідомому напрямку. Одним з таких викрадених був Юрій Вербицький, котрого злочинці вивезли та, після жорстоких катувань, кинули помирати у лісопосадці під Києвом. А скількох іще викрадених і закатованих майданівців так само покинули чи закопали десь у лісі чи інших місцях? Де їхні безіменні могили?

Також невідома доля багатьох постраждалих під час сутичок 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку та у Кріпосному провулку Києва.

Свого часу були припущення, що частину тіл загиблих майданівців силовики Януковича могли просто таємно спалити у крематоріях, аби приховати реальні масштаби своїх злочинів проти Майдану і українців…

Прикро: не раз обіцяний чинною владою Музей Небесної Сотні у Києві й досі тулиться у тимчасових експозиціях.

Ганебно: Минуло чотири роки, а вбивць Героїв не покарано – окрім кількох рядових виконавців. А “тітушок” засуджують лише за “хуліганство”, та й то – умовно”.

Прийде весна, знову оживе земля, і ми готуватимемося до Великодніх свят. Час не стоїть на місці: будуть, як і раніше, одружуватись закохані, народжуватимуться діти та радітимуть онукам бабусі. Знову яскраво світитиме сонце, вітер буде гнати по небу табуни норовистих хмар і цвістимуть каштани.

Тільки їх вже ніколи не буде з нами. Тому мусимо вимагати від влади відповіді на запитання. Злочинці, справжні виконавці та замовники розстрілів Небесної Сотні мають бути покарані.