Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любити

Чикаго уважно прислухається до світу з упевненістю, що одного разу на

вулицях Барселони, в кабаре Берліна, в кав’ярнях Стамбула люди

дізнаються і полюблять нас в славі нашого багатовимірного міста і стануть

мріяти про нього, як мріють про Сан-Франциско і Нью-Йорк.

Мері Шміх

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиНайчастіше європейці їдуть в Америку: у справах (Вашингтон), відвідати родичів (Нью-Йорк), потусуватися на врученні Оскарів (Лос-Анджелес) або відпочити в Майамі, Орландо чи на Гаваях. Проте, якщо комусь крім типових американських скляно-бетонних даунтаунів і чергових швидкісних трас захочеться побачити найвищі в світі будівлі і помилуватися відразу трьома епохами світової архітектури, не кажучи вже про острівці чудової природи, то Місто Вітрів на березі озера Мічиган з трьома мільйонами жителів – це одне з найцікавіших місць на землі!

Чикаго – це місто Уолта Діснея і Аль Капоне, Ернеста Хемінгуея і Едгара Берроуза, Майкла Джексона і Майкла Джордана… У Чикаго “народилися” романи “Сестра Керрі” Теодора Драйзера, “Джунглі” Ептона Сінклера та багато інших – всіх  не перерахуєш.

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиУ ХХ столітті Чикаго став знаменитим завдяки джазу, який перекочував сюди в 20-і роки з Луїзіани і двом своїм громадянам, відомим не тільки в США, але й у всьому світі – гангстеру Аль Капоне (тримав під контролем монополію на торгівлю спиртним цілих 20 років) і мультиплікатору Уолту Діснею (народився в Чикаго і тут же помер в 1966 році, а своїх веселих мишенят вигадав у 1928-му).

Перш ніж перебратися у найвіддаленіший південний край Флориди в Кі Уест, в передмісті Чикаго Оук-Парк жив і працював Ернест Хемінгуей. Ну, а в наші дні місто прославилося на весь світ завдяки баскетбольній команді “Чикаго Буллз”, а точніше її найголовнішому гравцеві – Майклу Джордану, прозваному “Його Повітряність” за кидки у кільце в стрибку.

Ну, а якщо згадати історію Чикаго – то почалася вона з катастрофи, що обернулася успіхом.

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиКОРИСНА ПОЖЕЖА

Коли в 1674 році перші білі переселенці з Ірландії та Італії потрапили в гирло річки Чекугу (“велика згубна вода” – так називали її індіанці), їх зустріли болота, що кишіли комарами, і ворожі індіанські племена. Однак селище, побудоване при впадінні річки в озеро Мічиган, поступово зростало – головним чином через вигідне географічне розташування. В 1837 році поселення отримало статус містечка з населенням в 5 тисяч осіб.

Чикаго стало приваблювати все більше торговців, теслярів та інших ремісників, відповідно – активно забудовуватися. І процвітати б місту швидкими темпами, якби не спустошлива пожежа, що зненацька охопила його 8 жовтня 1871 року і тривала три дні. Її назвали “Великою”.

Близько 10 квадратних кілометрів міських забудов вигоріло дотла, в попіл перетворилися дві третини будівель – всі вони були з дерева, так само, як і міські тротуари; 300 громадян Чикаго загинуло у вогні, а 90 тисяч залишилися без даху над головою. Але місто відбудували заново, краще колишнього, і вже в 1882 році, використовуючи судноплавні переваги всієї системи Великих Озер і найближчого озера Мічиган, а також річок Чикаго і Огайо, воно було найбільшим портом Північної Америки.

Пожежа зробила для Чикаго добру справу. Завдяки їй, вперше в Америці архітектори всього світу, а не тільки Сполучених Штатів, отримали можливість грандіозних експериментів з будівництва найвигадливіших і найоригінальніших будівель – як кажуть, “з чистого аркуша”.

ВСЕ ВИЩЕ І ВИЩЕ, І ВИЩЕ?

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиКоли попелище, яке залишилося після пожежі, розчистили, відразу постало питання: “Що зводити на порожньому місці?” Будівлі, які стояли в Чикаго раніше, багатьом не подобалися, а побудувати щось екстраординарне не давали місцеві закони, за якими кожен клаптик міської землі, навіть випалена пустеля, коштував купу грошей. І тоді було вирішено – будувати не вшир, а тільки вгору.

Німецький дослідник сучасної архітектури Юрген Йодіке відмічає, що ідея використання стального каркасу в будівництві багатоповерхових будинків зародилась таки в Чикаго. Вперше стальна каркасна конструкція була використана архітектором Уїльямом Дженні. Це був будинок страхової компанії, побудований у 1885 році, висотою 55 метрів. Можна собі уявити, який фурор він справив і як багато було охочих не тільки піднятися на його дах і подивитися вниз, але і придбати тут офіс або квартиру.

За першим хмарочосом пішли інші. В самому центрі Чикаго недоторкані пожежею залишилися лише дві будівлі – стара водонапірна вежа (збереглася до цих пір, сьогодні тут розташовано туристичний центр) та пожежна станція навпроти неї, тому “висотки” росли, як гриби після дощу. Через два роки Чикаго вже прикрашали декілька десятків 12-16-поверхових споруд. Ці перші в Штатах багатоповерхові будівлі заклали основу для інших архітектурних експериментів, які здійснювали в Чикаго провідні американські та зарубіжні містобудівники – Френк Ллойд Райт, Луїс Салліван і Даніел Бернхем.

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиДруга хвиля “архітектурних примх” охопила Чикаго в 40-і роки. Будівлі типу Ріглі Білдінг (Wrigley Building), свічка Чикаго Сан Тауер (Chicago Sun Tower) та інші були побудовані за тими ж канонами – поверхів ставало більше, а нагорі кожного нового хмарочоса намагалися вигадати щось екстравагантне і оригінальне – типу копії Нотр-Дам де Парі або купола Собору Св. Петра у Ватикані.

І, нарешті, третя архітектурна “хвиля” накрила Чикаго в кінці 60-х – початку 70-х років. Саме тоді в місті розгорнулося будівництво хмарочосів-чемпіонів. Зараз в Чикаго офіційно зареєстровано дві з двадцяти п’яти найвищих будівель на планеті, причому, не дивлячись на теракти в Нью-Йорку, чиказькі архітектори мають намір будувати нові свічки, ще більш вражаючі ніж ті, що вже принесли місту чималу славу.

Найвищою будівлею в Чикаго є 108-поверхова вежа Уілліс (Willis Towers), в недалекому минулому відома як Sears, побудована в 1973 році, висотою 442 метра (16-те місце в світі). Другою – Башта Трампа (Trump International Hotel and Tower), висотою 423 метра, 98 поверхів (22-ге місце в світі). Третім в черзі за нагородами стоїть Aon Center – 346 метрів, 83 поверхи (49-те місце в світі). Цей хмарочос дозволяє прохід до себе на дах, але гість при цьому повинен бути членом приватного клубу або прийти з одним із його завсідників.

Ще більш активно залучає туристів Вежа Хенкок (Hanckock Building), яка розмістилась на четвертому місці серед найвищих будівель Чикаго. Будували її п’ять років, копіюючи Ейфелеву вежу в Парижі, а відкрили тільки в 1970 році. 100 поверхів вежі за допомогою металевих пластин стягнуті в трапецію, а сама вона тримається на чотирьох колонах, кожна вагою в 100 тонн. Її висота – 343.7 метра (51-ше місце в світі).

 З оглядового майданчика на 94-му поверсі, куди можна піднятися за 40 секунд, відкривається приголомшлива панорама не лише всього Чикаго, але і чотирьох навколишніх штатів – Індіани, Іллінойсу, Вісконсина і Мічигану. Внизу, біля підніжжя Хенкока, побудовані ще три чиказькі знаменитості – найбільші в світі вертикальні торгові моли, найрозкішніший з яких – Блумінгсдейл. Зазвичай гості міста заходять в них вранці і насилу виволочують ноги лише пізно ввечері.

ЧУДОВА МИЛЯ І НАЙСМАЧНІША ЕТНІЧНА КУХНЯ

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиПерше, що дізнаєшся, прилетівши в міський аеропорт О’Хара, – він, виявляється, світовий рекордсмен за кількістю перевезених пасажирів. Місцевий акваріум Шедд, який виходить прямо в підводний світ озера Мічиган, – знову ж таки, найбільший критий водний парк на планеті.

А ще в Чикаго більше розвідних мостів, ніж де б то не було в світі, принаймні, так стверджують місцеві туристичні проспекти, і найбільші за площею парки – Грант-Парк і Лінкольн-Парк.

Взагалі, як такого “Чикаго з одним лицем” просто не існує – тут є Українське Село, Маленька Італія, Китайське містечко, Грецький і Німецькі райони, тобто цілі райони, які населені громадами українців, литовців, італійців, пуерторіканців або мексиканців. Звідси – ще один привід для гордості – найбільша в Америці кількість етнічних ресторанів. Тому, природно, в Чикаго найсмачніший борщ і вареники в українських ресторанах, ковбаски і пиво – в німецьких, а піца, яку готують в маленьких ресторанчиках вихідці з Апеннін, вважається “найбільш італійською” з тих, що за межами Італії.

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиЩороку до Міста Вітрів приїжджають 30 мільйонів гостей. Для того, щоб міські чудеса архітектури стали їм зрозумілішими, а мистецтво – цікавішим, було побудовано один з найкращих в Америці Чиказький інститут мистецтв (Art Institute of Chicago), виставки якого приваблюють поціновувачів мистецтва всього світу. Тутешні колекції імпресіоністів можуть зрівнятися тільки з музеєм Дорсе в Парижі. А в самому центрі міста є ціла вулиця театрів, де найпопулярнішими залишаються бродвейські мюзикли і джазові постановки.

Але, головною визначною пам’яткою Чикаго є Чудова миля (Magnificent mile) – одна з найвідоміших торгових вулиць у світі. Чудова Миля “біжить” по Мічиган Авеню (Michigan Avenue) від річки Чикаго (Chicago River) на північ до Оук-стріт (Oak Street) та служить головною магістраллю між чиказьким діловим районом (Loop) та його “Золотим берегом” (Gold Coast).

На цій, насправді цікавій, вулиці Міста Вітрів знаходяться безліч магазинів, торгових центрів, ресторанів, фешенебельних готелів та пам’яток Чикаго. Вулицю оточують величезні хмарочоси та історичні будівлі, такі як John Hancock Center, Trump International Hotel, Wrigley Building, Tribune Tower, Chicago Water Tower, Allerton Hotel та інші.

Чикаго – це місто-мрія, яке не можна не любитиНавіть якщо ви нічого не купите у цих магазинах через шалені ціни, варто пройтися по Чудовій Милі, вдихнути повітря розкоші і подивитися на екзотичні прилавки. До речі, напередодні Різдвяних свят саме на цій ділянці Мічиган-евеню на 200-х деревах вивішують рівно мільйон різнокольорових ліхтариків, які разом із розкішними передноворічними вітринами магазинів надають усьому району по-справжньому казковий вигляд.

Починається Чудова Миля з побудованого в 1920 році на Мічиган-авеню першого в історії двоповерхового розвідного моста. Чотири 12-метрових пілони мосту прикрашені рельєфами зі сценками з історії міста. Якщо уважно придивитися, то споруда підозріло нагадує паризький міст Олександра III, з якого її, власне, й змалювали.

Якщо вам захочеться поспілкуватися з місцевим “морем” – озером Мічиган, дивовижно красивим, причому не тільки спекотним літом, але й студеною зимою, особливо для тих, хто любить кататися на ковзанах, – то спеціально для розваг і прогулянок побудовано розважальне містечко біля води “Неві Пірс” (Navy Pier). Зі 196-футового оглядового колеса “Centennial Wheel” (до 2013-го Ferris Wheel), обновленого на честь 100-річного ювілею Navy Pier, відкривається фантастичний вид на чиказькі хмарочоси і 45-кілометрові навколишні пляжі. На Navy Pier також знаходиться унікальний музей вітражів.

Мільйони приїжджих туристів розселяються тут згідно товщини їхніх гаманців: або далеко від центру (з чиказьким метром це,  в принципі, не проблема – від аеропорту до центру міста під назвою “Петля” (Loop) всього 20 хвилин їзди), де готелі дешевші, або – в центрі, оплачуючи по 350 – 500 доларів за ніч в номерах “Відхеме”, “Марріотт” або “Інтерконтиненталь”.