24 серпня Україна відзначатиме 25 років своєї незалежності

…А ми дивились та мовчали,

Та мовчки чухали чуби.

Німії, подлії раби!

Підніжки царськії, лакеї

Капрала п’яного! Не вам,

Не вам, в мережаній лівреї,

Донощики і фарисеї,

За правду пресвятую стать

І за свободу! Розпинать,

А не любить ви вчились брата!

О роде суєтний, проклятий,

Коли ти видохнеш? Коли

Ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись.

 Т.Г. Шевченко, “ЮРОДИВИЙ”

 

poster 03.08.201624 серпня Україна відзначатиме 25 років своєї незалежності.

За чверть століття День Незалежності України формально став головним святом країни. Цього дня президент звертається до нації і говорить про суверенітет, свободу і рівність; на будинки вивішують державні прапори, на вулиці сіл і міст виходять тисячі людей у національних вишитих сорочках…

Ввечері в багатьох містах розцвітатимуть у небі залпи святкового салюту, лунатимуть промови і національний гімн; фестивалі, танці, гощення та святкові концерти тішитимуть око та заспокоюватимуть. Заколисуватимуть.

Україна Незалежна! Де здобуті цінності?

У 1991 році українці зустріли свою незалежність з надією на краще життя.

В 2004-му, під час Помаранчевої революції, ми знову сподівалися на краще – прикрасили себе помаранчевими шаликами, мітингували і боролися за нового президента.

2013-й. Друга українська революція (Революція гідності) розбудила суспільство, яке, як здавалося, міцно приспала попередня влада. Через 9 років після Помаранчевої революції Україна знову побачила стотисячні акції протесту. Силовий розгін демонстрації студентів, перші поранені і загиблі ще більше об’єднали нас.

2014-й. Штурм на Грушевського, “Кривавий День Соборності”, захоплення обласних та міських адміністрацій і трагічні наслідки – протистояння в Києві, загибель “Небесної сотні”. Проте Євромайдан надзвичайно швидко поширився на усі регіони України, даруючи надію і віру у кардинальні зміни на краще.

А потім на нашу землю прийшла війна.

Суть гібридної, або нелінійної, війни полягає в тому, що її ведуть навіть без офіційного оголошення.

На початку воєнного конфлікту в Україні Кремль залучав приховані війська, які координували загони місцевих повстанців. Коли такий підхід не спрацював, Росія почала вдаватися до локальних військових операцій і “обмеженої війни” (війни обмеженого типу), які змінюють ситуацію на місці, але не настільки, щоб бути підставою для оголошення повномасштабної війни.

За два роки жертвами неоголошеної війни на Сході України стали більше 30 тисяч осіб, із яких 9 тисяч загинули, а більше 21 тисячі отримали поранення (на 1 квітня 2016-го).

Але найбільше тривожить сьогодні корупція у верхніх щаблях влади. Як висловився в інтерв’ю нашому виданню Сергій Притула, “замість того, щоб у скрутну мить об’єднатись і консолідовано працювати над терміновим вирішенням поточних проблем, наші “верхи” ніяк не можуть розібратись, хто ж з них більше любить Україну. І щодня, поки вони там між собою міряються, на фронті то загиблі, то поранені…”

Незважаючи на це, я вірю в Незалежність України. А саме, в її жертовних, небайдужих і добрих серцем людей.

Незалежність – це коли з мізерних зарплат та пенсій люди находять кошти на подарунки та речі  для дитячих будинків, на будівництво церков та монастирів, на різні благодійні проекти.

Незалежність – це коли збільшується число волонтерів, пожертви на лікування поранених бійців АТО, допомога вдовам та сиротам. Коли на коліна стає увесь регіон, зустрічаючи або проводжаючи в останню путь загиблого героя.

Незалежність – це коли українці діаспори збирають сотні тисяч доларів, десятки тисяч посилок з одягом, їжею та медикаментами на допомогу своїй неньці-Україні.

Незалежність України – це її розумні, соціально-відповідальні, освічені люди, які люблять свою батьківщину і ставлять інтереси суспільства вище за особисті. Вони записуються контрактниками в армію, виходять на демонстрації і, коли треба, вмирають за свою землю і майбутнє своїх дітей.

Так постає нова Україна.

August 2016