Кілька тижнів тому один мій знайомий запропонував мені поїхати з ним на невелику екскурсію, в якийсь “Темпл”, як він висловився, так би мовити для культурного збагачення та урізноманітнення сірої рутини чимось новим. Я не палкий любитель відвідувати різного роду релігійні місця, але після перегляду десятка фотографій, які він знайшов в мережі, я погодився і зараз ви самі зрозумієте чому.
BAPS Shri Swaminarayan Mandir – індуїстський храм в передмісті Чикаго, Бартлетт. Тепер я зрозумів, чому мій знайомий не міг згадати цю назву.
Це було щось неймовірне. Проїжджаючи на машині звичайні для Чиказьких передмість місцевості з типовими будиночками і однаковими будівлями ми були, м’яко кажучи, в шоці, коли в’їхали на територію храму. Відчуваєш себе так, як ніби потрапляєш в інший світ. Так, ми бачили, як храм виглядає на картинках, але коли ти бачиш його на відстані витягнутої руки, то здається, що все це якась комп’ютерна графіка, а ти персонаж з віртуальної реальності. Навколо було безліч фігур тварин, вирізаних з кущів, що надавало відчуття єдності з живою природою. Неймовірної краси ворота і перехожі з червоними плямами на лобі доповнювали всю картину.
BAPS Shri Swaminarayan Mandir – це один з найбільших традиційних індійських храмів з каменю і мармуру, побудованих в США. Проект був розроблений у відповідності з древніми текстами для дизайну індуїстського храму. Храм побудований з турецького вапняку і італійського мармуру, який був спочатку доставлений до Індії. Майстри вручну виконували всі роботи. І тільки потім все це диво, привезене в Чикаго, збиралося подібно до великого тривимірному пазлу. Вся конструкція була зібрана протягом шістнадцяти місяців і була представлена світу 8 серпня 2004 року.
Ми припаркували машину і попрямували до входу. Грошей за відвідування цієї краси з нас не взяли. Біля входу попросили зняти взуття і дотримуватися тиші. Вся атмосфера нагадувала щось трохи містичне і заспокійливе. Фотографувати всередині нам заборонили і попросили здати камери при вході. Піднявшись на другий поверх, ми потрапили в саме серце храму. Весь хол був симфонією кам’яних узорів: віньєтки, рослинний орнамент, різного роду індійські маленькі статуетки. До всього цього достатку предметів ручної роботи дуже вдало підібрано освітлення, при якому навіть найменші деталі мають можливість показати себе. Ми сіли в центрі холу і мовчки сиділи, насолоджуючись всім тим, що було навколо нас. Залишивши поза храмом всі денні турботи і проблеми, просто насолоджуєшся, перезавантажуєшся і про себе дякуєш людям, які це створили. Після десяти хвилин такої 
“терапії”, стає набагато легше і приємніше, ти наповнюєшся енергією. Насолодившись красою витворів людських рук і розуму, ми пішли далі, де все виглядало не менш казково. Проходячи повз, весь час хочеться доторкнутися до різних дрібних предметів, щоб дати своїй свідомості зрозуміти, що це все сьогодення. Часу у нас було в обріз, не затримуючись, ми спустилися в хол першого поверху і, взувшись, вийшли на вулицю.
Друга споруда, яка не менше вражає своєю неймовірністю це Haveli – прилеглий мандір. Мандір пов’язаний з храмом підземним переходом і служить культурним центром. Тут розташовані: зал для молитви, їдальня і офіси. Найцікавіше в ньому – це фасад, який зроблений з дерева і прикрашений дуже складним різьбленням.
Ось такі прекрасні місця є зовсім поруч. Подорож у нас тривала всього чотири години. Я думаю, що цей час може витратити для себе навіть дуже зайнята людина. Кому стало цікаво, подаю адресу цього дивного місця:
4N739 IL Rte 59
Bartlett, IL 60103
Гугл вам у допомогу, дорогі читачі.
