ГРИВНЯ: від Віщого Олега й золота-срібла – до 30 за долар

100 років тому гривню уперше визнали національними грошима

1 березня виповнлося 100 років з дня ухвалення Центральною Радою закону “Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів”, за яким національною грошовою одиницею стала гривня. Але насправді її історія налічує понад 1300(!) років. Адже вперше це слово згадує ще “Повість минулих літ”: князь Олег Віщий, ставши володарем Києва, “встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру”. Отже, йдеться ще про VIII-ІХ століття…

ГРИВНЯ: від Віщого Олега й золота-срібла – до 30 за долар

Біографія нині несправедливо знеціненої гривні багата десятками цікавих і маловідомих фактів. Скажімо, чи знаєте ви, що спершу вона була чималими зливками золота й срібла, та й нещодавно, до 25-річчя Незалежності, карбувалися золоті гривні? Що найдорожчі нині українські монети коштують 680 тисяч грн (понад $25000)? Що більшовики, викравши кліше, друкували гривні у Москві? Або, що не задіяну й досі купюру в 1000 грн розробили ще до проголошення Незалежності? Чи хто мав бути зображений на 500 гривнях замість Сковороди?

Назва “гривня” походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на “загривку”). Зазвичай це були обручі з наконечниками у вигляді голів левів, прикрашені кольоровою емаллю.

Від Русі до УНР

Як грошова одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі. Гривні виливали спершу цілком із золота, згодом – зі срібла, й важили вони від 160 до 240 грам… Натомість нинішній російський рубль виник дещо згодом як відрубки: їх буквально рубали від гривневих зливків.

Гривня тривалий час була поширена у значній частині Європи: у Польщі, Наддунайських землях і навіть Балканах. Скажімо, у XIV ст. у Польщі штраф за вбивство шляхтича становив 60 гривень, а за простого лицаря – 30. Використовували гривню й у Великому Князівстві Литовському.

У Російській ж імперії  вона існувала до XVIII століття як вагова монета–“гривенка”, і лише в ході грошової реформи Петра І з’явилась “гривня”, яка стала наймасовішою монетою з усіх петровських.  Карбували її і при Катерині І, Анні Іоанівні, Єлизаветі і Катерині ІІ…

Натомість перші гроші УНР назвали “карбованцем”, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради було видруковано перший грошовий знак УНР – купюру вартістю у 100 крб. Автор оформлення грошового знака, художник-графік Георгій Нарбут, застосував у купюрі не лише вишукані орнаменти українського бароко XVII—XVIII століть, але й зображення тризуба – знак, характерний для найдавніших національних грошей України – злотників та срібників князя Володимира. І вже невдовзі цей символ стане гербом УНР!

А що майже одразу ж після запровадження купюри почали її фальшування, Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон, яким запровадила нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Цікавий факт: аби зміцнити золотий вміст української валюти, Директорія УНР почала збирати у населення усе золото та срібло для випуску монет, а також оголосила про переплавку усіх мідних пам’ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалось розмістити бюст Т.Шевченка, а на срібних монетах – будинок Центральної Ради. Але розпочати випуск цих монет завадив більшовицький наступ…

 

 Як більшовики гривні друкували

 Під час першої Радянсько-Української війни більшовицькі війська захопили в Одесі кліше для випуску банкнот 50 крб і друкували їх на окупованих ними територіях. А під час наступу на Директорію УНР більшовики вивезли у Москву кліше для друку банкноти 10 гривень. Банкноти більшовиків відрізнялись від українських лише відтінком і мали розхитати економіку УНР.

Наприкінці ж 1920-го, після перемоги в Україні, більшовики заборонили обіг українських грошей. Проте “більшовицькі тисячки”, запроваджені на землях Радянської України, мали мізерний курс: 1 золотий карбованець = 5,457 мільярда(!) радянських карбованців.

 

На 500 гривнях мав бути король Данило

Було кілька пропозицій, як назвати національну валюту. Лесь Танюк виступив з ідеєю “українських доларів”, комуністи наполягали на “карбованці”. Але пройшла моя пропозиція – “гривня”, адже так називалася грошова одиниця в Київській Русі і в УНР”, – згадував академік Михайло Швайка.

Робота з виготовлення українських грошей розпочалася ще у квітні 1991 року – за чотири місяці до проголошення Незалежності(!). Дизайн грошей розробили українські художники Борис Максимов та Василь Лопата, який раніше ілюстрував “Слово о полку Ігоревім”, “Кобзар”, “Каменярів”.

“Це була конкурсна пропозиція. Шість митців робили ескізи, і мій ескіз було визнано найкращим. Я хотів, щоб наші гроші були національними… Бо це один із символів державності – поруч із прапором, гімном, гербом візитка на міжнародній арені”, – пояснював художник.

“Спершу постало питання, за яким принципом добирати персоналії. Вирішили, що потрібно відібрати персон з нашої історії, найбільше причетних до творення державності. Оскільки наша державність почалася ще з княжої доби, обговорювали фігури князів. Я пропонував розпочати цей ряд із княгині Ольги, але її не затвердили, бо номінацій було мало – всього шість. Тому почали з Володимира Великого, бо він один з найбільш знаних князів зачислений до лику святих, запровадив християнство на Русі. Його син Ярослав Мудрий теж був геніальною людиною, за нього створили шедевр архітектури давньокиївського періоду – Собор Святої Софії. Потім – козацька доба. Персона Богдана Хмельницького не викликала жодних заперечень… А от з образом Мазепи були проблеми. Леонід Кравчук, який на той час очолював ВР, сказав, що поки що треба утриматися, щоб “не дражнити гусей. Натякав на московський уряд, бо ми були ще в Радянському Союзі. Адже гривня була створена у квітні 1991 року, а Незалежність проголосили в серпні. І про Грушевського теж сказали – хай побуде трішки в планах”, – згадував В.Лопата у книзі “Надії та розчарування, або метаморфози гривні”.

Ускладнювала створення ескізів відсутність прижиттєвих портретів тих же гетьмана Мазепи і князя Володимира. Тому В.Лопата створив 15 варіантів портрета Мазепи. А на першій одногривневій купюрі художник зобразив… себе! Принаймні, фото художника тих років дуже схоже на його гривневого персонажа – Володимира Великого

(На фото: купюра 1992 року та її автор).

ГРИВНЯ: від Віщого Олега й золота-срібла – до 30 за долар

У вересні 1991-го, після схвалення Верховною Радою, запланували випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень як у радянських рублів. Тож художники  малювали купюри номіналом 3 та 25  гривень. Були у тій серії й ескізи п’ятиста (з портретом першого короля Русі Данила Галицького) та тисячі (з політичним, церковним й освітнім діячем Петром Могилою) гривень. Врешті замість 3 грн випустили 2, а замість 25-ти – 20 гривень.

14 листопада 1991-го Президія Верховної Ради прийняла постанову “Про національну валюту в Україні”, яка передбачала ввести в обіг гривню вже у І півріччі 1992-го. А що обладнання для друку грошей Україна не мала, щойно призначений послом в Канаді Левко Лук’яненко попросив діаспору допомогти, і та влаштувала зустріч голови НБУ Вадима Гетьмана з представниками “Кенедіан банк ноут компані”, яка й надрукувала перший тираж гривні дрібних номіналів (від однієї до двадцяти).

“У Канаді мій чоловік і Василь Лопата пропрацювали три місяці. Могли впоратися з підготовкою до друку набагато швидше – для цього слід було задіяти комп’ютери. Однак година роботи необхідного комп’ютера коштувала 10 тисяч канадських доларів! Україна заплатити не могла, тому художникам довелося готувати гроші до друку вручну”, – розповідала удова Б.Максимова п. Ірина.

Проте потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд необхідних банкнот не мала і канадська фірма. Тому за згодою Кравчука уклали контракт з англійською фірмою “Томас Де Ла Рю” на виготовлення банкнот номіналом 50, 100 і 200 грн, які мали друкувати на Мальті.

Однак вже надруковані гроші суттєво відрізнялися від підготованих художниками варіантів. В.Лопата був шокований, коли побачив введені в обіг “англійські” 50 грн “з бородатим дідом Чорномором, що віддалено нагадував Грушевського, а особливо був вражений банкнотою в 100 грн, з якої замість тонко промальованого Шевченка дивився грубо намальований дядько з каламутним поглядом, що нагадував махновця в кудлатій шапці. Замість портрета – грубий бездарний шарж”, – пише він. До того ж, портрети на банкнотах замість прізвищ Грушевський і Шевченко були підписані Гетьманом і Ющенком. (На фото – початковий ескіз 100 гривень і купюра 1996 року)

Стосовно ж образу Шевченка на 100-гривневій банкноті В.Лопата пише: “Я прагнув репрезентувати універсальний портрет великого українського поета і мислителя, який би символізував усе, що є для нас Тарас: пророцтво, бунтарство, трагізм, ліричність… Я виконав вісім варіантів портрета. Зупинився на найменш традиційному”.

44 дні уплав і 1700% девальвації

Як згадує перший голова НБУ, аванс на друкування грошей канадцям у 5 млн доларів оплатили валютним кредитом, який Нацбанк взяв у промислових підприємств. З міркувань економії замість простішої і безпечнішої доставки авіарейсом обрали морський шлях. Спецрейс контейнеровоза із доставки виготовлених у Канаді грошей, який супроводжував спеціально створений підрозділ СБУ, тривав майже півтора місяця – з 19 серпня по 2 жовтня. Офіцерів спецслужби переодягнули у форму моряків і під грифом “суворо секретно” везли валюту понад 11 тисяч миль – через Атлантичний океан, 8 морів і 13 проток, кордони 10 країн – у порт Миколаєва, а звідти – машинами у Київ. Деталі й маршрути знали тільки капітан судна, начальник служби безпеки, вище керівництво держави та голова СБУ. Керував операцією безпосередньо В.Гетьман, який власне тоді і посивів на нервовому ґрунті.

Але, поки гривню надрукували і довезли до Києва, країну поглинула така інфляція, що вводити нову грошову одиницю означало просто поховати її. Тож вирішили натомість запровадити купони, які аж до 1996 року й замінювали повноцінні гроші. Їх інфляція і “з’їдала”, поховавши надії українців на бодай якісь накопичення.

До слова, купони теж друкували за кордоном і доставляли в Україну морем і чартерами, які замовляли все частіше і частіше, поки 1994 року в Україні не створили свій Банкнотно-монетний двір… І лише 25 серпня 1996-го вийшов Указ Президента “Про грошову реформу в Україні”. Проте “днем народження” національної валюти стало 2 вересня, коли НБУ увів її в обіг на всій території України.

Грошову реформу провели за два тижні. Карбованцеві вклади населення перерахували у гривні за курсом 100 000 карбованців за одну гривню, що остаточно знецінило заморожені раніше в Ощадбанку гроші, які люди відкладали ще з часів СРСР.

За роки існування національна валюта тричі змінювала свій вигляд,  та стільки ж разів ставалися різкі обвали її курсу. Ще двічі до обігу вводили банкноти нового зразка. Від курсу 1,76 грн за долар гривня впала у серпні 98-го до 5,05, а вже за місяць до 7,7 грн/$, у квітні 2005 долар подешевшав до 5 грн і залишався таким до 2008 року, коли під час кризи 2008 піднявся до 8,1, за Януковича – до 12-15, а після початку російсько-української війни – до нинішнього хиткого курсу. З 5 лютого 2015 року за рішенням НБУ курс гривні до долара став визначатися міжбанком, і вже 26 лютого долар сягнув максимального показника за всі роки – 30,01 гривні, у 17 разів (!) перевищивши первісний курс.

За 21 рік кількість готівкових гривень в обігу зросла більш ніж у сто разів – до 361,5 млрд. грн станом на 1 січня 2018-го, бо станок вмикали часто – щоразу, як черговій владі бракувало грошей на виконання обіцянок.

Дорожчі за долар

Найдорожчою українською монетою довгий час залишалася “Оранта” номіналом 500 грн. із 31,1 г чистого золота (9999). Через малий тираж (лише 1000 шт.) нині її вартість – 170 000 грн! Значно дешевшими є ще дві “Оранти” (15,55 г і 7,78 г золота 9999) з номіналами 125 і 250 грн.

ГРИВНЯ: від Віщого Олега й золота-срібла – до 30 за долар

Найкоштовніша та найрідкісніша серед усіх монет часів Незалежності – “Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.”

Проте, напередодні Євро-2012 викарбували ще дорожчу – “Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.” – золоту пам’ятну монету номіналом 500 гривень вагою 500 гр(!), діаметром 80 мм і накладом лише 500 штук. У 2012-му НБУ встановив її ціну у 350 000 грн. Фактична ж вартість монети з роками зросла до 680 000 грн (!) у 2017-му, тож нині вона є найкоштовнішою та найрідкіснішою серед усіх монет часів Незалежності.

А до її появи найрідкіснішою українською монетою були срібні 100 грн “Міжнародний рік астрономії” вагою у 1 кг (!) і накладом лише 700 шт. Нині її ціна – понад 30 тис. грн.

А от золоті 2 гривні (вагою 1,24 г й діаметром 13 мм) є найменшою у світі золотою монетою: викарбовано серії “Скіфське золото” та “Флора і фауна України” (саламандра, бабак, їжак, річкова черепаха, калина і т.д.).

Загалом ж ювілейних та пам’ятних монет за час незалежності України станом на лютий 2018-го випущено вже 767. Із них 350 – з дорогоцінних металів.

Автор статті: Юрій НИКОРАК