Бібліотечний Центр Гарольда Вашингтона в Чикаго

Harold Washington Library Center

… Я люблю бібліотеки, люблю в них засиджуватися і вмію йти звідти вчасно.
У цьому не раз мені дорікали, але я тільки пишаюся цим.
Треба бути бібліотечним читачем, але не бібліотечним щуром.

Анатоль Франс

Чиказька архітектура – це минуле, що сміливо ступило в майбутнє. Це незвичайна і зухвала суміш епох, стилів, дизайнів, смаків і талановитих ідей. У камені, граніті та склі, як в хорошому коктейлі, змішалися почуття і мрії всесвітньовідомих архітекторів. Це все разом і створило кам’яну симфонію Міста Вітрів.

Саме в Чикаго розташований найбільший у світі громадський бібліотечний центр (756 640 квадратних футів або 70 294 м2).

На перший погляд може здатися, що десятиповерховий будинок Бібліотечного центру належить до старих історичних пам’яток. Але це не так. Для широкої публіки двері бібліотеки відкрилися в 1991 році, хоча сама книгозбірня існує приблизно з 1897 року. Довгий час книги зберігалися в Культурному центрі Чикаго, але, коли в 70-ті роки XX століття їх кількість набагато збільшилася, не знайшли нічого кращого, як вивезти весь книжковий фонд в звичайне складське приміщення.

Як це зазвичай буває, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове: склад виявився домом для бібліотечних фондів на довгих тринадцять років, після чого в 1988 році власники складської будівлі вирішили знести його, щоб побудувати на його місці нову вежу каналу Ен-Бі-Сі ( NBC Tower). Бібліотеці знову довелося пакувати 4,7 мільйона книг і ще раз перебиратися в інше “тимчасове” місце. Цього разу адміністративну частину і власне бібліотеку розділяло майже чотири кілометри.

У 1981 році тодішній мер Чикаго Джейн Бірн (Jane Byrne) оголосила конкурс на кращий проект розміщення бібліотеки в старій будівлі неподалік. Проте, наступний мер Чикаго, Гарольд Вашингтон, її ідею успішно “поховав”, справедливо побоюючись, що стіни старої будівлі 1912 року можуть просто не витримати величезну вагу мільйонів книг. До того ж, жителі міста і преса в повний голос заявили про те, що місто заслуговує чогось кращого.

Другий конкурс був оголошений в 1987 році, проте його правила не залишали надій жодному, хоч трохи цікавому, проекту. Бажаючи покласти край ганебному “тимчасовому” положенню величезної бібліотеки, міська влада була змушена встановити термін відкриття нової будівлі на 1991 рік, до якого залишалося менше трьох років. Згідно з вимогами, будівництво мало бути не довгим і не дуже дорогим. Рівень дизайну виявився менш важливим, ніж документ, який суворо регламентував, яким чином потрібно розподілити 140 мільйонів доларів. Будь-яке перевищення бюджету пропонувалося сплатити … архітектурній фірмі.

Правила конкурсу були настільки непривабливі, що в першому турі журі довелося вибирати п’ять проектів для другого туру з … шести поданих заявок, хоча зазвичай на подібні конкурси їх надходять сотні. Архітектурні критики схилялися до одного варіанту, публіка – до іншого, а журі після запеклих суперечок вибрало проект, втілення якого ви можете бачити перед собою сьогодні.

Архітектурна фірма Хеммонд, Бібі і Бабка (Hammond, Beeby and Babka), проект якої переміг в конкурсі, взяла за основу класичні будівлі міста: Рукері-, Монаднок- і Аудіторіум-билдінг. За підтримки мера Вашингтона і заможної чиказької сім’ї Пріцкерів була обрана земля на ділянці Конгрес-Паркв’ю і Стейт-стріт (Congress Parkway and State Street), площа якої займала цілий блок. Після завершення будівництва у 1991 році новий мер Річард Дейлі запропонував назвати Центр на честь нині покійного Вашингтона, пропагандиста читання та освіти серед жителів Чикаго.

Бібліотечний Центр Гарольда Вашингтона відкрився 7 жовтня 1991 року. Починаючи з моменту завершення будівництва, він з’явився в Книзі рекордів Гіннесса, як найбільша громадська споруда бібліотеки в світі.

Величезна будівля чимось нагадує замок. У потужні стіни з червоної цегли врізані вікна з алюмінію і тонованого скла. Вузькі вікна, що нагадують бійниці, проходять через увесь фасад будинку майже від самого фундаменту до даху. Високий фундамент зроблено з великих блоків граніту. Дивно, але при такому класичному фасаді західна сторона будівлі виконана зі скла, сталі та алюмінію з орнаментом у стилі маньєризму.

За оцінкою фахівців, великою удачею вважається відсутність центрального читального залу, замість якого бібліотека обладнана невеликими окремими приміщеннями для читання на шести середніх поверхах. Уваги заслуговує і прекрасний зимовий сад, до якого веде окремий ескалатор. У 1993 році дах був прикрашений сімома великими алюмінієвими, пофарбованими в зелений колір, акротеріями Кента Блумера (Kent Bloomer) і фігурою сови – символу знань – Раймонда Каскея (Raymond Kaskey).

Багато хто називає цю споруду спірною з архітектурної точки зору. У 2009 році журнал Travel + Leisure навіть включив її в десятку найпотворніших будівель в світі. Виконана в неокласичному стилі, вона поєднує, здавалося б, непоєднуване: червону цеглу, граніт і полірований алюміній разом зі склом. Але, як би там не було, десять поверхів бібліотеки якнайкраще обладнані для зберігання фондів і роботи з книгами.

Сьогодні бібліотечне зібрання налічує більше дванадцяти мільйонів книг і манускриптів, багато з яких відносяться до категорії рідкісних.

Давайте пройдемося по поверхах Бібліотечного Центру.

  1. На першому поверсі знаходяться Аудиторія Сінді Прітцкер, багатоцільова кімната і виставковий зал (Cindy Pritzker Auditorium, Multi-Purpose Room and Exhibit Hall).

Центральний вестибюль займає два поверхи. На східній стороні знаходиться Бібліотека популярної літератури (Popular Library).

  1. На другому поверсі – Дитяча Бібліотека Томаса Х’юза (Thomas Hughes Children’s library).
  2. Третій поверх є входом в головну бібліотеку. Тут вас зустрінуть клерки з прийому та видачі книг, і розташовані комп’ютери для громадського користування, періодичні видання, міжбібліотечні абонементи та загальні інформаційні служби.
  3. На четвертому – література по бізнесу, наукові і технічні книги.
  4. На п’ятому поверсі – зібрання законів, урядові укази і розпорядження, карти, центр для сліпих та людей з фізичними вадами.
  5. Шостий поверх – соціальні науки та історія ресурсів.
  6. На сьомому поверсі багато з іммігрантів знайдуть рідкісні книги на своїй рідній мові (або, якщо розшукувана книга знаходиться у межах Сполучених штатів, її замовлять для вас).
  7. На восьмому поверсі – література з мистецтва, кімнати музичної практики і аудіо-кімнати.
  8. Дев’ятий поверх займає зимовий сад, який можна орендувати на різні соціальні заходи, організацію виставок, приватні і бізнесові святкування.
  9. Десятий поверх закритий для широкої публіки. Тут розташовані офіси бібліотечних працівників та служби технічної підтримки.

“Є тільки один дійсно невичерпний скарб – це велика бібліотека” (П’єр Буаст, французький лексикограф, автор універсального словника французької мови. Автор книги “Енциклопедія розуму, або Словник вибраних думок”).

Chicago