Веселий Каспер

Знайомтесь – це “Веселий Каспер”. Це – той “привид”, якого “сєпари” ну дууууже не люблять. Він – не один, стоїть на чолі потужної зброї і  сформованого ним же підрозділу. Підрозділ – не добровольчий, а офіційний, у складі Збройних Сил України, і ця людина заслужила повагу наших солдатiв та ворогів.

Спершу військовий виш, потім – військова служба і сотні вихованців, 18-ти річних хлопчаків. Вони повернулись додому справжніми чоловіками, віддавши своєю службою шану державі. Потім Луганщина – і майже два місяці пекла тамтешнього аеропорту. За нею –  Донеччина, і зона відповідальності “авдєєвськапромка”. Все було. I все залишилось у спогадах, пам’яті та снах.

Через кількасот метрів розташовані ворожі бункери, але тримає свої наша мотопіхота. Через невелику відстань – знову ворог, але тримають оборону “смугастики”. Наші танки розташовані там, де треба, і хлопці знають: в потрібну мить бойова машина виїде на позицію і виконає  бойове завдання.  Саме так. У кожного на війні – свої обов’язок і хрест.

А ще – фронтові дні та ночі, коли особливо дошкуляють ворожі “Нони”*. Їх у “сєпарів” – аж дві на цій ділянці фронту, і саме тут потрібен “Веселий Каспер”. Бо іншою зброєю ту гадюку не дістати.

– Батареям – заряджатись! – Впевнено  пролунав наказ.

І зарядились, і виїхали на “вогневі”, і влупили, і знищили. Батарея виконала завдання, але хлопці тоді не знали, що в тому квадраті “сєпари” маскували ще й склад боєприпасів та майде десять одиниць техніки. “Веселий Каспер” залишив від них самі лише спогади! Розвідка підтвердила інформацію і наголосила, що вороги – чомусь дуже злі. Бо, мабуть, треба знову вигадувати причину, з якої з’явились свіжі “200-ті”.

А як думали?! Це їм – не зробити пересувну вогневу точку у вигляді міномета ( як вони звикли), виїхати і залпом накрити наші позиції. Щоб потім – навпаки, накрити обстрiлами околиці свого міста і звинуватити в цьому армію України. Мовляв, б’ють “труженнікав”, “шахтьоров” і “мірнаєнасєлєніє”. Згодом у новинах додати: за голову комбата дивізіону “Веселого Каспера” терористи пропонують 10 000 таких ненависних всьому “рузскаму міру” американських доларів.

Декілька днів тиші. Специфічної фронтової тиші. Лише поодинокі черги лунають донецьким степом, а під ногами – порепана від спеки земля. Вояк “Одеса” чистить кулемет, “Лось” копирсається в двигуні бензовоза, “Іванич” щось крутить під “ЗІЛом”, згадуючи “незлим тихим словом” роздовбані шляхи Лугандона, а “Мішка” набиває “ріжки” автоматними патронами.  Кожен зайнятий своєю справою задля спільної Перемоги.

– Батареям – заряджатись. –  Неголосно, але твердо звучить наказ.  Це означає, що побратимам знову потрібна підтримка, наші снаряди й втручання “Веселого Каспера”. І тому закрутилась вся бойова машинерія, весь дивізіон, сформований та вишколений саме ним – справжнім бойовим  командиром. В умовах знищення української армії та неприхованої ворожої агресії, треба мати неабиякий талант, щоб повести бій чітко та злагоджено. Повести на вогневі позиції, виконати завдання та повернути  в родини живими синів та батьків. Треба мати мужність, щоб впевнено віддати бойовий наказ,  усвідомлюючи відповідальність та не перекладаючи її на своїх солдатiв. A витримка справжнього командира особливо потрібна тоді, коли гримить трикратний залп, і бойовий побратим йде на небо, приєднуючись до безсмертного легіону захисників України….

Одне життя, одна присяга – українському народу. Це – “Веселий Каспер”,  і на сотнi квадратних кілометрів нашого Донбасу кожен солдат мав би за честь потиснути йому руку.

Слава Україні!

*2 Б 16 або “Нона-К” – потужна 120-мм зброя, розроблена в 1986 р. спеціальним конструкторським бюро м. Перм (Росія). Прицільна дальність – 7100 -8800 м (залежно від виду заряду). Максимальна дальність – 12 800 м.  Використовується артилерійськими дивізіонами десантно-штурмових бригад.

May 2019