Відзначення 25-ї річниці Конституції України діаспорою Чикаго

Процес підготовки Конституції України затягнувся на шість років – з 1990 по 1996 рік. Прийняття документа гальмувалося протистояннями між президентом України та парламентом на фоні тривалої соціально-економічної кризи в країні.

Протягом 1990-1996 років було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Зокрема, комуністи пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента і увійти в новий Союз. А Крим міг би втратити статус автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів.

Найбільш гострі дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови.

Засідання Верховної ради, на якому розглядався проєкт Основного Закону тривало цілу добу. 27 червня 1996 року парламент вирішив розглядати проєкт на одному засіданні без перерв. У результаті бурхливих дискусій за підсумками безперервної 24-годинної роботи депутатам вдалося узгодити всі положення документа.

Голосування за Конституцію України в цілому відбулося о 9:20 ранку 28 червня 1996 року.

“Є Конституція!”, – такі були перші слова голови Верховної ради Олександра Мороза після прийняття Конституції 315 голосами.

Конституція України 1996 року стала першою загальновизнаною у всьому світі Конституцією незалежної української держави.

25 років Україна живе за своєю Конституцією. Українці будують нову країну. Творять історію. Все більше відчувають себе відповідальними за свою країну і її майбутнє. Голосно заявляють про свою готовність вирішувати її долю.

То ж чим важливий Основний Закон України для усіх нас сьогодні?

На це питання шукали відповіді представники громадських, духовних, молодіжних організацій української діаспори Чикаго, які знову, разом, як в добрі докороновірусні часи, зібрались на відзначення  25-ї річниці Конституції України.

Урочиста зустріч, організована Українським Конгресовим Комітетом Америки (відділ Іллінойсу), відбулася у суботу ввечері, 26 червня, в Інституті Модерного Мистецтва Чикаго. Почесним гостем святкування став  Євген Глібовицький – відомий український інтелектуал, політолог, викладач програм із комунікацій для медіа та бізнесу, автор популярних навчальних розробок із PR, засновник аналітичного центру “Промова”  (pro.mova).

Спонсором зустрічі виступила Українсько-Американська Федеральна Кредитова Спілка “Самопоміч”.

Цього вечора радувало все: привітання та серйозні доповіді перемежовувались з мистецькими виступами молодих діаспорян. Можливість спілкування і спільні світлини на згадку. Зустрічі з друзями і смачні смаколики. Мабуть, ми стужилися за  діаспорівськими літніми фестивалями, мистецькими проектами, цікавими вечірками й концертами, бо пречудові юнацькі голоси та мила серцю українська музика насправді розчулили наші серця.

Голова УККА (відділ Іллінойсу) Ігор Дячун у вітальному слові підкреслив значення конституції Пилипа Орлика для України і для світу:

– Ми, українці, сповнені гордості, що мали першу конституцію в світі – Пилипа Орлика. Вона була прийнята на зборах козацтва 5 квітня 1710 року. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Конституція України 1996 року, одна з останніх у постсоціалістичних державах, народжувалась довго. Яке її значення для нас? Це означає, що Україна стала ближчою до Європи.

З 25-ю річницею прийняття Конституції України присутніх привітав правлячий архієрей єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго  Венедикт (Алексійчук):

– Положення конституції – це один із елементів побудови держави. Він дуже важливий, але він не єдиний. Коли ми говоримо про Україну, то розуміємо, що ми як держава ще тільки починаємо встановлюватись. Україна починає набирати обрисів держави, формуватися і розвиватися. Тому дякуймо Богові, що ми в свій час отримали незалежність, що 25 років тому була проголошена конституція, і що, переживаючи складні часи, ми як нація, як держава виростаємо. Нехай нам Бог в цьому допоможе.

Генеральний консул України в Чикаго Сергій Колядов підкреслив значення Основного Закону для розвитку України:

– 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Основний закон – першу Конституцію новітньої Української держави. З прийняттям цього доленосного документа було закріплено правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Конституція врахувала історичний досвід українського народу й кращі світові традиції. Вона стала вінцем роботи наших парламентарів, науковців і, також, представників діаспори.

За 25 років наша Конституція зазнала трансформації – це живий документ, до нього вносяться зміни. Може вони будуть на краще, може на гірше, але на даний час у нас є документ, який дозволяє нам відчувати себе громадянами держави, в ньому закріплені права і обов’язки.

Всіх вітаю зі святом! Закликаю долучатись до законотворчого процесу.

Родзинкою святкування стала зустріч діаспорян з Євгеном Глібовицьким – експертом з довготермінових стратегій, компетенція якого лежить на перетині суспільного, бізнесового і громадського секторів. Засновник експертної компанії зі стратегічного консультування і маркетингу pro.mova, член Несторівської експертної групи (візія для України 2025), Євген Глібовицький презентував свій погляд на конституцію та процеси, які відбуваються в Україні, охоче відповів на запитання присутніх.

– Конституця – це специфічне поєднання 2-х конфліктуючих дискурсів:  радянського і незнаного майбутнього. Українська Конституція являється системою балансів. Вона має давати можливість з одного боку визначати лідерство, а з іншого боку – пояснювати, що мають робити ті, хто не хоче бути лідером.

І наша Конституція 1996 року впоралася з цим добре. Вона однією з перших на пострадянському просторі сказала, що мають бути базові права, мають бути права людини і механізми, які забезпечують існування цих прав. З іншого боку, та сама Конституція заявляла, що всі мають мати все і бажано безкоштовно.

Тому ті, хто займається імплементацією в сучасне українське суспільство опинились в складній ситуації. З одного боку є норми, які важливі і їх треба втілювати, з другого боку є норми, які теж важливі, але які втілювати неможливо.

Це демонструє вибірковість, з якою зіштовхується будь-який українець, що змушений приймати рішення. Як імплементувати закон, який неможливо імплементувати?

Коли реально постала держава Україна?

Коли ми говоримо про новий відлік часу, я пропоную трохи інше літочислення. 1991-й був для нас важливим роком, коли незалежна держава Україна постала формально. Але питання коли вона постала реально?

Тоді, коли оболонка була наповнена суб’єктністю, яка власне виникла.

Я хочу підкреслити, що ми з вами говоримо про 2014 рік. Значна частина  вас, коли розмовляє з друзями, з родиною про Україну, часто задається питанням: чому в Україні все не так, як би хотілося?

Я б сказав так – коли ми дивимось на країну, якій 30 років, і ставимо їй оцінку, або коли ми дивимось  на країну, якій 7 років, і ставимо їй оцінку, то очікування виглядають по різному.

Як на 7-річну незалежність сучасна Україна досить добре дає собі раду, досить добре справляється, хоча, вона ніколи не мала й стільки загроз, як зараз. Наші спроможності виросли, але разом з тим виросли і наші виклики. Це означає, що в нових умовах ми мусимо бути сильнішими, мусимо бути кращими, мусимо бути більш спроможними.

До Євгена Глібовицького звернувся владика Венедикт (Алексійчук):

– Ви дуже гарно сказали, що наша Конституція ще має народитися. Я так само можу сказати, що костюм, який вам ідеально підійде, ще має пошитися. З іншого боку, все-таки дивлячись на Конституцію, яка постала, в чому ви бачите її позитивні сторони?

– Конституція 1996 року фіксує права особи. І це мабуть найважливіше. Нова Конституція, в тих аспектах, які здавалися тодішній політичній еліті безпечними (а вони не до кінця розуміли, яким чином функціонують права людини та що таке демократія), давала дуже сміливі обіцянки. І в тому сенсі, Конституція в частині особистих прав і свобод є прекрасним дороговказом.

А закріплення державного статусу української мови? Коли ми дивимося, наприклад, на зміну мовної ситуації, то вона з року в рік не помітна. А стає помітною, коли дивитися на неї у розрізі 20-30 років. І те, що сталося з українською мовою за останні 25 років, – це фантастика, це тотальна зміна ситуації.

Є такі хвилини в нашому житі, коли замовкають слова і починають говорити серця. Саме такими світлими й трепетними моментами стали вкраплення у серйозну розмову виступів юних талантів діаспори Чикаго. Перед присутніми виступили: Вікторія Гасько з піснею “Україно Моя” та Марія Багрій – з “Молитвою за Україну”; Володимир Лимар, який виконав арію Тіманта “Misero pargoletto” з опери українського композитора Максима Березовського (написана у 1773 році на італійське лібрето  П’єтро Метастазіо); Юлія Перехожук, яка майстерно зіграла на скрипці “Мелодію” Мирослава Скорика під акопонемент Оксани Підручної, а піаністка Євангеліна Бут – музичний твір “Ой у вишневому саду” в обробці композитора Олександра Саратського (обробка О. Саратського “Цвіте Терен” двічі звучала у Карнегі-Холі 2016 року у виконанні піаніста українського походження Джонсона Антоніо Бразильєро ). На завершення пречудові вокальні дані та талановите виконання романсу “Повернись до мене” й української народної пісні “Черевички” , винагородив діаспорянку Віру Бойчук бурхливими аплодисментами гостей свята.

Чи то ми стужились за українською піснею й знайомими мелодіями, чи то так легко, наче пір’їнки, злітали у височінь до Бога дитячі голоси, але у багатьох в очах стояли сльози.

Наше, рідне, українське…

Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи. 25 років тому сталася дійсно історична подія, яка, як тепер модно казати, дала українцям дорожну карту на шляху в цивілізоване майбутнє. 

Після Революції Гідності Конституція України чітко визначилась, ким є і куди прямує. 7 лютого 2019 року було внесено зміни до Конституції, що закріпили незворотність стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Конституція України обрала свій цивілізаційний курс.

З ювілеєм Основний Закон України!

Articles