День медика в Україні: шість видатних лікарів країни

День медичного працівника в Україні у 2018 році відзначать у неділю, 17 червня. Це свято лікарів, медсестер, фельдшерів, лаборантів, санітарів і всіх працівників, робота яких пов’язана з медициною.

День медика – чудова нагода висловити повагу праці людей, які рятують тисячі життів. Ця робота вимагає не тільки старанності, але й сміливості прийняти відповідальність за долю інших, пише Телеканал новин “24”.

В Україні завжди було багато талановитих медичних працівників, які прославили Україну у світі, передає НВ.

Данило Самойлович

Фото з відкритих джерел

Данило Самойлович (1744 – 1805) заснував епідеміологію. Наприкінці 18 століття він керував боротьбою проти епідемії чуми у Москві, Кременчуці, Кропивницькому, Одесі та у Криму. Він першим в світі встановив, як передається чума, спростувавши думку про зараження хворобою через повітря.

Як тепер відомо, зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим або зараженими предметами. Також Самойлович запропонував різні засоби дезінфекції речей хворих на чуму та одним з перших у Європі практикував розтин померлих від чуми та здійснив першу спробу виявити збудника чуми.

Данило Заболотний

Фото з відкритих джерел

Відомий український мікробіолог і епідеміолог Данило Заболотний (1866-1929). Більше 10 років він боровся з холерою у Шотландії, Португалії та Російській імперії, досліджував чуму у країнах Азії (зокрема, в Індії та Китаї). Він також довів, що гризуни є джерелом інфекції чуми у природі, та описав роль бліх як переносників збудника чуми від хворих гризунів до людей.

Також вчений довів реальність пероральної імунізації людей проти холери (можливість імунізації при введенні мікроба через рот). Опублікував більше 200 праць, присвячених вивченню чуми, холери та сифілісу. Заболотний організував першу в світі кафедру епідеміології в Одеському медичному інституті, а згодом заснував в Києві Інститут мікробіології та епідеміології.

Володимир Філатов

Фото з відкритих джерел

Відомий офтальмолог Володимир Філатов (1875-1956) особисто провів кілька тисяч операцій, написав близько 460 праць та монографій. Він заснував Інститут очних хвороб і тканинної терапії АМН України.

Першим його відкриттям став метод пластики на круглому стеблі. Філатов вперше у світі використовував рогівку ока мертвої людини під час операції. Застосування донорського ока поклало початок широкому впровадженню пересадки рогівки і принесло лікарю величезну популярність. Найбільшим ж його досягненням стала розробка нового методу лікування – тканинної терапії.

Олександр Богомолець

Фото з відкритих джерел

Український вчений Олександр Богомолець (1881-1946) автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету, алергії, раку і старіння організму. Він організував першу в СРСР протималярійну лабораторію та написав перший в світі підручник з патологічної фізіології.

Богомолець винайшов імунну цитотоксичну антиретикулярну сироватку, відому у всьому світі як стимулятор функцій сполучної тканини – прискорює загоєння ран і активізує імунну систему людини. “Сироватка Богомольця” застосовувалася для лікування інфекційних хвороб і переломів.

Також вчений взяв участь в створенні першого в світі Інституту гематології та переливання крові, де Богомолець розробив унікальну методику консервації донорської крові, яка використовується до сьогодні, майже не зазнавши змін.

Він також встановив універсальний донорський характер 1 групи крові та обґрунтував можливість тривалості життя до 100 і більше років.

Олександр Палладін

Фото з відкритих джерел

Олександр Палладін (1885-1972) заснував українську школу біохіміків та першим почав систематичне вивчення біохімії нервової системи, яке заклало основу функціональної біохімії головного мозку.

Першим в СРСР він почав біохімічні дослідження вітамінів, зокрема, синтезував водорозчинний аналог вітаміну К – вікасол, який використовували при авітамінозі, пораненнях і захворюваннях, пов’язаних з кровотечею.

Микола Амосов

Фото з відкритих джерел

Відомий лікар, автор новаторських методик в кардіології Микола Амосов (1913-2002) першим в СРСР зробив протез мітрального клапана серця. Написав понад 400 наукових робіт, деякі з них були перевидані у США, Японії, Німеччини та Болгарії.

Він створив першу в Україні кафедру грудної хірургії, заснував Київський інститут серцево-судинної хірургії, заклав основи школи біологічної і медичної кібернетики.

Не забудьте привітати знайомих медиків з їхнім професійним святом!

Famous Ukrainians