Жахлива смерть маленької Мераї Вудс

У понеділок, 16 липня 2018 року, у зал суду округу Онслоу охорона привела 32-річного Ерла Кімрі (Earl Kimrey). Чоловік був одягнений у помаранчевий тюремний комбінезон, його руки та ноги – закуті в наручники. Він виглядав пригніченим. Це й не дивувало, адже його звинувачували у вбивстві дитини, і над ним навис привид смертної кари. Останній раз в окрузі смертельний вирок пролунав ще у 2001 році.

Ця гучна справа – таємниче зникнення 3-річної Мераї Вудс (Mariah Woods) вночі з її власного ліжка – сколихнула усю Америку. Матір дівчинки,  Крісті Вудс (Kristy Woods), стверджувала, що востаннє бачила дитину 26 листопада 2017 року близько 11 години вечора. 27 листопада було оголошено “Amber Alert” (система екстреного сповіщення в разі викрадення дитини або надзвичайної ситуації), і сотні людей кинулись на розшуки дівчинки.

У суботу, 2 грудня, через п’ять днів після того, як було заявлено про зникнення Мераї,  водолази поліції Фаєтвілла знайшли тіло дитини у стічній трубі ставка округу Пендер (Pender County), штат Північна Кароліна.

 

Деталі справи

Рано-вранці, 27 листопада 2017 року, у поліційному відділенні округу Пендер пролунав телефонний дзвінок. Чоловік на другому кінці  дроту стривоженим голосом повідомив про зникнення дитини. “Ми не можемо знайти нашу трирічну дочку, – заявив він. – Ми шукали її  скрізь у домі та виходили на подвір’я, проте нашої дівчинки ніде немає”.

У 7-хвилинному дзвінку, який зареєстрували близько 6 ранку, було чути, як Ерл Кімрі важко дихає. Чоловік був коханцем матері зниклої дівчинки і мешкав із нею та її трьома дітьми. Він розповів диспетчеру, що востаннє бачив Мераю між 8 і 8:30 вечора, коли діти пішли спати.

Коли представники поліції прибули на місце зникнення Мераї, вони не виявили жодних ознак злому чи слідів того, що хтось чужий пробрався в будинок. У ньому на той час проживало п’ятеро людей: Крісті Вудс, Ерл Кімрі, Мерая та два старших брати дівчинки.

Крісті Вудс розповіла поліції, що “останній раз вона бачила свою дочку об 11 годині вечора, коли пішла перевірити її спальню”. Вудс також повідомила, що її бойфренд теж ходив до дівчинки вночі, коли та прокинулася, і вклав її спати. Зранку Мераї в ліжку вже не було.

Поліція одразу ж розпочала розслідування справи.

Більш ніж 225 співробітників із 14 місцевих, державних та федеральних правоохоронних органів провели майже 100 допитів і понад 140 перевірок в ході розслідування зникнення дитини. Крім того, у пошуках Мераї брали участь 730 добровольців, які прочісували переліски та навколишні водойми. Після 1 грудня зона пошуку була розширена, але на той момент правоохоронці були майже впевнені, що шукають вже тіло дитини.

2 грудня 2017 року представники Управління поліції Фаєтвілла знайшли Мераю в трубі неподалік шосе в окрузі Пендер. Її тіло було сховане у великому мішку, набитому всередині камінням та цементом. Воно було загорнуте у три білі пластикові мішки для сміття, закручені  навколо шиї дитини, та покладене у велику диванну подушку на застібці блискавкою.

“Поверхня подушки також містила велику частину твердого цементного матеріалу, змішаного з камінням”, – записав медичний експерт.

Підозрюваний – обвинувачений

32-річний Адольф Ерл Кімрі – коханець матері дитини – був арештований у зв’язку зі смертю Мераї та за насильство над її двома братами. Його помістили у в’язницю в Onslow County Detention Center під заставу у розмірі 1.01 мільйона доларів. Відповідно до ордера на арешт, Кімрі звинуватили у перевезенні тіла Мераї Вудс з місця її загибелі, перешкоджанні здійсненню правосуддя, крадіжці та використанні викраденого майна, а також приховуванні тіла.

В ордері стверджувалось, що Кімрі “не повідомив поліцію про смерть Мераї Вудс та таємно позбувся тіла мертвої дитини”.

Підозрюваний вперше з’явився в суді в понеділок, 4 грудня 2017 року. Під час його першої появи в суді Кімрі оточували п’ятеро правоохоронців, а він був одягнений у бронежилет.

У боротьбі за опіку над своїми дітьми, їх біологічний батько розповів про акти фізичного насильства над синами з боку Кімрі. Один з хлопчиків підтвердив, що мати знала про ці випадки і, як стверджується в документах, “була не в змозі захистити неповнолітніх від насильства”.

Кімрі не найняв адвоката, тому його представляв призначений судом адвокат Волтер Параморе (Walter Paramore) з Джексонвілла. Він також захищав колишнього моряка Сезара Лаурена (Cesar Laurean) після вбивства молодшого капрала Марії Лойтербах (Maria Lauterbach) у гучній справі 10 років тому.

Доповідь про розтин включала тривожні одкровення про загибель трирічної Мераї Вудс. В результаті аутопсії тіла дитини виявилось, що вона померла від отруєння хлороформом. Проведене дослідження з токсикології показало, що периферична кров дівчинки містила хлороформ, а в її легенях був летальний рівень хлороформу. На обличчі дівчинки був великий синець з лівого боку, опухла повіка лівого ока, розбита верхня губа, на руках і ногах теж були подряпини. На потилиці – декілька крововиливів. Мозок виявився опухлим без видимих слідів травми.

Шериф Ханс Міллер з офісу шерифа округу Онслоу повідомляє, що справа все ще знаходиться в стадії активного розслідування, і не відповів на запитання репортерів, чи була дитина травмована сексуально.

Слідство встановило: сусіди бачили, як Кімрі розмістив об’єкт, “більший, ніж сумка для книг”, у вені, зареєстрованому на Крісті Вудс, близько 11:30 вечора 26 листопада. З машини детективи вилучили рожевий дитячий светер, дитячий одяг, килимові секції та цемент.

24 січня 2018 року Кімрі було пред’явлено звинувачення у вбивстві та вчиненні злочину першого ступеня з  серйозними тілесними ушкодженнями.

 

Хто винен?

Батько Мераї, Алекс Вудс (Alex Woods), який мешкає окремо від родини, дізнався про зникнення своєї доньки з новин по радіо. Він був шокований, коли почув ім’я Мераї.

“Це нереально. Це кошмар,  заявив Алекс журналістам. Ви постійно чуєте такі новини, але ніколи не думаєте, що це станеться з вами чи вашими дітьми”.

Алекс додав, що він із підозрою ставиться до обставин зникнення його дочки. “Хтось просто зайшов до будинку і забрав трирічну дитину з ліжка? Вона не плакала, не кричала? пояснив він. Ніхто нічого не чув? У будинку знаходилося чотири людини, двоє дорослих і двоє дітей, а хтось просто забрав дитину?”.

Домагаючись опіки над синами, Алекс звинувачує свою колишню дружину, яка, залишившись самотньою з трьома малими дітьми, привела у дім чоловіка, якого практично зовсім не знала.

Та, очевидно, проблема не тільки у цьому. Статистика свідчить, що діти часто піддаються насильству з боку тих, кому вони довіряють. За останні десять років понад 20 тисяч американських дітей загинули у себе вдома, ставши жертвами своїх же родичів. Щороку в США фіксуються мільйони випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми:

– 30 40% жертв зазнають насилля з боку членів сім’ї;

– ще 50% зазнають насильства з боку когось за межами сім’ї, кого вони знають і кому довіряють;

– приблизно 40% зазнають насильства з боку старших дітей, яких вони знають;

– більше 20% дітей зазнають сексуального насильства у у віці до 8 років;

– майже 50% всіх жертв об’єктного сексуального нападу і замаху на зґвалтування – діти у віці до 12 років.

У США, коли дитина з’являється в молодій сім’ї, не готовій до її народження, часто соціальні програми допомоги малозабезпеченим працюють погано, або зовсім не працюють. У будь-якому випадку, вони не здатні повністю компенсувати додаткове навантаження на родину, викликане появою дитини.

У найважчих випадках ситуація передбачувано розвивається у трагічному напрямку, коли врешті-решт  дитина помирає. 75% таких дітей помирають у віці до чотирьох років, а у кожному другому випадку їм не встигає виповнитися й року.

Суспільство може умертвити Ерла Кімрі за вбивство трирічної Мераї  Вудс. Проте чи врятує це тисячі малюків, які щодня зазнають насильства з боку родичів? Що може зробити держава, аби допомогти їм?

Я, відверто кажучи, не знаходжу відповіді на це питання.

“Темрява не може розігнати темряву: на це здатне лише світло. Ненависть не може знищити ненависть: тільки любов здатна на це. Ненависть примножує ненависть, насильство примножує насильство, а грубість примножує грубість”. (Мартін Лютер Кінг).

August 2018