ЖИТТЯ, ПОВНЕ БОЛЮ І СПОДІВАНЬ

Донька жінки-військовослужбовця, 11-річна Анастасія Блащук, малює картини, щоб врятувати важкохворого тата і старшу сестричку

                                  Кожен милосердний вчинок — це щабель сходів, що ведуть до небес.  Г. Бігер

Оксана Блащук – жінка неймовірної сили духу, проте її життя ніяк не назвеш легким. Воно щоразу підкидає їй нові випробування, які жінка гідно долає. 

19424132_2294716084086746_5758783202020846939_n

Вона покохала, не зважаючи на хворобу, яка поволі підступала до її обранця.

А почалася ця сумна історія так. Оксана приїхала на навчання у Рівне – вступила до педагогічного інституту. Жила на найманій квартирі, а поруч, по сусідству, мешкала її доля – майбутній чоловік. Хлопець на той час уже хворів, але досить добре себе почував, працював.

Після одруження в сім’ї народилась донечка Діана, через 6 років – Настуся і ще через 6 – синочок Давид.

19141470_2287777114780643_1621498576_n-477x720

Проте, їх випробування тільки починались.

“В 2005 році, якраз коли народилася Настуся, можна було взяти участь у безкоштовному експериментальному лікуванні розсіяного склерозу. Я почала ходити по лікарях, щоб у ньому взяв участь і мій чоловік. Лікарі, оглянувши його, сказали, що необхідно зробити МРТ (раніше такого не було, і діагноз ставили за загальними симптомами). Розсіяного склерозу у Михайла не підтвердили, і нас направили в Харківський інститут неврології. Там нас чекав справжній шок: у Михайла виявили спіноцеребелярну мозочкову атаксію (атрофію), що є прогресуючим генетичним діагнозом. Тобто, в будь-кого з моїх дітей ця недуга могла проявитись. Ви не уявляєте, що коїлось тоді у мене на душі”, – розповідає Оксана.

P_20170609_091701

Та вірно кажуть, що біда не ходить одна: коли Давиду було 5 місяців, дитина пережила операцію через параліч правої сторони обличчя. Коштів на це не було, тому Оксана понабирала кредитів. Хлопчика вдалось, як здавалось, вилікувати, та через важкий наркоз до мозку став погано поступати кисень. Дитина потребує постійної підтримки медикаментами та реабілітації.

P_20160920_120845

У 2014 році сім’ю спіткало нове горе: помітили, що у старшенької, Діанки, почало косити праве око. Оксана звернулась до офтальмолога, а звідти – до невролога. І знову шок: у Діанки виявили ту ж хворобу, що і в чоловіка – спіноцеребелярна мозочкова атаксія… Де брати кошти, щоб рятувати найрідніших людей, Оксана не знала.

Мамочко, ми врятуємо татка і Діанку

Середня донечка Оксани, Настя, почала відвідувати художню школу ще у 4 роки – у 2 рочки вже гарно малювала дерева, квіти. Особливо надихали коти. Коли її сестричці Діані поставили страшний діагноз, то дівчинка взялася за пензля зі словами: “Мамо, ми врятуємо татка і Діанку”. Й з-під її пензля оживали такі не дитячі картини, що Оксана аж злякалася. Дівчинка у 9 років творила пейзажі, які й не кожен майстер напише.

19366097_2293773604180994_7952872639332394604_n

“Першу картину ми подарували із вдячності волонтерам проекту “Мама Сос” Юлії Горошко. Тоді й Галина Стародуб, волонтерка-українка, яка проживає в Америці, довідавшись про нас, запропонувала зробити аукціон з продажу Настусиних картин”, – ділиться спогадами Оксана.

Це неймовірно, але картини дівчинки, мають такий попит, що продавались на концерті Брії Блессінг у Копенгагені та Вайле (Данія), а гроші пішли на… допомогу іншим хворим діткам. Тепер дівчинка продовжує малювати свої приголомшливі картини, які купляють добрі люди, а гроші йдуть на лікування сестрички і тата.

В серпні 2016 року волонтери влаштували особисту Настину виставку картин у Данії (м.Вайле та Копенгаген), в жовтні 2016 року Настині картини прийняли участь у виставці в Італії, м.Бергамо, підчас фестивалю “Укро-2016”.

19399047_2294072094151145_659086865949073336_n

Але, звісно, коштів катастрофічно не вистачає. Зараз Михайлу, чоловіку Оксани, 42 роки. Він інвалід І групи, повністю не ходячий – уже п’ять років прикутий до інвалідного візка. Він потребує постійного лікування, бо параліч переходить на руки. До того ж, рятувати треба й Діанку, оскільки хвороба виявлена на ранній стадії, і у дівчинки є шанс на одужання, хоч захворювання дуже рідкісне, тим паче у такому віці – дівчинці немає навіть 18-ти.

19396789_2292734510951570_4667059175338014770_n

Де тільки ця сильна жінка з  донькою не були! “Ми проходили обстеження в Науковому інституті неврології у Львові, у Києві в Охматдиті, в Київському ендокринологічному інституті, в Київському інституті судинної хірургії, в Рівному проходили лікування у дитячій міській лікарні, дитячій обласній лікарні, дорослій міській лікарні, пройшли обстеження в Італії у Римі та реабілітацію в Італії у м. Палідоро, м.Санта Марінелла. Також, проходили реабілітацію в “Інново” у Львові,  в клініці Берсенєва у Києві, в клініці ім.Козявкіна у Трускавці. За 3 роки Діана 8 разів лежала у лікарні. Отримала вже 4 курси плазмаферезу: 2 курси по 3 дні і 2 курси по 5 днів”.

Усі небайдужі можуть допомогти дівчинці жити повноцінним життям.

Розмова з Настунею:

“Я з 4 років  ходжу до художньої студії у палац культури “Хімік” в Рівному.

Від малювання я отримую задоволення, а коли бачу, як радіють батьки моїм малюнкам, картинам та іншим роботам (роблю фігурки з бісеру, шию іграшки з тканини), то відчуваю справжнє щастя!

Мені дуже шкода тата і сестричку. У них важке захворювання, але ми живемо сьогодні щасливо.

Я мрію бути художником-дизайнером. Я дуже-дуже щаслива, що змогла поїхати до Данії та Італії. Це надзвичайно гарна, яскрава і квітуча країна, а ще у Данії спокійні та доброзичливі люди. Тому, щиро дякуємо людям – Ользі Волковій з Данії та Ярославі Вишневській з Італії – за організацію виставки моїх картин та запрошення у гості. Відчуття незабутні. Виставка пройшла чудово і неперевершено,  дорослі – як українці, так і датчани та італійці – захоплювались моїми картинами”.

Оксана Блащук:

На даний час Діанка, Давид і Михайло проходять реабілітацію в клініці відновного лікування в Трускавці. З 15 липня Діану потрібно пролікувати медикаментозно в Рівненській міській лікарні, лікування коштує 37 000 грн. – це вартість ліків і курс плазмаферезу. Чоловіка теж необхідно пролікувати в лікарні, але так як він неходячий, бачать що група інвалідності надана довічно, нам постійно кажуть, що немає місць, то я купую ліки, які необхідні капати згідно схеми, наймаю медсестру і лікую чоловіка вдома, вартість ліків для чоловіка обходиться у 14-15 000 грн. Але постійно необхідно давати і чоловіку, і Діані, протягом всього життя: Lecitine – для підтримки і відновлення клітин мозку, Omega3 – для зміцнення м’язів і усього організму, кофермент Q10 – для підтримки роботи серця, так як при складних неврологічних захворюваннях йде навантаження на серце. Місяць через два Діана приймає ще ліки, підтримуючі клітини мозку, і для мозкового кровообігу та м’язевого зміцнення – Delecit, Cogiton, Nicetile, Tricortin – ці ліки ми купуємо в Італії, вартість усіх разом на один курс – 80 євро.

Уклінно просимо про допомогу.

Наша адреса: 33024 Україна, м.Рівне, вул.Ювілейна, 5/180. Оксана Блащук , 0991656960 , 0980372461 Нова пошта, склад 37.

Для допомоги коштами через Western Union: Ukraina, Rivne, Oksana Blashchuk, +380991656960

Реквізити для допомоги на рахунок: картка Приватбанку № 5168742025264460, відкрита на Блащук Оксана Віталіївна.

 Картка для переведення Євро по SWIFT: 5168742013536994 BLASHCHUK OKSANA VYTALEVNA. ІBAN: UA373052990005168742013536994; account: 5168742013536994. Privatbank, swift code: PBANUA2X. Commerzbank AG Frankfurt am Main Germany. Swift CODE: COBADEFF. acc 400 8867004 01

July 2017