Звинувачення з могили. Через 45 років правосуддя таки покарало вбивцю з високим соціальним статусом

Цей злочин стався 45 років тому, і його було визнано нещасним випадком. Того фатального вечора подружжя Радд поверталося від матері Норін, але до будинку вони не доїхали: невідомий протаранив їх машину і зник з місця ДТП. Удар був такої сили, що місіс Радд вилетіла через лобове скло і розбила собі голову об камінь. Донні тільки дивом уцілів. З останніх сил чоловік добрався до телефону і подзвонив у службу порятунку. Тоді ці події визнали моторошним нещасним випадком.

Всі жаліли вдівця, адже він втратив кохану всього через 28 днів шлюбу. Так про цю справу й забули б, якби не капітан поліції Річард Сперандо (Richard Sperando). Правду кажучи, він від початку намагався заарештувати Донні за інше вбивство…

Однак, продовжимо нашу розповідь. Після загибелі своєї дружини Радд швидко оговтався, і його адвокатська практика пішла вгору. Спеціалізувався Донні на суперечках у галузі житлового права, особливо ж він любив справи, пов’язані з кондомініумами.

На піку своєї популярності у нього на машині красувався напис “Mr Condo” (Містер Кондомініум). У Радда навіть було своє популярне шоу на телебаченні. На особистому фронті у чоловіка теж було все гаразд. Він був одружений ще п’ять разів, але власних дітей у нього не було. Ось тільки у цій історії є й темний бік. Усі шлюби були… нещасливі. Після розставання від колишніх дружин можна було почути такі слова, як деспот, тиран і садист. Одного разу він оформив новий шлюб лише через п’ять місяців після смерті своєї попередньої дружини (якраз там не було нічого підозрілого – нещасна померла від раку).

З роботою теж виникли проблеми. Донні неодноразово звинувачували в неетичній поведінці. Були і звинувачення в крадіжках коштів. Не раз Радд вигравав справу, але компенсацію “забував” передати клієнтам. Одним з таких клієнтів була 29-річна дизайнер інтер’єрів Лоретта Табак-Бодтке. Вона була єдиною, хто вирішив боротися за свої гроші.

Їй вдалося виграти шість слухань проти Донні, ще б одне, і його могли б позбавити ліцензії і посадити до в’язниці. Ось тільки горе-адвокату “пощастило”. У 1991 році Лоретта була застрелена в своєму будинку в місті Арлінгтон-Хайтс. Слідів злому виявлено не було, тому жертва, швидше за все, знала свого вбивцю. Свідки того вечора бачили біля її будинку машину з написом “Mr Condo”. На жаль, довести причетність Донні до цього злочину поліції не вдалося. Але раз по раз капітан поліції Сперандо повертався до цієї справи. І одного разу, вивчаючи життя підозрюваного, він наткнувся на звіт про стару аварію.

На суді Сперандо засвідчив, що він знайшов записи про смерть дружини Радда у діловій документації загиблої Лоретти Табак-Бодтке. Саме Лоретта “відкопала” факти, що смерть Норін Радд не була випадковістю й “виглядала неправильно”. Сперандо поспілкувався з Бішем, колишнім офіцером поліції Баррінгтон-Хіллз, і незабаром отримав дозвіл суду на те, щоб залишки Норін Радд були ексгумовані та доставлені на розтин.

Початок кінця

З цього й почався крах Донні Радда. У 2013 році його уперше викликали на допит з приводу смерті його першої дружини Норін у 1973 році. Тоді він прямо сказав: “Якщо я і розбив їй голову каменем, то вже й не пам’ятаю цього”. У 2015 році стараннями Сперрандо вдалося порушити справу за фактом вбивства. Донні заарештували, але випустили під заставу. 27 червня почалися слухання у його справі. Прокуратурі вдалося зібрати потужну доказову базу. Першим свідком звинувачення був патрульний, який першим прибув на місце злочину.

При огляді периметра йому так і не вдалося виявити той камінь. Також офіцер помітив, що потилиця у жертви сильно пошкоджена, але при цьому вона лежала обличчям вниз. На цьому загадки не скінчились. Одяг загиблої був абсолютно чистим, що не узгоджується з версією, що жінка вилетіла із салону й впала на землю.

Далі виступила патологоанатом Хіларі МакЕлліготт, яка робила повторний огляд ексгумованої місіс Радд. Пошкоджень, які бувають при подібних аваріях, лікар МакЕлліготт не виявила. Не знайшла вона і травм, які свідчили б про те, що Норін оборонялася. МакЕлліготт засвідчила, що Норін померла від багаторазових ударів по голові тупим предметом.

Потім допитували лікаря, який робив перший розтин. Зрештою, він зізнався, що не робив рентген, хоч і написав у висновку, що причиною смерті став перелом шийних хребців. Останньою ж виступила колишня пасербиця підсудного Лорі Харт. Вона засвідчила, що обвинувачений до весілля з Норін зустрічався з її матір’ю, Діаною Харт і жив в їхньому домі.

Одного разу Донні сказав її матері “Завтра я одружуюсь з іншою”, а всього лиш через декілька днів після аварії він повернувся і відновив їх відносини із місіс Харт. Діана навіть була на похоронах своєї суперниці. Сама Лорі описала період, поки Донні у них жив, як “період пекла”. Лорі Харт та її сестра пізніше опублікували книгу про Радда під назвою “Життя з дияволом” (“Living with the Devil”).

Звинувачення пред’явило і мотив для вбивства: на той момент у Радда були величезні фінансові труднощі, а після смерті своєї благовірної чоловік отримав виплату за її страховкою в розмірі 120 тисяч доларів. Захист намагався переконати присяжних в тому, що їх підзахисний навіть не знав про ці гроші, але це виглядало вкрай непереконливо. Зараз процес ще триває, але, швидше за все, Донні Радд відправиться у в’язницю до кінця свого життя.

Статус переважив підозри

Юну жінку знайдено мертвою на сільській дорозі Баррінгтон-Хіллз лише через 28 днів після того, як вона вийшла заміж за 31-річного чоловіка. Сліди фізичного насилля та поранення, знайдені на її тілі, не відповідали оприлюдненим обставинам смерті. Також підозрілим виявився той факт, що її чоловік отримав понад 120 тисяч доларів страховки і одразу ж почав жити з іншою жінкою.

Тож чому поліції знадобились 45 років для того, щоб зрозуміти, що Донні Радд вбив 19-річну Норіну?

Через кілька днів після того, як нині 76-річний Радд був визнаний винним у вбивстві своєї молодої дружини у 1973 році, чиказькі журналісти “відкопали” старі поліцейські повідомлення, документи розтину, архівні газети та судові показання, які допомогли поставити крапку в цьому розслідуванні.

Висновок: недостача досвіду, байдужість та надмірна повага до шанованого адвоката, члена шкільної ради стерли із пам’яті людей факт смерті його дружини.

“Норін померла у тихому місті, і ніхто нічого не запідозрив”, – заявила Марія МакКарті (Maria McCarthy), помічник адвоката округу Кук у вівторок, 21 серпня, за кілька годин до того, як Радда було засуджено за вбивство першого ступеня. – “Він знав, що поліція не підозрює його, і він був правий”.

Нічний лікар та коп-новачки

Норін була офіційно визнана мертвою внаслідок перелому хребта 14 вересня 1973 року в реанімації лікарні Шерман (Sherman Hospital), що у передмісті Чикаго Елджин (Elgin). Її доставили туди після того, як Донні Радд повідомив поліції, що вони потрапили в ДТП на дорозі Данді (Dundee Road) у містечку Баррінгтон-Хіллз.

Лікарем, який підписав папери про смерть молодої жінки, був нині відставний акушер-гінеколог, доктор Джай Хан (Jae Han). У той вечір він вийшов на нічне чергування в реанімації. Його медичній ліцензії не було навіть року. Він не вважав за потрібне робити рентген для визначення того, як померла Норін, а його висновок про смерть складався з декількох рукописних речень.

Але вже тоді мало постати безліч питань. Якщо Норін вилетіла з машини, її одяг мав би бути забруднений землею і травою, чи не так? Чому не було синців, порізів та інших травм, які вона мусила б отримати під час такої події? Чому, як заявив поліцейський, її потилиця була “м’якою”?

Першим на місце події прибув коп-новачок Баррінгтон-Хіллз, Крістофер Біш (Christopher Bish). 21-річний офіцер уперше розслідував смертельну катастрофу.

Минулого тижня він засвідчив, що в автомобілі Радда була кров, але він не бачив крові ні на землі, ні поблизу скелі, в яку начебто вдарилась Норін. Тоді він нічого не запідозрив, і припинив розслідування після того, як суд присяжних визнав, що смерть Норін була нещасним випадком.

45 років відчаю

Із незрозумілих причин тодішній коронер округу Кейн Джек Вейднер не проводив розтин Норін, що, як вважає нинішній коронер, має бути стандартною практикою. Тепер ми не зможемо запитати Вейднера про причини – він помер у 1995 році.

Якби розтин все ж відбувся, патологоанатом мав помітити переломи черепу Норін і крововилив у мозок. Або ж той факт, що спинний мозок і хребці жінки були цілими.

Присяжний коронер визнав смерть Норін випадковістю, зазначивши, що машина Радда “з’їхала з шосе і жінка вилетіла з авто”.

Донні Радд був єдиним свідком. Вейднер поставив йому лише три запитання. Журі взагалі не питало нічого.

Норін була похована на кладовищі Dundee Township East Cemetery в статусі жертви автокатастрофи. Навіть її сім’я десятиліттями вважала це прикрою випадковістю.

“Відсутність належного розслідування смерті призвело до 45 років відчаю для всіх, хто знав і любив Норін”, – заявив нинішній коронер округ Кейн Роб Рассел.

Саме Рассел у лютому 2013 року почав співпрацювати із поліцією міста Арлінгтон-Хейтс (Arlington Heights), щоб провести розтин та незалежне розслідування смерті Норін.

“Найважливіший свідок ніколи не була у суді. Вона говорила з могили, за неї говорили її травми, – заявив помічник адвоката округу Кук Девід Коулмен. – Донні Радд думав, що він в безпеці, але час, наука і Норін дістали його”.

Дочка Табак-Бодтке, Стефані Табак (Stephanie Tabak), взяла участь у судовому розгляді  і після оголошення вердикту подякувала Сперандо та нині відставному начальнику поліції Майду Ернандесу (Mike Hernandez), який також був у залі суду.

“Я сподівалась і молилась всі 27 років, щоб добитися справедливості за смерть моєї мами. Я також щаслива, що дійшла кінця справа сім’ї Норен”, – пояснила Стефані Табак.

“Я дуже задоволений вироком. Справедливість нарешті перемогла”, – підсумував Коулмен. – “Це була довга дорога до перемоги”.

Crime