ЗДОРОВИЙ ПОФІГІЗМ. 7 порад із книги “Витончене мистецтво забивати на все”

Люди часто кажуть, що ключем до впевненості та успіху є пофігізм. Дійсно, дуже часто до найсильніших і найпозитивніших людей ми відносимо тих, хто не заморочується. Наприклад: “О, дивись, Сьюзі знову працює у вихідні й не переймається з цього приводу”. Або “Чув, Том назвав президента компанії дурнем і все одно отримав підвищення? Чорт візьми, цей хлопець взагалі не париться”. Або “Джейсон відмінив побачення з Сінді всього за 20 хвилин. Сказав, що не збирається більше слухати нісенітниці, які вона несе. Цьому хлопцю все одно, що вона подумає”.

Напевно ви знаєте хоча б одну людину, яка, відкинувши усі умовності, пішла вперед і здійснила дивовижні “подвиги”. Можливо, ви самі колись “забивали” на всі забобони і домагалися якихось нереальних результатів. Наприклад, я дуже пишаюся тим, що через якихось шість тижнів роботи у сфері фінансів кинув її, сказавши босові, що збираюся продавати поради щодо відносин онлайн. Те ж стосується рішення продати усі свої пожитки і переїхати у Південну Америку. Парився? Ні. Просто встав і зробив.

Ми живемо і вмираємо, зациклені на другорядних речах і відволікаючих чинниках, які висмоктують з нас усі соки.

Так жити не можна, друже. Годі шарпатися. Зосередьтеся, і ми навчимо вас тонкому мистецтву пофігізму.

 Як припинити перейматися дрібницями і почати жити

Автор книги Марк Менсон – блогер та засновник Infinity Squared Media LLC – компанії, що займається маркетинговими комунікаціями. Менсон почав вести блог у 2009 році, а в 2016-му його аудиторія складала вже 2 млн читачів. Він пише про культуру, стосунки, життєві вибори, але у доволі прямолінійній формі – не соромлячись використовувати нецензурну лексику – як у своїх постах, так і книгах.

Книгу “Витончене мистецтво забивати” можна віднести до категорії літератури про саморозвиток. Проте вона суттєво відрізняється від загальної течії. Менсон намагається зняти рожеві окуляри зі своїх читачів, які звикли ганятися за щастям, задоволенням та визнанням іншими.

Чимало ідей із цієї книги ви могли вже зустрічати у “Коротко і по суті. Мистецтво визначати пріоритети” Ґрега МакКеона. Але книга Менсона – жвавіша та сповнена гумору. Вона досить “молодіжна”,  тим часом як книга МакКеона видається зрілішою, а її ідеї – перевіреними часом.

Почнемо з того, що забити на все вам усе-таки не вдасться, навіть прочитавши цю книгу. Бо це просто неможливо. Наш мозок заточений під те, щоб увесь час чимось перейматися.

Тому:

 Порада перша: переймайтеся тим, що справді того варте

Ви напевно неодноразово бачили, як люди починають сперечатися у транспорті чи магазині, і дивувалися, чому їх непокоять такі дрібниці. Справа у тім, що за відсутності важливіших приводів для переживання ми хапаємося за будь-який дріб’язок.

Люди – це єдині істоти, які можуть спочатку перейматися і тривожитися, а потім перейматися і тривожитися через те, що переймаються й тривожаться. Не потрапляйте у цю пастку, краще економте свій час та енергію на те, що дійсно сповнене сенсу.

 Порада друга: не потрапляйте у пастку мишачого колеса гедонізму

Те, що нас тішить сьогодні, завтра вже не тішитиме. Наша свідомість завжди вимагає більшого. Не варто ганятися лише за новими позитивними емоціями, які дарують нові речі, стосунки чи більше грошей. Те, що робить нас щасливішими, невідворотно робить потім нас нещасними, адже вранці ми прокинемось у тій самій початковій точці, вимушені бажати чогось більшого.

 Порада третя: ставте собі питання іншого характеру

Замість “Від чого ви хочете отримати задоволення?” подумайте “Заради чого ви готові терпіти цей біль?”. Без натяку на мазохізм. Як казав Джордан Елленберг у своїй книзі “Як ніколи не помилятися”: замість того, щоб думати, що б ви робили, якби виграли у лотерею, краще подумайте, чим ви будете займатися, якщо не виграєте, бо статистично це набагато вірогідніший сценарій.

 Порада четверта: обирайте собі правильні цінності

До поганих цінностей автор відносить насолоду, матеріальний успіх і бажання завжди бути правим та інші, що мають штучний характер, соціально деструктивні і не піддаються контролю.

У свою чергу, хорошими цінностями Менсон вважає чесність, новаторство, допитливість, благодійність, смиренність та креативність.

 Порада п’ята: не перекладайте відповідальність за власне життя на інших

Ми самі відповідальні за власні проблеми, хоч і не завжди у них винні. Щоб не плутати ці поняття, Менсон пропонує таке пояснення: провина – це минулий час, тобто вибір, який ми зробили колись, а відповідальність – це час теперішній, і, відповідно, вибір, який робимо зараз.

Не варто звинувачувати усіх, окрім себе, що у вас погане життя. Це особливо стосується “елегантних жертв”, які постійно діляться у соціальних мережах “несправедливістю”. Відчуття образи і моральної правоти дає вам певний емоційний кайф, але воно ж згодом почне роз’їдати вас із середини.

 Порада шоста: натхнення приходить під час дії, як апетит – під час їди

Не сидіть без діла, робіть хоч щось, адже дія – це не лише наслідок мотивації, але й її причина. Ця вправа допомагає у боротьбі з прокрастинацією, а також може стати поштовхом для ефекту снігової кулі.

 Порада сьома: примиріться з фактом, що ви – смертні 

Як колись писав Буковскі: “Ми всі помремо, геть усі. Просто цирк! Та лише через це ми маємо любити одне одного, але ж ні. Нас мучать і з нас витискають соки життєві дрібниці; нас поїдом їсть марнота”.

Тож не дайте марноті себе з’їсти. Забийте на дрібниці та почніть перейматися дійсно важливими речами!

https://mind.ua/

Business and motivation