За даними дослідження платіжного сервісу UAPAY, доходи українців впали, а витрати збільшилися. І хоча багато хто адаптувався до викликів повномасштабної війни, понад 50% українців помітили зменшення доходів.
Витрати українців восени 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сильно змінилися, про що свідчить статистика UAPAY. Понад половина (53%) українців зазначили про зменшення власних доходів, з них 30% додають, що доходи зменшилися суттєво.
Під час опитування 18% українців повідомили, що втратили роботу впродовж року, а понад третина опитаних не має заощаджень.
Протягом трьох кварталів 2023 року НБУ зафіксував впевнене зростання частки безготівкових розрахунків. Станом на кінець осені, вона сумарно становила 63,3% від загальної суми операцій з платіжними картками, а за кількістю сягнула 93,5% проти 62,1% і 92,8% відповідно у II кварталі 2023 року.
Доходи українців: про що свідчать дані громадян і НБУ
Як розповів економіст ЦЕС Максим Самойлюк, якщо дивитися на те, як українці самі оцінюють свої доходи, показники дійсно падали впродовж останніх місяців.
Наприклад, Індекс поточного становища, за оцінкою Info Sapiens, зменшився з 55,8 у листопаді 2023 до 52 за підсумками січня 2024. Якщо цей індекс менше 100 — це значить, що негативні оцінки економічного становища українців переважають над позитивними. Тобто ситуація і так була далекою від ідеалу, але якщо вона в цілому впродовж 2023 року покращувалася, то наприкінці року українці знову стали гірше оцінювати динаміку свого економічного становища.
Водночас оцінка доходів українців, яку зробив Національний Банк України, показує іншу картинку. За цією інформацією, у 2023 році реальні доходи українців (тобто вже з урахуванням зростання цін впродовж року) зросли на 4%. Інфляція ж за підсумками року сповільнилася до 5,1% (рік до року). Це не означає, що ціни не зростають — вони зростають, але набагато меншими темпами, ніж зростали, наприклад, наприкінці 2022 року, коли інфляція складала 26,6% (рік до року).
“Така відмінність свідчить про те, що об’єктивна статистика не збігається з суб’єктивною оцінкою українців щодо рівня своїх доходів. Але відкидати такі оцінки, як такі, що не відповідають дійсності, не можна. Суб’єктивна оцінка доходів та психологічний стан громадян також мають великий вплив на економіку. Якщо українці вважають, що їхні доходи падають, а витрати тільки зростають, вони рідше здійснюватимуть некритичні покупки, навіть якщо матимуть на них гроші. Це зрештою матиме негативний вплив на відновлення економічної активності”, — пояснив Максим Самойлюк.
Більші витрати: чи почали українці частіше купувати, ніж відкладати
Тим часом директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін наголосив на ще одному чиннику, який впливає на витрати українців.
“У поточних воєнних умовах на витрати домогосподарств сильно впливає психологічний фактор невизначеності, що стимулює більше витрачати гроші, ніж їх накопичувати. Окремим аспектом споживчої активності є очікування щодо прискорення інфляції та потенційна девальвація гривні у межах 10% на горизонті найближчих 12 місяців. Офіційні прогнози вже підтверджують тенденції до більш високої інфляції за підсумками 2024 року. Нацбанк у своїй нещодавній презентації до пресбрифінгу з монетарної політики вказував, що інфляція в цьому році складе 8,6% порівняно з показником у 5,1% за 2023 рік”, — додав Чурін.
Тим часом, як розповіли у ПриватБанку, за 12 місяців 2023 через мережу торгових терміналів ПриватБанку українці сплатили майже 3 млрд покупок на 780 млрд грн, що понад 40% більше, ніж за підсумками 2022 року (550 млрд грн). У 2023 українці найбільше витрачали грошей на купівлю продуктів харчування — понад 350 млрд грн, при цьому частка витрат на їжу в загальному обсязі безготівкових оплат українців за рік знизилася із 48% до 45%.
Ціни зростають швидше, ніж зарплати: скільки витрачають на продукти в Україні
Здалеку здається, що наразі жити в Європі економічно простіше, ніж в Україні. Інфляція відносно невисока, акції в продуктових магазинах цілком реальні, продукти не набагато дорожчі, ніж в Україні, натомість зарплати значно вищі. Але чи так це насправді?
Тоді як офіційні показники інфляції в європейських країнах залишаються в “межах пристойності”, місцеві споживачі запевняють, що вони не мають нічого спільного з реальністю. І насправді ціни, особливо продуктові, зростають, як на дріжджах.
Україна:
Для свого дослідження аналітики Picodi склали умовний продуктовий кошик, до якого увійшли хліб, молоко, яйця, рис, сир, м’ясо (курка та яловичина), овочі (картопля, цибуля, помідори) та фрукти (яблука, банани, апельсини). Автори дослідження зазначили, що використаний набір продуктів створено виключно для статистичних цілей, але все ж таки зазначені обсяги були розраховані на підставі рекомендацій деяких міністерств охорони здоров’я щодо мінімальних норм споживання.
Підрахунок вартості кошика має такий вигляд:
молоко (10 літрів) — 379 грн;
хліб (10 буханців) — 241 грн;
рис (1,5 кг) — 88 грн;
яйця (20 шт.) — 120 грн;
сир (1 кг) — 300 грн;
м’ясо (6 кг) — 1139 грн;
фрукти (6 кг) — 291 грн;
овочі (8 кг) — 260 грн.
Отже, загальна вартість умовного кошика в січні 2024-го склала 2818 грн (70,5 євро в еквіваленті), що за даними аналітиків на 22% більше, ніж рік тому. Мінімальна зарплата в Україні “чистими” на початок 2024 року становила 5715,50 грн, тож мінімальні продуктові витрати склали 49,3% української мінімалки після сплати податків.
Враховуючи, що минулого року це співвідношення становило 42,8%, можемо дійти висновку, що зростання цін в Україні випередило зростання мінімальної зарплати. Хоча за офіційною статистикою все було навпаки: зі зростанням мінімалки на 6% офіційна інфляція в Україні за підсумками 2023 року склала 5,1%, а ціни на продукти за рік зросли лише на 3,7%.
