Музичні емігранти

Коли у 2012 році культова уже на той час українська рок-банда “Димна Суміш” завершила своє існування, мотивуючи це тим, що “музика в країні не на часі”, а її харизматичний фронтмен Саша Чемеров переїхав до США, аби зібрати там не менш потужний колектив The Gitas, когорта істинних шанувальників якісної музики неабияк затужила. І справа скоріше не у тому, що з культурної мапи України зник рок-феномен. Просто самоліквідація “димних” і переїзд Чемерова за кордон стали останньою краплею: усі раптом звернули увагу на те, що українська музика дійсно знаходиться у критичному стані і потребує невідкладної реанімації, адже приблизно у той самий час значна кількість музикантів, потенційних рок-зірок почали покидати країну. З різних причин, варто зауважити. Таким чином, на певний період ми втратили і “Димну Суміш”, і “Фліт”, і “Marakesh” – ті гурти, які вплинули не на одне покоління українців.

З часом українська музика вийшла з коми. Зараз поступово вона оговтується, і лікарі дають вельми оптимістичні прогнози. І от сьогодні мені стало цікаво: чи гайнули б наші митці за океан чи десь ближче нині? Чи бачать вони зміни – в українській музиці зокрема і у суспільстві в цілому?

Фронтмен гурту “Marakesh” Марк Гриценко уже тривалий час мешкає і творить у Берліні. Він відзначає, що зараз в Україні інді-поп-артисти стали мейнстрімом, тому сцена виглядає не так убого, як раніше. Але при цьому, каже Марк, якщо ти не світишся на Х-Факторі, Євробаченні чи в інших талант-шоу й телевізійних проектах – як професійного артиста тебе фактично немає.

– Це не мій шлях. Я зосереджений на моїй новій групі Siamese Youth, тут, у Берліні. Восени вийде наш дебютний сингл. Я не виключаю, що коли-небудь, здобувши певні знання і можливості закордоном, я повернуся і буду робити щось в Україні… Як змінилося українське суспільство? Це складне питання. З одного боку, якісь зрушення є, з іншого – багато чого не змінилося. Я думаю, не все відразу, потрібно більше часу. Головне, щоб у людей був спільний намір, бачення того, як далі розвиватися країні і суспільству. Воно, власне, вже є. І це те, що реально змінилося, тому що при попередній владі ми всі були зовсім втрачені.

Із тим, що музична сфера, а разом з нею – і свідомість українців, змінюються, погоджується і лідер каліфорнійського гурту The Gitas Саша Чемеров: Я вважаю, українська сучасна музика дуже набрала обертів за останні три роки. Це дуже тішить. Ми точно стали ближчими до Європи”.

При цьому музикант каже, що переїхав до США “у справах, а не просто жити”, тому нині зробив би так само.

А ось екс-вокаліст панк-гурту “Фліт” Володимир Новіков та колишній учасник “Гайдамаків”, а нині лідер естонської фольк-команди Svjata Vatra Руслан Трочинський дещо зі скептицизмом ставляться до українського шоу-бізу.

Наприклад, Володимир у розмові чесно зізнався: не думає, що у тому прошарку рок-музики, в якому тоді “варився” Фліт, щось сильно змінилося. “Хоча, можливо, я помиляюся. Треба запитати у подібних груп, як у них справи із продажами їхніх записів. Але скажу так: якби тоді ми не почали робити щось більш форматне (прикладом може бути акустичний запис), то до сьогодні гурт навряд чи дожив би…”

Трочинський, який, до слова, переїхав до Естонії ще у 2004-му, ще категоричніший: “Рулить попса, як і рулила до цього. Естрада, одним словом. Поки радіо-контент не буде переважно українським та без попси, доти нема що про шоу-бізнес говорити. Те саме з телебаченням… Та молодь змінилась на краще, тож надія є! З’явились якісні продакшн-компанії, шоу, фестивалі, гарні гурти. Але все одно цього замало. У попсі все працює як і працювало: кум, сват, брат, партія, політика… А тим часом багато молоді та спеціалісти виїжджають за кордон у пошуках кращого життя. Деяка частина залишається та робить все можливе, щоб змінити все на ліпше… Та багатії як були – так і є, ще й стало більше. Бідних теж не поменшало. А взагалі, то по всьому світу люди мігрують. Головне, щоб не забували свого коріння та були гідними громадянами країни, де живуть. Українці повсюди шановані, звичайно, якщо вони самі до себе з повагою ставляться. Тож, якщо хочеш змін, то почни з себе!”

Звісно, усі вищезгадані артисти – це навіть не 10 відсотків українських “музичних емігрантів”. Колективів, у яких тече українська кров, дуже багато: від всесвітньо відомих Gogol Bordello із Євгеном Ґудзьом і дуету сестер-близнят Анни та Софії Купрієнко BloomTwins – до французького проекту екс-басиста “Океану Ельзи” Юрія Хусточки Million Kopek і вже знаних у Західній Європі Nights Out. Що ж лишається робити українцям? Знаєте вислів: “Поки не втратиш – не почнеш цінувати”? Ну, ви, гадаю, зрозуміли.

ART & Music