МІСТО Chi: мегаполіс зі стальним характером і непохитним авторитетом

 

Ця розповідь-зізнання, розповідь-комплімент з´явилася кілька років тому – невимушено, легко і щиро,  як посмішка  одному з найвідоміших і найбільших міст на планеті… 

Його називають і Містом Вітрів, і  Другим Містом, і Містом скла, бетону і металу, і Містом з гангстерським минулим… Отож – Чикаго! Другий за значимістю фінансовий центр Сполучених Штатів Америки (після Нью-Йорка), третій за величиною населений пункт країни (після Нью-Йорка і Лос-Анджелеса) і  четвертий – у Північній Америці. Власне, тому його часто і називають  Серцем Америки: у Чикаго зійшлися всі транспортні артерії країни – автомобільні, залізничні, канали.

Любові з першого погляду у нас не відбулося… Що ж поробиш, таке воно Чикаго – не взяло мене в обійми і не накрило з головою. Це вам не європейські панянки і сеньйори. Тут все зовсім по-іншому. А  мене, любительку міст із шармом та вишуканістю, цей факт дещо засмутив. Проте, так було лише відразу. Чикаго – особливе, непросте, і що головне, зовсім не таке, яким видається з першого погляду. Тому, у жодному разі, не робіть поспішних висновків. І, якщо порівнювати цей гігантський мегаполіс із людьми, то я б наділила його рисами впевненого, надійного, справжнього і мужнього чоловіка. Чоловіка, якого зробив мудрим досвід  і загартувало життя. Ось так.

Він прямо і без лестощів говорить: – “Я – ось такий. Прошу любити і поважати”. І, на мою думку, перш за все поважати. Бо якщо з приводу любові можна сперечатися, то повагу, після певного часу перебування тут, він викликає однозначно. Зовні строгий, стриманий і  непафосний, внутрішньо – він наскільки багатогранний, як та книжка – треба дочитати до останньої сторінки. Утім, у випадку з Чикаго, я не певна, що та остання сторінка є. А якщо і є, то книга ця – багатотомна і осилити її зможуть лише найзавзятіші.

Промисловий, індустріальний і якоюсь мірою похмурий, він і нині асоціюється (не хочу приводити те затерте порівняння, але так і є) із кримінальними авторитетами, або ж ганстерами. Місто-загадка! Чим більше я дізнавалася, тим більше хотілося знати ще. І з кожним днем перебування у Місті Вітрів перед моїми очима розвіювалася сіра димка, а чорні, коричневі і брунатні споруди ставали плямами серед яскравих  полотен. Просто тут треба нишпорити самому, підкорювати самому… І лише тоді стане відомий справжній характер цього серйозного, з першого погляду, мужчини. У ньому є своя аура і свій особливий характер. Чоловічий. Свободолюбивий.

Бо я переконана, що безликих міст не буває – бувають погано досліджені, а далі – справа вподобань. І, таким чином, кожне здатне залишити по собі слід, спогади і переживання.

Туристам на замітку!

У різні роки Чикаго, як, зрештою, й інші американські мегаполіси, входило у ТОПи найдорожчих міст світу, за версіями впливових світових видань, фінансових і дослідницьких компаній.

Лише в останні два роки воно дещо опустилося у таких переліках. Натомість всього три роки тому, у 2015-му, Windy City, згідно з традиційними щорічними  дослідженнями експертів бізнес-підрозділу британського журналу The Economist – Economist Intelligence Unit, та швейцарського інвестиційного банку UBS, було на сьомому місці серед найдорожчих міст світу.

Маючи змогу побувати у кількох інших містах сусідніх штатів, скажу, що ціни відчутно різняться. Це стосується вартості бензину, продуктів харчування, одягу тощо. Причина цьому – податкова політика кожного окремого штату. Адже, як відомо, американська влада дозволяє представникам регіональної влади самостійно на місцях встановлювати і регулювати індекс податкових зборів, від чого і залежить кінцева ціна і, відповідно, сума щомісячних витрат.

Власне, ця тема – надто обширна і, безумовно, потребує окремої статті-огляду і ґрунтовного дослідження, проте зупинюся на основних і першочергових пунктах, які не будуть зайвими для тих, хто найближчим часом планує відвідати Чикаго.

Must-see

Чикаго має велику кількість паркових зон, красиву берегову лінію, тому його вважають ідеальним для піших прогулянок. Тільки так ви зможете вповні насолодитися неповторністю кожного з районів міста. А їх у Чикаго – 77 (!). Перевагою також є і те, що значна кількість пам’яток розташована досить компактно, зручно і порівняно недалеко одне від одного. Тож якщо ваш візит буде навіть  кількаденним, ви встигнете побачити якщо і не все, то досить багато.

До слова, Чикаго – одне з небагатьох міст Америки, яке може похвалитися красивими старими будинками. Також його називають театральною столицею, містом музеїв  і рекордсменом  за кількістю парків. Ну, і окремої статті заслуговують вражаючі чиказькі графіті. Це вуличне настінне мистецтво дуже часто – зовсім не вуличного рівня виконання. Мені доводилося чути, як Місто Вітрів називали музеєм вуличного мистецтва під відкритим небом.

У центральній частині міста must-see локаціями для туристів, перш за все, є Navy Pier. Місце з великою кількістю розважальних майданчиків, катком, виставковим центром і величезним фуд-кортом. Та головна родзинка – знамените вінтажне колесо огляду.

Наступне облюбоване туристами місце – Міленіум Парк. Тут ви побачите і відомі Хмарні ворота (Cloud Gate) або Велику чиказьку “фасолину” (The Bean), концертний павільйон унікального дизайну Джея Прітцкера,  незвичайний фонтан, який поєднує світло, воду та сучасні відеотехнології – Crown Fountain і Harris Theater.

Транспорт

Міським транспортом, а саме автобусами та метро курує служба СТА (Chicago Transit Authority). У Чикаго – прекрасне підземне і наземне метро, яким можна дістатися до аеропорту, авто- і залізничного вокзалу та і в будь-яке інше потрібне місце, відносно швидко. У тутешньому метрополітені є 8 ліній, позначених різними кольорами. Години роботи метрополітену – з 4:30 до 01:00, а червона і синя лінії працюють цілодобово. Карти з маршрутами, окрім мобільних додатків, традиційно є у кожному вагоні, а також на станціях метро.

Автобуси їздять усіма основними вулицями міста. Удень – кожні 7-15 хвилин, увечері – 15-20 хвилин. Оплата за проїзд  здійснюється карткою Ventra, одноразовими чи одноденними проїзними квитками, або готівкою (окрім метро). Ventra card – пластикова електронна карта, яка коштує $5. Її  можна купити у магазинах, замовити онлайн, поштою, завантажити на телефон. Для економії коштів за проїзд, краще одразу вибрати опцію “pass”: один день – $10, тиждень – $28, тиждень для СТА+Расе (приміських автобусів) – $33 та місяць – $100.

І такий варіант оплати – чи не найзручніший для середньостатистичного туриста, для котрого фінансовий аспект перебування знаходиться не на останньому місці. Цікаво і те, що у Чикаго практично неможливо заблукати, тому що він спроектований лініями уздовж і впоперек, так званими блоками. Коли ви глянете на карту міста, то усе зрозумієте.

А от авто у Місті Вітрів – хоч і швидкий, проте не найоптимальніший вид транспорту:  намагайтеся уникати поїздок центром міста у години-пік: тут бувають часті затори, парковки – дорогі, а деякі багаторівневі вулиці можуть збити з пантелику навіть досвідченого водія. І взагалі, з паркуванням машини у будь-якій частині міста існують великі проблеми. А якщо ви і побачили вільне місце для паркування, переконайтеся, що для цього не потрібен дозвіл, і що паркування не заборонене у певні години. Майте на увазі: користуватися телефоном під час водіння – заборонено, карають штрафом.

Що ж стосується таксі, то у Чикаго воно – одне з найдорожчих у США. Окрім того, під час виклику вам доведеться вислухати різні авторизаційні питання, що забирає час. Тому, найзручнішими і найдешевшими є міжнародні транспортні служби Убер (Uber) та Ліфт (Lyft). Їх можна викликати та оплатити через мобільні додатки. Для цього потрібно завантажити на телефон програму, зареєструвати себе та свою платіжну карту, з якої і буде знято необхідну суму. Додаток сам порахує дистанцію і вартість проїзду. У більшості випадків водіями є приватні особи зі своїми власними автомобілями, які вирішили підзаробити у вільний час. До речі, таким чином підпрацьовувати може кожен бажаючий, у кого є машина та американське посвідчення водія. Це може бути як основна ваша робота, так і підробіток у вільний час.

 

Їжа та житло

Що ж стосується їжі у Чикаго, то я б назвала її типовою американською:  багато смаженого і не завжди здорового, напівфабрикати і снеки тут користуються великою популярністю. Цікавим є той факт, що Чикаго називають батьківщиною хот-догів з маринованими овочами. Одні з найкращих готують у Portillo’s Hot Dogs – там цікавий інтер’єр, широкий вибір і великі порції. Також, обов´язково завітайте до мережі кафе Billy Goat Tavern. Тут готують бургери з 1934 року. І вони дуже смачні. Окрім того, вас люб’язно зустріне офіціант, розкаже про кафе, про козеня і покаже  фотографії на стінах. Ну і, звісно, обов’язково треба скуштувати  легендарну чиказьку піцу-пиріг.

Це зовсім не означає, що гастрономічно Чикаго обмежується  фаст-фудами: мегаполіс просто вражає кількістю ресторанів, кафе і барів, а поціновувачі  вишуканої кухні  задовольнять тут найвибагливіші смаки. Все залежить від суми, яку ви готові заплатити за відвідування таких закладів.

Левову частку ваших місячних витрат займе орендна плата за житло. І залежить вона, звісно, від місця, де власне знаходиться квартира або, як говорять в Америці, рент. У середньому вартість оренди однокімнатної квартири у спальних районах Чикаго становить тисячу доларів на місяць. Якщо ж винаймати на пару з друзями чи родичами, то сума ця, відповідно буде меншою. Але, пам’ятайте: майже усі без винятку орендодавці візьмуть у вас security deposit. Це – гроші, які зберігатимуться протягом всього часу, коли ви орендуєте житло, так звана гарантія. Зазвичай security deposit дорівнює сумі однієї місячної орендної оплати. Вам його повинні повернути по завершенню контракту, за умови, що ви  залишите житло у належному стані.

***

Розповідати можна і треба ще дуже багато і це, безперечно, тема не однієї статті. Вона – така ж безмежна і багатогранна як і саме Чикаго.

Ось таким я його побачила і відчула. Все викладене мною – плід моїх вражень, побаченого і пережитого. Можливо, ця стаття-нотатка наштовхне і вас взяти до рук книгу-Чикаго,  впиватися нею до останньої сторінки і сказати в продовження своє слово на адресу Windy City.

Наталка Гладиш-Джуран. Журналіст, оглядач на UA: Українське радіо. Закінчила факультет журналістики Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. У різні роки працювала кореспондентом Чернівецької обласної телерадіокомпанії, Чернівецької регіональної філії “5 каналу”, київського телеканалу “Сіті”.

Chicago