“Мiсто королеви” та “шершнiв” – Шарлотт

Головний мегаполiс Пiвнiчної Каролiни має золоте походження – природне, багато “аристократiв” – перебраних та славу американського П’ємонту. Географiчну, щоправда, але теж непогано.

Королiвська забава

Якщо “президентом може бути кожен” (В.Зеленський), то королем – поготiв. Чи якимось iншим вельможею, або просто пiратом. Принцеси, зашнурованi в корсети пейзанки чи дiви-воїни теж вiтаються. Але тiльки по вихiдних восени i лише в славному мiстi Шарлотт (Charlotte, North Carolina).

..Дама в старовиннoго крою сукнi хвацько пiдкотила довгу спiдницю, пiд якою виявилися цiлком сучаснi джинси, i застрибнула в сiдло мотоцикла. Поруч на авто-заправцi теж “середньовiчний” пан в панталонах з пiдв’язками саме закiнчив “напувати” бензином “коня” – бувалого “форда”. Нi, це не кiно знiмали, а потужний фестиваль Ренесансу. Якого в Шарлоттi чекають ще бiльше, нiж Хеловiну в iнших мiстах США i на який з’їжджються з усiєї країни.

– Звичайно, це в першу чергу “фан”, спосiб небанально провести час, – погоджується Елiнор, студентка економiки одного з мiсцевих вишiв. – Але для багатьох, як i для мене – також нагода зламати стереотип про поверхневих американцiв, якi жодною iсторiєю не цiкавляться. Неправда – не лише любимо, але й можемо “заразити” нею бажаючих.

Для Елiнор, яка народилася не в Шарлоттi, пристрасть до середньовiччя почалося рокiв п’ять тому, коли щойно вступила на навчання. Перед тим поїхала з друзями на канiкули до Бiрмiнгема, Англiя, i втрапила на iсторичну реконструкцiю рицарського турнiру. Pозговорилася з якоюсь панi з публiки. Та, почувши, що – Вам, американцям, таке свято й не снилося, правда ж? А в нас, знаєте, традицiя…

– А в нас, знаєте, теж! – вiдповiла студентка, якiй стало за державу образливо, тому й додала навгад: – До речi, на американському iсторичному фестивалi ледi в костюмах нiколи б не виходили на люди простоволосими, як у вас тут…

Вже в готелi Елiнор погуглила – точно, жiнкам давнiй звичай велiв покривати голови, називався убiр “еннiном”, а на Youtub’i  вчать, як зробити його самiй. Для того, щоб гонорово виглядати на Вiдродження-фестi в… Елiнор не повiрила власним очам – так, Шарлоттi, де розташований її унiверситет! А ранiше, до поїздки в Британiю, про подiю не знала.

Вiдтодi дiвчина серйозно “пiдсiла” на старовину: тепер  готує нового костюма щороку.

Але свято Ренесансу в Шарлоттi – то не лише переберiя, вам запропонують повноцiнну подорож в минуле. Насамперед, вивчiть хоч кiлька фраз старо-англiйською. Жодних “привiт, як справи?”, будь ласка, а щоб як у людей, середньовiчних: “good morrow” та “good day”. Звертатися до незнайомцiв – “мiлорд” та “мiледi”.

Ще затямити: на територiю ренесансного села Феархевен – з архiтектурою, що вiдтворює 16-те сторiччя – не поширюється полiткоректнiсть, прийнята на рештi американських земель. Бо в часи Шекспiра такого поняття не знали. Тому актори, що розiгрують вистави просто неба, сиплять зi сцени вiдверто солоними жартами. Нiчого особистого – 21-е сторiччя тут лише умовно.

Iншi забави “для дорослих” – зробити ставку на “свого” рицаря, поки той битиметься в поєдинку. Можна й самому покидати в цiль списa, ножа, чи сокиру, пострiляти з лука. Нарештi, пройтися в костюмi по червонiй дорiжцi, почуваючись “зiркою” якогось iсторичного кiна.

Для витривалих – конкурс з пиття елю, учасники повиннi мати 21 рiк i кiнське здоров’я. Закусити ж цю “битву” – невже банальними бургером та смаженою картоплею? Другу, мiж iншим, ще не встигли завезти з недавно вiдкритoї Америки. А про першого хто би згадував, коли навколо пропонують стiльки всього з давньої кухнi: густi зупи в їстiвних мисках з хлiба чи “м’ясо на патику” (“старовинна” варiацiя нашого шашлика). Насамкiнець не забудьте пiдняти келиха за здоровя Її Величностi – доброї королеви Шарлотти, на чию честь  назвали мiсто.

“Золотi” польоти “шершнiв”

Першi поселенцi з Європи на мiсцi майбутнього Шарлотта  мали обмiнний пункт – з iндiанцями племенi катовба. Вiдтодi залишилися назви сучасних вулиць – Tryon та Trade. Європейцi привезли аборигенам не лише вогнепальну зброю та “вогненну воду”, але й вiрус вiспи. Вiд якої мiсцевi не мали нi iмунiтету, нi порятунку – половина племенi померла. Вже в 1826-му корiнних катовба залишилося всього 110 чоловiк – а менше, нiж сотню рокiв перед тим, їх було понад 10000…

Прибулi – переважно, iрландцi, шотландцi та нiмцi – любили свою королеву Шарлотту, дружину британського короля Георга III, тож нове мiсто назвали її iменем. Прилеглу територiю, що розкинулася на плато П’ємонт – Мекленбургом, на знак шани до нiмецької батькiвщини королеви.

На тому вiрнiсть коронi закiнчилася. Британського генерала Корнволлiса, що в 1780-му намагався повернути в Шарлотт владу Англiї, зустрiли рiшучим спротивом. Той спересердя обiзвав мiсцевих “гнiздом заколоту, хiба-що з шершнями порiвнюваним”. Вiльнi ж громадяни цей епiтет собi сподобали – настiльки, що й сьогоднi гнiзда небезпечних комах малюють на полiцейських машинах, а бейсбольна команда називається  “Шарлотськi шершнi”. Тому офiцiйнi другi назви Шарлотта – “гнiздо шершнiв” та “мiсто королеви”.

А яка ж королева без коштовних прикрас? Саме звiдси розпочалася перша в iсторiї США “золота лихоманка” – як i бiльшiсть значущих подiй, банально. 1799-го 12-рiчний хлопчина Конрад Рiд викопав у себе на городi дивного жовтого каменя, вагою, нi багато, нi мало – 17 фунтiв. Можливо, Конрадовi тато з мамою його за це навiть не похвалили – треба ж, замiсть дiлом зайнятися, каменюками бавиться. Але знахiдку залишили – дверi пiдпирати. Так щире золото – а то було саме воно – буквально лежало пiд ногами кiлька рокiв, аж поки мiсцевий ювелiр не купив його в родини. За грубi на той час грошi – аж три з половиною долари.

Вiдтодi до Шарлотта внадилися золотошукачi. Благородний метал добували впродовж всього 19-го i частини 20 сторiччя, а завершилася та справа виробництвом золотих монет – офiцiйних. Чеканне пiдприємство Рiда проiснувало аж до 1912-го року, зараз в його примiщеннi – музей мистецтв. Тим часом, крупинки золота ще й зараз охочi та терплячi  намивають в навколишнiх рiчках та струмках.

Де грошi – там i банкiвська справа, великого розмаху. Ще в 1970-х Нацiональний Банк Пiвнiчної Каролiни “проковтнув” низку дрiбнiших, щоб злитися з Банком Америки (Bank of America) i забрати собi його ж iм’я. Подiбне сталося з First Union Bank, що вiдтак – Wachovia, а далi поглинутий Well’s Fargo. Cьогоднi Шарлотт – другий пiсля Нью-Йорка банкiвський центр.

Також друге мicце за кiлькiстю виготовлення пляшкової кока-коли, штаб-квартира Microsoft на Схiдному узбережжi та звання “енергетичної столицi США”. Регiон нараховує понад 240 компанiй, пов’язаних з виробництвом енергiї, в якiй працюють бiльше 26000 чоловiк.

А першiсть у шарлотцiв є – неабияка. Тут упевненi, що Декларацiю про Незалежнiсть пiдписали ще за рiк до тiєї, що у Фiладельфiї, i сталося це 20 травня 1775-го року. Назвали документ  “Mecklenburg Declaration of Independence” та, на жаль, оригiналу не зберегли. Що викликало скепсис Томаса Джеферсона (одного з “батькiв” американської незалежностi) та iсторикiв загалом. Шарлоттцi на те не зважають – “Mec Dec Day” вiдзначають щороку, в свою дату i салютами з гармат.

Темнi часи

Лихолiття Шарлотта – то з вини стихiй, природних та полiтичних.

Вересень 1989-го, а саме 22-е, став для мiста чорним в усiх вiдношеннях. По Шарлотту прокотився ураган Х’юго, вiд якого мешканцi приходили до тями мiсяцями. Тижнями мусили обходитися без електрики – от вам i гiрка iронiя про “енергетичну столицю” – позачинялися навчальнi заклади й бiзнеси. Було зруйновано чимало будiвель та знищено 80000 дерев. Щонайгірше, пошкоджень можна було хоч трохи, та уникнути, якби перед тим пiдготувалися до удару. Але мегаполiс розташований за 320 км вглиб вiд берегової лiнiї, тож великої бiди спершу не сподiвалися.

Ще один кепський “подарунок” природи спiткав мiстян в груднi 2002-го – несподiвано холодними для регiону температурами та крижаним штормом. Знову без свiтла тижнями i сотнi розчахнутих навпiл дерев, що не витримали тягаря льоду.

А втретє мiстовi судилося втрапити до нацiональних новин недавно – в 2015-му та в 2016-му – i обидва рази у вереснi – полiцейськi вбили цивiльних. Першiй жертвi, Джонатану Феррелу, було всього 24. Другiй, Кiту Скотту – 43, афро-американець – як i той, хто в нього стрiляв, Брентлi Вiнсон. Цих смертей можна було уникнути, але в обох випадках правоохоронцi вирiшили застосувати зброю.

Наслiдки – вуличнi протести, не лише мирнi, особливо масштабнi в 2016-му. “Майдан” в Шарлоттi – це десятки поранених, один убитий, а також спаленi шини, потрощенi авто й вiтрини в центрi мiста з безсоромними грабунками крамниць та банкоматiв.

Стосовно полiцейських, що стрiляли, провели слiдство. Жодного з них не позбавили волi.

… Та свiтлi зiрки

На щастя, ця погана слава не визначає репутацiю Шарлотта. Це мiсто також заслужило звання столицi пiвденної кухнi, перченої та гострої. Так, саме пiвденної, хоч штат – Пiвнiчна Каролiна. В Шарлоттi найбiльше виробляють та споживають сиру “п’єменто” i взагалi на добрiй їжi знаються. Сплав ситної нiмецької кухнi з гастрономiчними традицiями дiтей рiзних народiв обидвох Каролiн дарує не лише зайвi сантиметри на талiї, але й незабутнi смаковi вiдчуття.

Коронна шарлоттська страва – все ж таки барбекю, чи не з усiх видiв м’яса. Його найзручнiше та найдешевше споживати просто на вулицi, купивши в одному з численних пересувних магазинчикiв – фуд-тракiв. Там же запропонують оригiнальний кулiнарний винахiд – бургушi. Це коли в комплектi багато всього: сушi, бургер, хот-дог, смажене курча та морозиво. А запивати порадять теж мiсцевим “веселим вином” (cheerwine) – в якому, щоправда, нема й грама алкоголю i який подають в усiх ресторанах.

Не хлiбом єдиним, звичайно. А “диско-курчам”, наприклад, теж. Так називають високу скульптуру вогненного птаха, Firebird, що височить на Tryon Street – обов’язкова зупинка для туристiв, щоб наробити селфi . “Диско” “приклеїлося” завдяки 7500 шматкам кольрового скла, яким витвiр прикрашено.

Для фанатiв швидкостi – зал слави NASCAR. Все про авто-гонки та їхнiх зiрок, залiзнi “переможцi” на п’єдесталах пiд склом, величезнi екрани, що вiдтворюють найдраматичнiшi моменти перегонiв i… скарги екологiв. Справа в тому, що об височеннi шибки залу щороку розбиваються сотнi птахiв…

Крiм туристичних принад, Шарлотт може похвалитися своїм списком знаменитостей. Звiдси родом один з президентiв – Джеймс Полк. Хай не бозна-який видатний, але це йому присвячено пiсню They Might Be Giants.

I, безумовно, тут пишаються, що мiсто обрала своєю домiвкою справжня легенда – баскетболiст Майкл Джордан.

Ще одна селебрiтi – справдi космiчної  величини. В Шарлоттi народився астронавт Чарлi Дюк – якому в 36-му вiцi судилося пройтися по поверхнi Мiсяця. Задоволення, що пiзнали всього 12 людей на Землi.

Земляками астронавта також є: спорсменка-борчиня й модель Шарлотт Флер, євангелiст Бiллi Грем, та добра сотня телевiзiйних та кiно-акторiв рiзних ступенiв впiзнаваностi. Найяскравiша серед них – Шерон Лоуренс (“Полiцiя Нью-Йорка”, “Вiдчайдушнi домогосподарки”).

Всi цi люди мають трохи королiвське походження – бо на те й “мiсто королеви”.

Що вiдвiдати в Шарлоттi:

Вже згаданий на початку Ренесанс-фест: 16445 Poplar Tent Rd, Huntersville, NC 28078. Тел. (704) 896-5555.

Рафтинг, веслування на каное та дряпання по скелях в Нацiональному Вайтвотер-центрi. 5000 Whitewater Center Pkwy, Charlotte, NC 28214.  Тел. (704) 391-3900.

Зал слави NASCAR. 400 E M.L.K. Jr Blvd, Charlotte, NC 28202.

Автобусну екскурсiю по мiсту, але не просто так, а смiючись – Charlotte Comedy City Tour. Поки ви будете споглядати краєвиди з вiкна, гiд розповiдатиме про мiсто рiзнi кумеднi iсторiї та кпини. Тел. 855) 553-4220.

November 2019