На кордоні з війною: місто Дніпро потрапило в центр уваги британського вченого

Зовсім скоро в Сполучених Штатах Америки побачить світ спеціалізований випуск наукового видання Problems of Post-Communism, який присвячений українському місту Дніпру. Ініціатором проєкту виступив відомий британський та канадський вчений українського походження, спеціаліст з історії та політики незалежної України Тарас Кузьо. Вчений досліджує процес трансформації  російськомовного промислового міста в осередок патріотизму та справжній форпост України як наслідок війни на Донбасі.

Про унікальність Дніпра, роль міста у вирішенні конфлікту та становлення національної свідомості дніпрян Тарас Кузьо розповів у інтерв’ю Social Media Talk Show Українська мрія #theukrainiandream. Також науковець поділився своїми прогнозами щодо завершення війни на Сході України.

 

Науковий шлях від Лондона до Дніпра

Як каже Тарас Кузьо, свій науковий шлях він розпочав 35 років тому в Лондоні. Магістерську роботу дослідник виконував при школі слов’янознавства та східноєвропейських досліджень місцевого коледжу. Паралельно керував Української пресовою агенцією, яка поширювала на Заході інформацію з України та Росії та підтримувала українську опозицію в часи перебудови.

В 90-ті роки дослідник захистив докторську дисертацію в університеті Бірмінгема (Велика Британія), де працює Центр східноєвропейських досліджень. Свою наукову роботу він присвятив національному творенню в незалежній Україні.

  • В 2001 році ми з родиною емігрували до Торонто, де прожили 15 років. Звідти їздив працювати до Вашингтона (США), де більше можливостей щодо вивчення сучасної України. Ну, а три роки тому переїхали жити до Нідерландів, де дружині запропонували роботу. Тепер Україна стала набагато ближчою. Літаю туди кожного місяця на 2 тижні: і заради дослідження, і тому що викладаю у Києво-Могилянській академії, – розповідає Тарас Кузьо.

В 2014 році у центрі уваги вченого опинилася війна з Росією, а у  2017-му році вийшла його книга у “Putin’s War against Ukraine”, яку нещодавно, завдяки  фінансуванню Міністерства інформаційної політики України, опубліковано російською та українською мовами.

  • Збір інформації для книги тривав 3 роки. За той час я об’їздив Східну та Південну частини України, а також побував з волонтерами у зоні АТО (антитерористичної операції). Таким чином, потрапив до міста Дніпра – обласного центру сусіднього з окупованим регіону. Вперше я відвідав тоді ще Дніпропетровськ у 1996 році. Тож зміни за цей час сталися кардинальні. Коли у 90-х розмовляв там українською, на мене дивилися з подивом. Тепер ставлення змінилося в протилежний позитивний бік. Ще мене захопив волонтерський рух допомоги переселенцям та військовим на передовій, який є найбільшим в Україні, – продовжує дослідник.

Про що дізнається Захід або секрети форпосту України

Як розповів Тарас Кузьо, про місто Дніпро мало що знають у Західній Європі та США. Це навіть стосується української діаспори, де, переважно, вихідці з Західної України. Їм дивно, що російськомовна Україна є патріотичною. Бо є певні стереотипи. Але сьогодні з’являється  розуміння цього факту. Чого не скажеш про Росію, де взагалі не уявляють, як можна бути російськомовним патріотом України.

  • Взагалі, як науковця, мене цікавить Східна та Південна Україна, бо найбільший вплив і втрати від конфлікту мала саме російськомовна частина України. Наприклад, найбільше у війні загинуло бійців саме з Дніпропетровської області, говорить дослідник.

Згідно з словами вченого, населенню Західної України не треба було пояснювати, хто такі росіяни. Тим часом, українці зі Сходу вірили, що росіяни – брати, з якими вони вічно мають бути разом в так званому “русском мире”. Як наслідок, анексія Криму та військова агресія на Донбасі завдали величезного психологічного удару.

  • Де є війна – людина не може сидіти на двох кріслах. Тепер уявіть, що 25 відсотків населення Східної України вважали себе росіянами. В умовах війни вони мусили обирати, і ми бачимо, що більшість зробили свій вибір на користь України. Шок викликав факт, що брати прийшли до твоєї хати грабувати та ґвалтувати. Після цього вони вже не брати. Загибелі та поранення завдали ще більше болю та розчарування.

Те, що ми бачимо у Дніпрі – це прискорення націотворення через війну. Так завжди буває в історії, стверджує політолог.

  • Націотворення в Україні почалося після 1991 року. Але війна перетворила процес на революційний. Так сталося, що Дніпро став так званим форпостом України, адже Дніпропетровська область має кордон з Донецькою, де відбуваються воєнні дії, – продовжує Тарас Кузьо. – В 2014 році у Дніпрі вже були військові бази та шпиталі, а також знайшлися багато людей, які взяли на себе роль волонтерів. До того ж, в місті є єврейська громада, яка, мабуть, одна з найактивніших в Україні. Євреї підтримали Україну і в Євромайдані, і під час війни.

Науковець переконаний, що всі перелічені факти створюють широке поле для дослідження. Причому, вони є цікавими не лише з наукової точки зору. Їх можна використати, як контрпропаганду проти російської дезінформації. Адже на тому боці стверджують, що в Україні ведеться громадянська війна між російськомовним та україномовним населенням.

  • Приклад Дніпра демонструє, що і євреї, і російськомовні українці підтримують Україну у війні з Росією. Цікаво дослідити, як швидко змінився регіон за час конфлікту. Про це свідчать опитування. І якщо соціологи розділяють Україну за географічними ознаками на Захід, Схід, Південь, Центр, то місто Дніпро в східній частині країни завжди було найбільш українським і найменш радянським. Потім йшли Запоріжжя, Харків і Донбас. Це було до війни, сьогодні ситуація посилилася, говорить вчений. – Серед факторів впливу на менталітет Дніпра є україномовні села в Дніпропетровській області. Плюс, регіон має українське історичне коріння. Цього менше на Донбасі, а у Харкові залишається ностальгія за часами, коли місто мало статус столиці радянської України. А ще там кордон з Росією.

За словами вченого, на Заході багато написано про конфлікт між Росією та Україною. Наприклад, у бібліографії книги “Putin’s War against Ukraine” приблизно 300 джерел. Здебільшого, 95 відсотків з цих авторів ніколи не бували на Сході Україні, а тим більше – на передовій. Але науковець повинен збирати не тільки першоджерела, також необхідні інтерв’ю зі свідками та оцінка ситуації на власні очі.

Чому війна триватиме

Дослідження “форпосту” України Тарас Кузьо розпочав у 2015 році. Як наслідок, на першому етапі планується спеціалізований, присвячений Дніпру в часи війни, випуск наукового журналу “Problems of Post-Communism”.

  • Ми, разом з американським науковцем Сергієм Жуком, який є вихідцем з Дніпра, є запрошеними редакторами видання. Тож, для спеціалізованого випуску нами заплановано приблизно 8 статей шістьох авторів у рамках обраної тематики. Сергій Жук готує матеріал про Дніпропетровськ (Дніпро з 1 червня 2016 року) у радянські часи. Цікаво, як місто еволюціонувало від закритого і до тепер. Я пишу про Дніпро в часи незалежності. Також  торкнемося теми єврейської громади міста після 1991 року та її ставлення до декомунізації та війни. Окремий матеріал плануємо присвятити опитуванню після 2014 року – як змінилися настрої населення. Подібний випуск – це перша спроба поставити питання Дніпра на науковому полі. Думаю, його підхоплять інші науковці, – стверджує Тара Кузьо.

На думку вченого, Дніпро та війна ще довго будуть у полі зору вчених усього світу. Адже він не бачить шляху швидкого вирішення конфлікту.

Ця війна є через питання національної ідентичності. Путін та росіяни не вважають Україну суверенною державою, а штучно створеною, для них українців, як нації, не існує. Про це говориться на російському телебаченні. Україну розділяють на чотири частини: Крим, “Новоросія” та Західна Україна, де живуть “фашисти”. І це абсолютний абсурд. Тож там дійсно вважають, що ведеться громадянська війна між Сходом та Заходом. Через такі стереотипи не розуміють Україну і чому українці готові продовжувати воювати. Тому ця війна, на жаль, буде ще довго. Я не вірю, що президент Зеленський зможе зупинити конфлікт. Адже така людина, як Путін не може згодитись на компроміс, домовитись з ним просто неможливо, –  обґрунтував своє бачення вчений.

Articles