НЕШВІЛЛ – МУЗИЧНА Й ТУРИСТИЧНА МЕККА АМЕРИКИ

Завдяки Елвісу Преслі, Джонні Кешу, Доллі Партон та іншим всесвітньо-відомим американським зіркам, Нешвілл вважається батьківщиною стилю “кантрі”, живе його багатою спадщиною і є другим у США центром виробництва музики після Нью-Йорка. А разом з тим, це рідний дім для авторитетних галерей сучасного мистецтва, чисельних музичних ресторанчиків та решти атрибутів хіпстерства, яких можна очікувати від міста, що стало центром успішної творчої спільноти Америки.

Серцем музичної індустрії у Нешвіллі є район Мьюзік Роу (Music Row), розташований на південний захід від даунтауну. На Music Row є офіси численних звукозаписних компаній, студій звукозапису, видавництв, ліцензуючих компаній, радіомереж, радіостанцій, а також інших організацій, чий бізнес пов’язаний з музичною індустрією. Гостей міста розмови з місцевими жителями вражають: на відміну від Лос-Анжелеса, де невтомна гонитва за зоряністю стає тлом для кожної розмови, тут можна легко розраховувати на зустрічі з місцевими талановитими трубадурами-піснярами у забігайлівках Мідтауна та модного Східного Нешвілу.

Нешвілл – столиця і друге за чисельністю населення місто штату Теннессі (Tennessee) – розташоване на південному сході США. Населення Нешвілла становить 634 тисячі жителів, до того ж населення з передмістями (metropolitan area) сягає до 1,6 мільйона людей.

За його стиль музичні знахідки й репутацію продуцента доброго алкоголю Нешвілл охрестили “містом музики та випивки”. Проте талановиті співаки та віскі – це лише мала частина того, що робить його впізнаваним та неповторним. Нешвілл – це також чудова міська архітектура, виконана у класичному та неокласичному стилях, різноманітні водні прогулянки річкою Камберленд з приголомшливими краєвидами міських пейзажів (місто розташоване вздовж її берегів). Ще одне прізвисько міста – “Афіни Півдня”. Його так називають через велику кількість вищих навчальних закладів. Місто є великим центром освіти. Тут є популярні американські університети: Університет Вандербільта, Університет Фіска, Університет штату Теннессі та багато інших.

Щоб оглянути всі визначні пам’ятки за три-, чотири- або п’ятиденний візит, потрібно сідати за кермо, але чимало визначних пам’яток у Мідтауні можна обійти пішки.

Трохи історії

Першими відомими поселенцями у районі сучасного Нешвілла були корінні американці (люди культури Міссісіпі), які прибули до регіону принаймні 13 тисяч років до нашої ери під час палеоіндійського періоду регіональної доісторії. Протягом тисячоліть нащадки цих перших теннессинців продовжували жити вздовж річкових терас і височин з видом на річку Камберленд, залишивши після себе щедрі археологічні артефакти.

Регіон між річками Огайо та Теннессі був мисливським угіддям для багатьох племен: черокі, чикаса і шоуні, що займали цю територію в другій половині 17 століття. Перші європейці, які з’явились тут у 16 столітті, були учасниками експедиції Ернандо де Сото (Hernando de Soto  іспанський мореплавець і конкістадор, який очолив першу завойовницьку експедицію європейців на північ від Мексики і був першим європейцем, що перетнув річку Міссісіпі й залишив документальне підтвердження цього).

Першими європейцями, який відкрили торговельний пункт біля природного сірчаного та солоного джерела на річці Камберленд у 1689 році, були французькі торговці хутрами Мартін Шартьє і Жан дю Шарльвіль. У 1779 році дерев’яний форт був названий на честь героя війни за незалежність США генерала Френсіса Неша (Francis Nash) Нешборо (Fort Nashborough).

У 1784 році місто було офіційно названо Нешвіллом згідно з актом законодавчого органу Північної Кароліни. Будучи північним кінцем траси Натчес, Нешвілл швидко розвивався як центр бавовни та річковий порт, а згодом як залізничний вузол. До 1800 року в місті проживало 345 жителів, у тому числі 136 рабів та 14 вільних чорношкірих.

У війні 1812 року генерал Ендрю Джексон, юрист і політичний діяч у Нешвіллі, переміг індіанців племені крік та британську армію у битві під Новим Орлеаном, ставши національним героєм. Джексон став героєм Заходу і в 1828 році його обрали президентом США.

У битві при Нешвіллі, що відбулася з 15 по 16 грудня 1864 року під час громадянської війни в Америці (1861-65), колись могутня Конфедеративна армія штату Теннессі була майже знищена, коли армія Союзу під командуванням генерала Джорджа Томаса розгромила повстанців.

Музика Нешвілла

Вважається, що саме Нешвілл – батьківщина кантрі. Може це й перебільшення, але те, що музика у стилі кантрі, зберігши свою одвічну оригінальність, перетворилася на частину музичної індустрії США саме у Нешвіллі, це факт. Ще у 20-х роках минулого століття міська радіостанція транслювала кантрі, а перша студія звукозапису з’явилася тут у 1945 році. За обсягами запису музичних програм місто посідає друге місце у США після Нью-Йорка, але за кількістю студій та концертних майданчиків – перший.

У Нешвіллі Елвіс Преслі записав понад 200 пісень в історичній RCA Studio B. На дисплеї досі є ряд різдвяних вогнів, які вивісили, коли Елвіс не міг проникнутися духом свята під час запису різдвяного альбому. Саме тому гріх  було б не завітати до знаменитого Grand Ole Opry та музею “Зал слави кантрі” (Country Music Hall). У його колекції безліч експонатів, які мають безпосереднє відношення до американської музики (і не лише кантрі). Зокрема, тут можна побачити гітару Елвіса Преслі і його “кадилак”. Президент Річард Ніксон виступав під час свого першого шоу в новому Opry House у 1974 році він грав на фортепіано “God Bless America”. Тут за багато років зіграли всі, хто щось собою представляв, від покійного Грема Парсонса до молодої Тейлор Свіфт, але в сучасному Нешвіллі це місце схоже на капсулу часу. Зі сцени між виступами, як не дивно, зачитують наживо анонси, як це й було останні дев’яносто років.

Зрозуміло, можна писати пісні в Нью-Йорку, Лос-Анжелесі або в Нью-Орлеані, але талановиті люди воліли їхати у Нешвілл. Жити тут було дешевше, діяла активна спільнота сучасних авторів, які разом творили пісні і влаштовували творчі вечірки перших у хонкі-тонках (барах з живою музикою в діловому центрі Нешвілла).

У цих барах необхідно побувати особисто. Найвідоміші з них – Tootsies, Robert’s Western World або культове кафе Bluebird Cafe, але тут дорого і вони у будь-яку пору року нашпиговані фанатами, як консерви сардинами. Дякувати Богу, у цьому ж місці є десятки інших там теж грають наживо талановиті музиканти й гурти, які виступають практично до ранку.

Знамениті виконавці? Ну, вони, звісно, ще тут, як і їхня історія. У нешвіллському Джермантауні досі є студія Доллі Партон, а до присвяченого їй тематичного парку Dollywood легко можна доїхати з Нешвілла машиною.

Більшість великих лейблів Америки досі тримають свої студії на вулиці, відомої як Мьюзік-Роу. Поблукавши вздовж неї, можна дізнатись дещо з історії музики. Можна зайти в улюблену студію Елвіса – Studio B, де проводять піші екскурсії. У студії досі повно звукозаписного обладнання, яким користувався король рок-н-ролу, і стоїть його улюблене піаніно. Більше того, у повітрі досі витає характерний запах його одеколону.

Є й музеї Музичного залу слави – не один, а два – в яких можна близько познайомитися з експонатами.

Екскурсія до Imagine Recordings на Мьюзік-Роу дозволяє нам побачити процес написання пісень зсередини. У студії займаються звукозаписом з ефектом занурення, а відвідувачі можуть сидіти у схожій на акваріум музичній студії та спостерігати, як музиканти записують музику наживо. Сеанси зазвичай тривають близько 90 хвилин.

Крім готовності створювати сучасну кантрі-музику зі швидкістю звуку, у місті є і й альтернативна сцена, що гордо відвертається від кантрі-спадщини міста.

 

Пам’ятки Нешвілла, яку неможливо пропустити

Плантація “Ермітаж’

Усього в декількох кілометрах на схід від Нешвілла, неподалік річок Камберленд і Стоунз, є плантація “Ермітаж”. Вона належала сьомому президентові Сполучених Штатів Ендрю Джексону від 1804-го до його смерті у 1845 році. Джексон займався фермерством спочатку на його бавовняній плантації працювало близько десяти рабів, але до його смерті у 1845 році на нього вже гарувало понад 100 осіб, через що він набув статусу головного рабовласника і власника плантації в штаті Теннессі.

Вже проголошений у 1828 році президентом, Джексон розширив “Ермітаж’. Але пожежа 1834 року пошкодила стіни та основні конструкції. Новий план із реконструкцією змінив будинок цілком і повністю. Тепер тут з’явилися колони, що своєю строгістю та устремлінням вгору додали будівлі строгості і зробили його лаконічним, класичним, але не позбавили розкоші, що розкривається всередині.

Заглянувши всередину будинку (дякую працівникам музею, які особисто для мене відчинили будівлю у вихідний), розумію, що тут таки жив найвпливовіший фермер і, звичайно, президент США. Великі кімнати, розділені центральною залою, передпокій з ідеально відполірованим темним паркетом. У дальньому кінці зали привертають увагу еліптичні консольні сходи з перилами з червоного дерева, які ведуть на другий поверх. По один бік від центральної зали розташовані кімнати з люстрами з блискучого кришталю та мармуровий камін родом із Італії. На першому поверсі розташовані дві спальні, які належали президентові Джексону та його сину Ендрю Джексону-молодшому, і великий простір, обраний для бібліотеки та офісу. На другому поверсі також обладнано спальні, де селили гостей.

Наприкінці свого другого терміну Джексон весь свій час приділяв Ермітажу, де він помер і був похований у саду поряд зі своєю дружиною.

Музей включає в себе численні дисплеї та важливі артефакти, пов’язані з життям Джексона.

Адреса: 4580 Рейчел Лейн, Нешвілл, Теннессі (www.thehermitage.com).

Парфенон

Нешвілл отримав прізвисько “Афіни Південної” задовго до того, як репліка Парфенону “виросла” тут у 1897 році. Сьогодні цей пам’ятник класичної грецької архітектури є однією із найпопулярніших пам’яток міста.

Нешвіллський Парфенон був побудований як частина виставки Centennial, що була присвячена 100-річчю штату Теннессі. Парфенон унікальний, бо це була єдина будівля виставки точна копія оригіналу. Перша версія репліки “Парфенону” швидко отримала популярність серед мешканців та туристів. У результаті, його перебудували в 1920 році, щоб служив на довгі роки пам’ятником класичної архітектури. Сьогодні це єдина повноцінна копія Парфенону у світі.

На додаток до архітектури, сьогодні “Парфенон” також функціонує як музей мистецтва. Відвідувачі можуть насолоджуватися основною колекцією з 63-х різних картин 19 і 20 століття, а також асортиментом тимчасових експонатів, що постійно змінюються. Але, мабуть, найважливішою рисою цього “Парфенона” є точна копія статуї Афіни. Як і її давньогрецька попередниця, “Афіна” Нешвіллу, авторства Алана Лекюра, заввишки у 42 фути (або, точніше, 41 фути і 10 дюймів) це робить її найвищою внутрішньою статуєю західної півкулі. У 2002 році, Афіна була покрита 23 кг каратного золота.

Пресвітеріанська церква 

Знаменита Пресвітеріанська церква в Нешвіллі було збудовано у 1851 році. Це одна з небагатьох, що залишилися, американських структур, які було зведено у стилі архітектури єгипетського відродження. В єгипетській архітектурі, як відомо, використовували сміливі стовпи, гострі кути і складну кам’яну кладку. Пресвітеріанську церкву в центрі міста варто відвідати усім шанувальникам архітектури або тим, хто хоче побачити частинку історії.

Капітолій Теннессі

Вільям Стрікленд найбільш відомий як дизайнер і архітектор Капітолію Теннессі в Нешвіллі настільки пишався своїм коронним досягненням, що заповів поховати його біля наріжного каменю споруди. Видатного бізнесмена Теннессі на ім’я Семюел Морган також похоронили на Капітолії. Цікаво, що президент США Джеймс Полк також похований в окремому мавзолеї на території Капітолію Теннессі. Сам мавзолей був розроблений Стріклендом.

Пили горілку, пили наливку,

Ще й мед будем пить!

Крім музики й музеїв, американський південь знаменитий своєю кухнею. Але Нешвілл, звичайно ж, і тут прославився. Хоча традиційна південна кухня популярна досі, тут чи не у кожній таверні сміливо експериментують й часто намагаються уникнути жирного смаженого на барбекю м’яса, яке можна скуштувати в Теннессі на кожному кутку. І тут, як і в музиці, новаторство поєднується з традицією, утворюючи щось нове.

Обов’язково варто зазирнути у Folk у модній східній частині Нешвілла. Він розташований у колишньому виробничому приміщенні з високими стелями та стильними світильниками. У відкритій кухні видно головного шеф-кухара Філіппа Краджека, який чаклує над закусками, що просто зводять з розуму. “Гостра курка по-нешвіллськи” – це не такий вже й новий винахід, але вона є цікавою варіацією на тему традиційної смаженої південної страви.

Культура експериментування, змішування старих традицій, існує у виробництві алкоголю. Наприкінці минулого десятиліття в Теннессі знято заборону на дрібносерійне виробництво алкоголю, тому тепер тут можна відвідати цілу низку кустарних виробництв, здатних дати фору навіть Jack Daniel’s.

У Nashville Craft Distillery невеликими партіями прямо у центрі міста виробляють джин, ром та фірмовий напій Теннессі – віскі.

Погода була теплою, віскі холодним, яскраво освітлений квартал музичної Мекки Америки Music Row веселим і гамірним. Що ще хотіти від життя? Тут головне не втомлюватись оглядати безліч пам’ятних місць, пов’язаних із виконавцями кантрі, застрибувати ненадовго у крамниці музичних інструментів та сувенірів (хто ж виїжджає звідси без ковбойських капелюха та чобіт?!) та спробувати нешвільську фірмову “гостру курку” під місцеве віскі. Та й самі декорації вулиці – це просто свято!

У подорожі треба вирушати не тільки, щоб побачити світ, а й щоб пізнати себе.

Частіше подорожуйте!

P.S. Проживати в Нешвіллі мені пощастило в готелі “Hilton Garden Inn Nashville Vanderbilt”, який розташований недалеко від даунтауну, має помірні ціни, басейн, джакузі, смачні сніданки, приготовані шеф-кухарем й чудову обслугу.

Ось його адреса: 1715 Broadway Ave, Nashville, TN 37203 (615-369-5900) www.nashvillevanderbilt.hgi.com

Рекомендую!

Broadway is major thoroughfare in Nashville, Tennessee. It includes Lower Broadway, a renowned entertainment district for country music.