Павло Табаков: якби Орфей народився у Львові

Співак, музикант, композитор, переможець популярних на українському телебаченні проектів “Шанс” та “Голос Країни”. А ще – люблячий чоловік, дбайливий татусь і просто чуйна й порядна людина. У шоу-бізнесі такі особистості – на вагу золота. Власне, не лише у шоу-бізнесі. Це я, друзі, кажу про Павла Табакова. 40-річний митець із енергією та запалом 20-річного наприкінці літа приїде до Чикаго, аби взяти участь у дуже цікавому заході, на якому маєте бути і ви.

Зауважу, що Павло у Штатах – завжди жданий гість.

– По кілька разів на рік отримую запрошення виступити в Америці і дуже тішуся, що українцям у діаспорі подобається моя творчість, що вони хочуть знову і знову чути мої пісні.

А уперше зірковий львів’янин побував у США в 2010 році. Нагодою стало велике прийняття від українців для світової бізнес- та політичної еліти у Вашингтоні. Павло мав за честь представляти на цьому заході українську пісню.

– Ця поїздка запам’яталася мені тим, що я познайомився особисто із Едом Раковичем – чоловіком легендарної Квітки Цісик. Тоді на вечорі я виконував під рояль одну з найвідоміших пісень у її репертуарі, а саме оскароносну “You Light Up My Life”. Після концерту пан Ракович підійшов до мене, потиснув руку і привітав із гарним виконанням цієї композиції. Це було дуже пам’ятне знайомство та спілкування – з тих, які запам’ятовуються на все життя! 

Але не менш сильне враження від першого перебування за океаном на митця справили безпосередність у спілкуванні й багато щирих та позитивних емоцій у залі. В Україні, каже Павло, не завжди так реагують на те, що відбувається на сцені, – на музику, яку доносить до слухача артист.

– Я дуже полюбив колорит американських міст, а також оті мультинаціональність та мультикультурність Штатів. Таке враження, що у США вміщається цілий світ, але саме це робить Америку дуже відкритою та доброзичливою до усіх її гостей.

Уже наприкінці цього серпня Табаков, вдруге за 2018 рік, полетить до Штатів. Недавно артист був у Нью-Йорку, на “Союзівці”, а тепер на нього і його творчу команду чекає Чикаго. Саме у цьому місті 25-26 серпня пройде великий фестиваль Ukrainian Days Chicago. Сам Павло уже увесь в очікуванні цього виступу, адже він відбуватиметься для доволі великої аудиторії, і обіцяє здивувати відвідувачів фестивалю дечим доволі цікавим.  Але чим саме, наразі таємниця.

Є, до слова, велика ймовірність, що жителі і гості Чикаго почують у виконанні Павла, окрім його власних творів, ще й найкращі шлягери всіх часів і народів. А якщо не вийде почути наживо, то вже зовсім скоро ми усі матимемо змогу насолодитися ними у записі.

– Найближчим часом вийде альбом світових хітів у моєму виконанні. Уже працюю над ним на студії звукозапису у Львові. Цей диск буде створений на замовлення польських промоутерів, які зацікавлені саме у такому матеріалі.

Та паралельно артист плідно працює і над авторськими піснями. Тому наступний реліз від Табакова, уже шостий за рахунком, також не забариться.

Цікаво, що незважаючи на щільний гастрольний графік і насичені студійні будні, музикант знаходить час для того, аби ділитися своїми знаннями й уміннями із молодим поколінням українців, які в майбутньому (звісно ж!) стануть справжніми зірками. Наприклад, нещодавно він започаткував “Творчу школу Павла Табакова”.

– Я дуже радію, що мої плани втілюються в життя. Давно мріяв про створення в Україні школи універсальних артистів, які володіли б вокалом, хореографією і акторською майстерністю. І ось цього літа ми запустили першу таку школу у Львові – вона називається “Творча школа Павла Табакова”. І вже маємо багато учнів – талановитих дітей, які готові, скажу прямо, “гарувати на творчій ниві”. А без дуже відданої праці у нашій справі – нікуди. Сцена не терпить ледарів – вони на ній просто не затримуються. 

Більше того – за кілька місяців відкриє свої двері аналогічна школа, але для дорослих. І всі охочі зможуть скористатися знаннями висококласних педагогів і спробувати себе в авторському музичному матеріалі.

Але є ще один масштабний проект, який втілює у життя Табаков. Він дуже потужний і не менш цікавий. Мова йде про рок-оперу “Шептицький”, над якою Павло працює вже понад два роки. Вся складність, зізнається митець, у самій темі, адже не так багато є справжніх знавців життя митрополита Андрея Шептицького.

– А я хочу дуже глибоко копнути, залучивши до цього проекту найкращих митців… Жанр рок-опери вибрав навмисно: ця постановка має поєднати величну постать митрополита Андрея із сучасним життям. Робота триває, шукаємо підтримку в Україні і за кордоном. А говорити більше буду тоді, коли розпочнеться процес постановки. До речі, восени цього року заплановані ще одні мої гастролі до США – на традиційні прийняття від Українського Католицького Університету. Планую під час цих концертів презентувати один чи два номери із “Шептицького”. 

Звісно, це зараз Павло Табаков – знаний улюбленець тисяч українців у різних куточках світу. А у 2005-му молодий соліст чоловічого октету “Орфей” лише починав своє сходження до шоу-бізнесового олімпу. І шлях цей був не надто райдужним…

– Тоді мене вразило: скільки людей без професійної, моральної та елементарної музичної підготовки намагаються “пропхатися в черзі” у великому супермаркеті під назвою “Шоу-бізнес”. І всім їм здається, що записав одну пісню – і гроші мішками почнуть падати тобі на голову (усміхається). А так не буває! Насправді пісенна кар’єра – це велика праця, постійні творчі пошуки, великі інвестиції – як фінансові, так фізичні та моральні. Я вважаю, що зараз прийшов час універсальних артистів, які на сцені зможуть все. Саме тому і започаткував свою Творчу школу.

У цьому “супермаркеті” Павло навіть спокусився на одну файну й блискучу, але зовсім марну річ. Мова, як ви здогадалися, йде про “зіркову хворобу”.

– Це було після моєї перемоги у телепроекті “Шанс”. У 2005 році на українському телебаченні не було інших подібних талант-шоу. Тож вся країна щонеділі сиділа прикута до телевізорів, спостерігаючи за тим, як із людини з народу, яка прийшла на “Караоке На Майдані”, роблять зірку. Тому не дивно, що перемога в “Шансі”, а за мене проголосувала тоді безпрецедентна кількість телеглядачів – 132 тисячі! – раптово звалила на мою голову велику популярність. Мене тягнули фотографуватися на кожному кроці, у всіх містах України і не тільки…

Але, дякувати Богу, дуже вчасно Павло схаменувся й повернув цей “товар” назад до полиць вищезгаданого супермаркету.

– Надійними ліками проти незатяжної зіркової хвороби стали мої друзі, музиканти і рідні люди. Десь за місяць мене “попустило” і виробився імунітет. Пізніше, коли переміг у “Голосі Країни”, уже не літав у хмарах. Популярність сприймаю як частину своєї роботи, а вона в мене різнобічна (сміється).

Зауважу, що на різнобічну популярність Табакова позитивно вплинули не лише його перемоги у рейтингових телепроектах, а й запровадження квот на українську музику. Сам Павло вважає квоти дуже правильним кроком у внутрішній політиці України і в музичному середовищі, зокрема.

– Без цього б не з’явилося багато нових і цікавих гуртів та виконавців, не було б написано чимало нових сучасних пісень, які зараз звучать. Одне слово, без квот українська пісня й надалі залишалася би поза увагою і потихеньку згасала… А зараз є нова хвиля, новий свого роду підйом. І це дуже тішить!

Щодо пісень самого Табакова, то вони, звісно,теж тепер значно частіше звучать у радіоефірах – як у загальнонаціональних, так і в локальних.

Але, на жаль, не все так райдужно у нашому “королівстві”. У багатьох з нас, напевно, за останні роки є певні розчарування. Так, ми живемо у дуже непростий час. Але ж є речі, які поза часом, які залежать більше не від зовнішніх чинників, а від власної притомності кожного окремо взятого індивіда.

– Байдужість і зрада – ось що мене бентежить в нашому суспільстві. Одне провокує інше. І тут без кардинального впливу та змін у свідомості й ментальності населення важко далі щось прогнозувати. Отак і живемо – без прогнозів, аби не гірше, як то кажуть. А так не повинно бути! Земля наша гарна, люди хороші! Залишилось провести ревізію чи навіть перебудову у мізках і вчинках. Тоді, змінившись, пробувати будувати довкола нову країну, із цінностями і участю у цьому будівництві кожного. Як співав Кузьма: “Ти сам собі країна! Зроби порядок у своїй голові!”. Маємо твердо знати, що усе залежить тільки від нас. А коли нас багато і ми єдині – можна буде гори перевертати!

Павло зізнається: навіть навідували думки про те, аби переїхати з України.

– Мені багато де подобається… Подобається активний спосіб життя у США. Також подобаються врівноваженість і піклування про природу та людину у скандинавських країнах. Надзвичайно люблю Францію за її неповторність і шарм. Люблю країни Сходу за їхню екзотику і гостинність…

Головне, – усміхається митець, – з ким там бути і чим займатися. Адже для нього найважливіший –саме внутрішній стан. Але він для Павла, звісно ж, найкращий на рідній землі.

– Я дуже часто повторюю слова мого улюбленого філософа, Григорія Савича  Сковороди: “Якщо зерно впало саме в цю землю, то воно має тут і прорости”.

Маю додати, що Павло Табаков у повсякденному житті – дуже добрий і м’який. Принаймні, це часто кажуть його рідні і близькі (навіть час від часу критикують артиста за надмірну відкритість).

– За весь час у шоу-бізнесі я так і не навчився жити із розумінням, що це свого роду тераріум. Мені здається, що всі та все довкола – це суцільний позитив і добрі наміри. Мабуть, у цьому я трохи наївний (усміхається).   

Найяскравіший спогад дитинства Павла Табакова

Були і не дуже приємні спогади. Але ми про них не будемо згадувати (усміхається). А з приємних – це довга щоденна гра за фортепіано і розмови на кухні з мамою.

5 речей, від яких залежний Павло Табаков

  • Здоров’я моєї сім’ї і власне
  • Позитивні і негативні думки та емоції
  • Моя творчість
  • Виконання музики, від якої відчуваєш мурахи по шкірі
  • Фруктовий салат

August 2018