Лавру 500 років мріяли захопити росіяни, більшовики влаштовували в ній комуналки та підірвали храм, а за роки незалежності московські попи побудували готелі та зробили бізнес
Києво-Печерська лавра – одна з найголовніших святинь православних Східної Європи. Зараз це понад 150 будівель та 26 гектарів землі, але починалось усе майже тисячу років тому з однієї печери. Близько 500 років Лавру намагалися захопити росіяни, і їм це вдалося в XIX столітті. Після перевороту 1917 року більшовики розігнали монахів, а у 1930-х влаштували в Лаврі комунальні квартири, пошту й адмінбудівлі. Один із головних храмів – Успенський собор – підірвали.
Після 1990 року Лавра стала музейним комплексом. Але і самостійна держава не допомогла зробити Лавру українською, з 1990-го до 2023 року там служили московські попи. Сьомого січня митрополит Православної Церкви України (ПЦУ) Епіфаній вперше провів богослужіння в Успенському соборі. Українській православній церкві (донедавна Московського патріархату) відмовили в дозволі проводити богослужіння в цьому соборі та у сусідній Трапезній церкві, хоча вони робили це понад двадцять років. Президент Володимир Зеленський оголосив про “очищення українського православʼя від впливу росії” і запровадив санкції проти верхівки УПЦ МП – керуючого справами митрополита Антонія та намісника Лаври митрополита Павла, який вірить у порчу та не може встояти перед розкішшю. Будівлі Лаври, де живуть священники Московського патріархату, СБУ обшукала – знайшли проросійську літературу та багато готівки в доларах, гривнях та рублях.
1.
Територія Києво-Печерської лаври – 26 гектарів землі в центрі Києва, де стоять понад 150 будівель. Разом із Софією Київською вони внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та належать державі. А почалася Лавра з однієї печери, де у 1051 році оселився монах Антоній, який шукав максимально аскетичного способу життя. На той час у Києві було достатньо монастирів, у них Антоній жити не захотів. Згодом до нього приєдналися інші монахи. Вони жили за чернечим уставом Афонських монастирів – дуже бідно і суворо.
Минуло кілька років, і монахи розділилися на дві групи. Між синами Ярослава Мудрого – Ізяславом і Святославом – точилася боротьба. Дехто з монахів підтримав Ізяслава, Антоній – Святослава, тому він переселився на сусідній пагорб. Так у Лаврі утворилися верхні та нижні печери.
Остаточного розколу між братіями не сталося, бо в 1073 році помер Антоній, а наступного року його учень Феодосій. Хоч розкол був тимчасовим, але він сповільнив розвиток. Аж 15 років будували Успенський собор – це досить довго. У 1089-му його освятили.
Монахи жили в побудованих монастирях Лаври, а в печерах ховали найдостойніших. Люди по всіх містах Київської Русі дізналися, що в печерах є диво – нетлінні тіла.
Зараз у нижніх і верхній печерах лежать 122 святі. Верхня лавра стоїть на пагорбі, який вище за Дніпро на 90-100 метрів, Нижня – на 50-60 метрів. У Верхній лаврі розташовані всі найвідоміші будівлі: Успенський собор, Трапезна та Троїцька надбрамна церкви, а також музейна частина комплексу. У Нижній лаврі – печери, церкви та монастирі.
Епоха Київської Русі – це Троїцька надбрамна церква. Розписи в ній зробили вже під час козацького бароко. Успенський собор побудували у ХІ столітті, але зараз він такий, яким став у ХVII, за ним – корпуси, які спроєктував видатний український архітектор Степан Ковнір. У ХІХ столітті в Лаврі зʼявилося багато фортифікаційних споруд – мури, укріплення печер, а також Трапезна церква.
2.
Російська церква намагалася заволодіти Лаврою ще у ХV столітті. Лавра – православна церква України, росії, Білорусі та інших країн, де є православні церкви, а вони є в Польщі, Словаччині, Румунії, Молдові. Це величезна історія в контексті історичного спадку, тому російській церкві важливо було її захопити.
Під кінець ХVIII століття в Лаврі оселилися монахи з російської глибинки. У наступному столітті російська імперія майже витіснила звідти українську церковну еліту. Утім, остаточному переходу Лаври під патронат росії завадили більшовики.
У 1918 році вони стратили митрополита Київського Володимира у дворі Лаври, а майно всіх церков в Україні проголосили “всенародною власністю” – вилучені коштовності продавали за кордоном на аукціонах. Спочатку на отримані кошти фінансували більшовиків у Румунії, Польщі, Угорщині та країнах Балтії, у 1930-х роках – індустріалізацію Сталіна. Більшовики продали не все майно Лаври на західних аукціонах – найцінніше відправили у Москву в Державний історичний музей.
Остаточно монахів з Києво-Печерської лаври вигнали в 1930-х роках. У Нижній лаврі зʼявилися комунальні квартири та гуртожитки. У Верхній лаврі були суд, пошта й установи, що не повʼязані з культурою.
У 1990 році в Москві помер Патріарх Московський та всієї Русі Пимен. Тимчасовим виконувачем обовʼязків патріарха призначили митрополита Філарета (Денисенка).
Довідка
Філарет (Михайло Денисенко) народився у 1929 році на Донеччині. У 1966 році Київський і Галицький екзарх України, РПЦ. З 1992-го по 2018 рік очолював УПЦ КП. Коли Україна отримала Томос, став “почесним патріархом” ПЦУ, яку створили, обʼєднавши Київський патріархат та Українську автокефальну церкву. У 2019 році Філарет заявив, що митрополит ПЦУ Епіфаній усунув його від влади. У 2020 році відкликав підпис під документом про обʼєднання церков. У 2021 році вимагав від Зеленського, щоб той отримав новий Томос.
Патріархом обрали Алексія ІІ, а Філарет почав боротися за українську церкву. Спочатку добився, щоб український екзархат перейменували на Українську православну церкву Московського патріархату та надали їй широкої автономії. Коли Україна оголосила незалежність, Філарет зібрав Помісний собор, де всі майже одностайно проголосували за автокефалію української церкви.
У 1992 році в Москві скликали Архієрейський собор, де змушували Філарета зректися престолу митрополита.
За місяць частина УПЦ МП, яка була проти створення незалежної церкви України, скликала Собор у Харкові. Філарета не запросили, самочинно його скинули, а замість нього обрали предстоятелем УПЦ МП Володимира (Сабодана). Противники Філарета намагалися витиснути його з Володимирського собору, де він служив. Митрополит звернувся по допомогу до Дмитра Корчинського – одного із засновників “Української національної асамблеї – Української народної самооборони (УНА-УНСО)”.
– Наша організація почала охороняти резиденцію [Філарета] і Собор, і так виникла ідея відвоювати для Філарета Лавру, щоб її не захопив Володимир, – розповідає Корчинський. – Ми зібралися і пішли. Це було 19 червня 1992 року.
Як згадує Корчинський, захопити чоловічий монастир було нескладно. При собі вони мали драбини, мотузки – перелізли через паркан і зайшли всередину.
– Коли хлопці пройшлися по кімнатах так званих ченців, то були вражені. Це ж 1992 рік – голодні часи. А там усередині вдосталь їжі, горілки та коньяку. Так само там були порнографічні журнали, я їх сам бачив, – говорить Корчинський.
Саме в той час, додає Корчинський, і виникла ідея, щоб Філарет обʼєднався з Українською автокефальною православною церквою (УАПЦ), яка існувала у вигнанні. Так утворився Київський патріархат.
Приєднання УАПЦ збільшило кількість прихильників Філарета, але за кілька років вони всі пересварилися. Тому протягом 25 років в Україні існували Московський патріархат, Київський патріархат та Українська автокефальна православна церква. Останні дві у 2018 році увійшли до ПЦУ, коли Україна отримала Томос.
3.
У 1994 році намісником Лаври став волинський священник Павло (Лебідь). Намісник – це як завгосп: він керує справами, щоб монастир працював. До Лаври Павло потрапив завдяки головному своєму таланту – приносити гроші в приход, бо в 1994 році лаврські монахи жили бідно. Але відтоді Павло – постійний фігурант церковних скандалів. Павло добився, щоб з Лаври виселили інфекційну лікарню, бо йому “неприємно перебувати поруч з інфікованими на ВІЛ/СНІД”. За любов до дорогих автомобілів Павла прозвали “Паша Мерседес”. У 2015 році “Автомайдан” зняв з дрона розкішну резиденцію Павла під Києвом.
Успенський собор у Низкиничах заснував київський воєвода Адам Кисіль у 1643 році. Він кілька разів занепадав, десятиліттями не працював, допоки у 1988 році його настоятелем не став Павло. Він почав збирати навколо вірян і оновлювати собор. Бароковий іконостас із рушниками та без позолоти йому не подобався. Він позвав робітників із села, і ті викинули його на смітник. Саме там його рештки знайшли співробітники Нововолинського міського історичного музею та забрали.
Він встановив новий іконостас, де все блищало. Навіть фольга на ньому була, і йому це подобалося. Також за вказівкою Павла із собору збили фамільні герби Адама Киселя. Павло сказав, що вони руйнувалися і падали людям на голови, але це була неправда. Ще він хотів спалити дзвіницю XVII століття, але руки не дійшли.
До того як стати монахом, Павло у 1980 році закінчив Луцький технікум радянської торгівлі.
Тому всі реставраційні роботи в Лаврі, зокрема в Успенському соборі, проводилися не так, щоб зберегти автентичний стиль козацького бароко, а щоб було дорого і багато.
У кінці 2021 року на замовлення Павла на стінах Успенського собору зʼявився його портрет, де він стоїть в оточенні двох митрополитів УПЦ МП – Онуфрія та покійного Володимира. Але якщо цей портрет можна замалювати, то повернути памʼятки архітектури, які знищив Павло за майже 30 років господарювання, уже неможливо.
У 2007 році заповідник програв суд про перебудову брами ХІХ століття, яка веде до Нижньої лаври. Павло зробив її вищою на півтора метра, мовляв, інакше у двір не можуть заїхати вантажівки.
На території Нижньої лаври монахи перебудовували готельні комплекси – там, де в будівлі було два поверхи, стало три, де було три – стало чотири. Загалом у Нижній лаврі зараз 20 готелів, лише чотири з них для прочан. В інших живуть семінаристи та студенти духовної академії.
4.
У 2000 році закінчили будівництво Успенського собору, який знищили в 1941-му. На День Незалежності собор освятив митрополит УПЦ МП Володимир. Тоді під стінами Лаври зібралися кияни – обурювалися, чому собор віддають “московським попам”.
Це був єдиний конфлікт навколо собору за всі роки. Тисячі людей прийшли під стіни Лаври. Поліція їх не пропускала, і в цей же ж час через металошукачі проходили представники Московського патріархату, які йшли на освячення.
Щоб вгамувати киян, на рівні президента Леоніда Кучми вирішили, що богослужіння Московського патріархату відбуватимуться в Успенському соборі, а Київського – у Свято-Михайлівському Золотоверхому. Відтоді Українська православна церква Київського патріархату ніколи не просила дозволу на богослужіння в Успенському соборі. Це сталося тільки цього року, коли до заповідника звернулася ПЦУ. На Різдво, 7 січня, богослужіння в соборі провів митрополит Православної церкви України Епіфаній (Думенко). У відповідь деякі священники Московського патріархату спалили на могилі покійного митрополита Володимира два клобуки – головні убори митрополитів.
Те, що у 2023 році ПЦУ провела службу в Успенському соборі, у церковному світі вважають революцією, адже тепер монополію Московського патріархату зруйновано. Але це не означає, що ПЦУ займе Лавру. У Московського патріархату є пожиттєвий договір на оренду всього, що розташовано на території Нижньої лаври – це 16 гектарів землі та 79 будівель. Договір оренди уклали у 2013 році з урядом Миколи Азарова. Зараз урядова комісія, яку очолює Міністерство культури та інформаційної політики, шукає можливості її розірвати. Підставами для цього може бути незаконна забудова.
Якщо це станеться, то постануть два питання: чи вистачить у ПЦУ фінансового ресурсу утримувати монастирі Нижньої лаври та куди подіти митрополита УПЦ МП Онуфрія.
5.
Із жовтня по грудень 2022 року СБУ обшукала понад двадцять монастирів і храмів УПЦ МП по всій країні. Це була наймасовіша серія обшуків у церквах за всю історію України. СБУ назвала їх контррозвідувальними заходами проти проросійської діяльності священників, у яких знайшли російські паспорти та антиукраїнську літературу. Деяким священникам СБУ вручила підозру в антиукраїнській діяльності – у розпалюванні релігійної ворожнечі та приниженні національної честі й гідності українців.
Києво-Печерську лавру СБУ обшукала 22 листопада – знайшла проросійську літературу, два мільйони гривень, $100 тисяч і кілька тисяч рублів. Голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент заявив, що цієї суми “ледве вистачає на щомісячну оплату комунальних послуг та інших побутових витрат” монахів Лаври.
Другого грудня Рада національної безпеки та оборони оголосила про санкції проти десятьох представників УПЦ МП. Серед них – керуючий справами митрополит Антоній та намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло. Після цього Міністерство культури та інформаційної політики не дозволило УПЦ МП проводити богослужіння в Успенському соборі Лаври та Трапезній церкві.
На початку січня 2023 року в Успенському соборі працювала комісія, яка описувала майно. Комісія складалася зі співробітників заповідника та УПЦ МП.
Домовилися, що монахи винесуть із собору лише те, що не руйнує інтерʼєру: стільці, іконну лавку чи церковне начиння. Усе інше, на що вони знаходили гроші, залишається. Один із таких предметів – царські врата іконостасу. Тому інтерʼєр собору ніяк не зміниться, можливо, стане просторнішим.
До кінця січня Успенський собор відкриють для відвідувачів заповідника.
