Посилки з-за кордону: правила змінюються 1 липня

З 1 липня 2019 року набувають чинності зміни щодо зниження неоподатковуваної вартості товарів у міжнародних поштових відправленнях до 100 євро. Відповідні зміни в ПК були внесені Законом № 2628-VIII від 23.11.2018.

Три посилки в одні руки: як від нових податкових правил постраждають прості українці

У пошуках додаткових джерел наповнення бюджету-2018, який Верховна Рада прийняла 8 грудня 2018 року, депутати дісталися до любителів закордонних покупок. Тепер українці зможуть отримувати без сплати мита лише по три посилки в місяць із товарами не більше, ніж на 100 євро в кожній.

Четверта і всі наступні посилки будуть обкладатися податком на додану вартість – 20%, митом – 10%, а деякі категорії товарів – акцизом. Оподатковуватися буде вся сума митної вартості товарів у наступній (після трьох одержаних у місяць) посилці. Навіть якщо товар у ній буде коштувати тільки 1 євро, податки все одно доведеться заплатити.

Провезти в багажі без сплати податків за новими правилами можна буде товарів на 500 євро (через аеропорти – на 1 тисячу євро) і вагою до 50 кг, але максимум один раз на три доби. Якщо перетинати кордон частіше, сума безподаткових покупок знижується вдесятеро – до 50 євро. Раніше таких обмежень не було.

Експерти стверджують: подібні податкові новації вдарять по любителях он-лайн-шопінгу, а також спровокують подорожчання більшості товарів в українських інтернет-магазинах.

Оподатковані посилки: хто стоїть за кулісами?

Державна фіскальна служба повинна буде створити IT-систему, яка ідентифікуватиме кожного одержувача і підраховуватиме, скільки саме посилок і з якою періодичністю йому надходить. А починаючи з четвертої посилки на місяць, система автоматично почне виписувати громадянину податок.

Щоб отримати посилку, яка перевищує податкове обмеження, людина повинна прийти на митний пост, заповнити декларацію, форму М-16, сплатити податки у відділенні банку і надати квитанції митникам. Та з обмеженням, яке накладає закон, це буде не надто зручно. Адже доведеться приходити на митний пост навіть тоді, якщо прийшов чохол для смартфона, вартістю в один долар…

Голова Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич вважає, що в таких “посилочних репресіях” зацікавлені передусім великі вітчизняні роздрібні мережі, в першу чергу – продавці електроніки та гаджетів. Серед лобістів обмежень експерти називають і Асоціацію підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), що об’єднує кілька десятків рітейлерів. Раніше в асоціації заявляли, що їхні конкуренти – дрібні інтернет-магазини – масово завозять техніку без сплати податків, користуючись лазівками в законодавстві. Як одну зі схем, вони називали саме посилочну, коли товар дробиться на дрібні партії, вартістю до 150 євро, і завозиться в країну під виглядом приватних посилочних відправлень або особистого багажу без сплати податків і сертифікації. Це нібито дозволяє дрібним магазинам пропонувати покупцям ціни, недоступні для крупних продавців.

Зрозуміти торговців можна. Їхні дрібні конкуренти дійсно непогано заробляють на товарі, який завозиться без мита. Особливо показовим є приклад із гаджетами.

Як вважають експерти, до 80% техніки Apple надходить в Україну контрабандою – дрібними партіями “для себе”. Скажімо, як тільки у США і Європі з’явилися у продажі перші новинки iPhone – моделі 8 і Х, у невеликих інтернет-магазинах ціни на них доходили до $ 1,5-3 тисяч, що втричі дорожче вартості за кордоном.

І бажаючі першими обзавестися новинками були. Великі ж мережі могли тільки спостерігати за тим, як заробляють на ажіотажі їхні конкуренти, тоді як вони самі змушені чекати офіційного старту продажів в Україні.

Товар з-за кордону подорожчає на 10 відсотків

Як пояснив економіст Віктор Скаршевський, новий закон спрямований проти дрібних підприємців, яких спробують витіснити із роздрібного бізнесу. А глава Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко додав, що постраждають і “човники” – мешканці західних регіонів України (в тому числі і з Тернопільщини), які завозили товар із сусідніх країн Східної Європи.

– Зараз вони мотаються через кордон, поставляючи різну продукцію (одяг, продукти харчування та інше) дрібними партіями вартістю до 500 євро. Але із введенням обмежень вони повинні будуть або сидіти за кордоном по три дні (а нічліг навіть у найдешевших хостелах обійдеться їм від 30 євро на добу), або купувати товарів усього на 50 євро. Це зробить такі “рейди” нерентабельними або, як мінімум, змусить їх підвищити ціни на свій товар, – пояснює Олексій Дорошенко.

Утім головними, хто постраждає від нововведень, Сергій Доротич називає простих українців.

– Чому в нас так активно розвивається он-лайн-торгівля і ростуть замовлення із закордонних інтернет-магазинів? Відповідь проста: ціни в українському роздрібі неадекватно високі. Ми моніторили прайси на одяг. Виявилось, що джинси “Levis” у США можна купити за $30-40, тоді як в українських магазинах такі ж вартують як мінімум $100-150. Тепер же українським шопоголікам стане складніше отоварюватись у закордонних інтернет-магазинах. Якщо переберуть ліміт, доведеться платити зверху 20% від ціни. Тобто, ті ж джинси із четвертої за рахунком посилки будуть коштувати вже не 30, а 36 доларів з податками, – підраховує голова Союзу захисту підприємництва.

Хоча, як вважає пан Доротич, навіть з такою націнкою зарубіжний товар все одно буде дешевшим за той, що продається у нас, так що від он-лайн-шопінгу українці навряд чи відмовляться.

За різними даними, покупки в закордонних магазинах складають уже близько 7% від загального обсягу он-лайн-продажів в Україні. Останні ж “тягнуть” на 44 млрд. грн. на рік. Тобто ринок посилок, який хочуть контролювати податківці, – це понад 3 млрд. грн. щороку. Якщо оподаткувати в 20% кожну четверту посилку, можна реально поповнити бюджет приблизно на 600 млн. на рік. Зрозуміло, що підрахунки досить умовні, але з урахуванням динаміки зростання замовлень із закордонних інтернет-магазинів цей сегмент ставатиме все більш привабливим для фіскалів.

А як підраховувала раніше АПІТУ, державний бюджет на ввезенні товарів IT і споживчої електроніки щорічно недоотримує 3,6 млрд. грн. Отже, якщо на кордоні візьмуться наводити порядок, швидше за все подорожчає і товар у дрібних інтернет-магазинах.

– Зрозуміло, що возитимуть і далі, але підвищиться ціна питання. Стануть або давати хабарі на митниці, або запровадять цілу армію “човників”, які будуть завозити продукцію “для себе” – на 500 євро раз у три дні. Їм потрібно буде платити, компенсувати витрати на дорогу та проживання. До роздрібної ціни товару це додасть мінімум 10%, – підрахував експерт.

При цьому знизиться оперативність поставок. Якщо зараз під замовлення з-за кордону возять продукцію за 2-3 дні, то в міру збільшення числа посередників терміни зростуть у кілька разів. Не виключено, що скоротиться й асортимент – возити будуть лише найбільш ходовий товар, на якому можна заробити.

Олексій Дорошенко додає: “Будуть нові схеми, можливо, під прикриттям тих же митників. Скажімо, запропонують організувати “коридори” для постачальників за “скромну винагороду”.

Експерт називає і ще одну, поки приховану загрозу посилкового обліку.

– Не виключено, що це перший крок до обліку доходів пересічних громадян. Адже буде фіксуватися періодичність закордонних покупок і їхня вартість. А в подальшому скромного менеджера можуть попросити пояснити, де він при офіційній зарплаті в 6 тис. грн. узяв 600 євро в місяць на он-лайн-шопінг, – припускає експерт.

Влада оподаткувала навіть посилки, які присилають заробітчани своїм родичам в Україні

Економічний експерт Йосиф Ситник: “… Надалі – це зростання податків. Депутати ввели навіть оподаткування посилок, які в Україну з-за кордону своїм родичам пересилають заробітчани. Тобто влада вирішила залізти у кишені заробітчан, не чіпаючи олігархів, які виводять українські гроші в офшори. Це вдарить насамперед по заробітчанах, які надсилають своїм рідним з-за кордону посилки, щоб підтримати їх, щоб вони могли вижити в Україні”.

Як пояснив експерт, зменшення владою ліміту безмитного пересилання відправлень з-за кордону зі 150 до 100 євро на одну посилку найбільше б’є по інтересах заробітчан.

До речі, заробітчани перерахували в Україну втричі більше грошей за МВФ! З 2013 по 2017 рік – $36,76 млрд. За даними НБУ в 2017 прямих іноземних інвестицій було всього $1,8 млрд  (і то більша частина з офшорів), проте заробітчани надіслали в Україну 9,29 млрд. доларів США, в 2018 році – $ 12 млрд.

Виходить так, що саме заробітчани, а не МВФ рятують економіку України під час війни та кризи.

Проте, замість подяки уряд  обкладає гроші і посилки заробітчан додатковими поборами та оподаткуванням, податкова вже розсилає відповідні листи.

http://www.gazeta1.com

July 2019