«Приватбанк» був частиною широкомасштабної шахрайської схеми братів Суркісів і Коломойського (світова преса)

Американський часопис Chicago Morning Star ​публікує статтю «Доповідь агенції Кролл, Україна: Коломойський і Суркіси вивели гроші з «Приватбанку» під час внесення застави». Чиказьке видання повідомляє, що слідчі агенції Кролл виявили схему, згідно з якою стало зрозуміло як Ігор Коломойський разом із Ігорем та Григорієм Суркісами виводив гроші з «Приватбанку» під час процесу націоналізації цього українського банку. Згідно з доповіддю агенції Кролл, у 2008-2010 роках низка компаній, асоційованих із «Приватбанком», отримали позики від базованої на Кіпрі філії «Приватбанку» на загальну суму у 361 мільйон доларів.

«Позики на суму у 361 мільйон доларів були згруповані у кілька частин, а з цих частин уже буквально за декілька хвилин були видані інші позики, які одразу ж були скеровані через цілу мережу банківських транзакцій між рахунками всіх пов’язаних компаній, що, у свою, чергу, як виглядає, не мало жодної комерційної мети», – зазначається у доповіді розслідування агенції Кролл.

Далі американський часопис пише, що згідно зі слідчими агенції Кролл, ті самі кошти були згодом розміщені на рахунках «Приватбанку». Спершу ці кошти були переказані на рахунки терміном до двох років. І все це відбувалося саме у час внесення застави на рахунках компаній, які згодом переспрямували кошти на депозитні рахунки шести компаній. Усі ці компанії, як пише газета, були зареєстровані у той самий день і на ту саму адресу на Британських Вірґінських островах. Приблизно 150 мільйонів доларів, включно з позиковими фондами та інтересом, були виведені з «Приватбанку» саме через цю схему.

У доповіді агенції Кролл показано, що всі шість депозитних рахунків вели до Григорія та Ігоря Суркісів. Часопис пояснює, що йдеться про українських олігархів та бізнесових партнерів Ігоря Коломойського, який був одним із найбільших власників акцій «Приватбанку» до його націоналізації. Брати Суркіси, зі свого боку, як зазначає чиказьке видання, намагалися довести у суді, що вони не асоціювались із колишніми власниками «Приватбанку» і наполягали, що процедура внесення застави була протизаконною.

У той самий час, паралельно з судовими слуханнями в Україні, Ігор Суркіс подав позов до Високого суду Лондона. І розгляд цієї справи у Лондоні, на відміну від українських судових слухань, встановив очевидний зв’язок між братами Суркісами і Коломойським. Насамкінець американський часопис вказує, що незалежне розслідування агенції Кролл щодо діяльності «Приватбанку» було проведене між 2016 і 2017 роками. Розслідування показало, що «Приватбанк» був частиною широкомасштабної скоординованої шахрайської схеми впродовж щонайменше 10 років перед тим, як цей український банк був націоналізований. Усе це спричинилось до втрати банком принаймні 5,5 мільярда доларів.

Твіт: «Доповідь агенції Кролл, Україна: Коломойський і брати Суркіси вивели гроші з «Приватбанку» під час внесення застави».

Британське видання BNE Intellinews містить матеріал, під назвою «Україна успішно запроваджує Угоду про асоціацію з Європейським союзом». У статті зазначається, що згідно з доповіддю Українського центру європейської політики, Київ виконав 41,6% вимог, викладених в Угоді про асоціацію з ЄС. Принагідно видання наводить слова виконавчого директора центру Любові Акуленко, яка каже, що процес європейської інтеграції України відбувається в усіх царинах, обумовлених угодою, проте швидкість і ефективність цього процесу дещо різні. Далі британське джерело пояснює, що з цих 41,6% на ранню стадію імплементації припадає 18,9%. Це означає, що тут ідеться про те, що необхідні регуляції ще перебувають у стані розробки. Ще 10,4% стосуються вже доволі просунутої стадії запровадження Україною положень Угоди про асоціацію з ЄС, коли вже здійснюється законодавча робота, проте остаточні закони ще мають бути ухвалені. І, зрештою, 12,3% стосуються стадії власне імплементації, за якої всі необхідні закони і регуляції вже були ухвалені у відповідності до вимог Європейського союзу.

Водночас BNE Intellinews вказує на те, що не всі царини життя України активно запроваджують процес європейської інтеграції. Зокрема, йдеться про те, що митниця і сільське господарство України йдуть дещо позаду цього процесу, тоді як транспорт та статистика не здійснили на цьому шляху жодного поступу. Британське видання знов посилається на слова Любові Акуленко, яка каже, що на загал, Україна таки доволі успішно запроваджує у життя положення Угоди про асоціацію з ЄС, працюючи, як вона висловилась, «у надзвичайно складних умовах». Акуленко наголошує, що з одного боку Київ докладає зусиль для імплементації засадничих реформ, тоді як з іншого боку конфлікт на сході України забирає на себе велику частину ресурсів. У той же час, як наголошує Любов Акуленко, Україна і надалі мусить змінювати своє законодавство у відповідності до вимог Європейського союзу за умов того, що державні інституції ще не були повністю реформовані. Насамкінець британське джерело пише, що згідно з Акуленко, Україні варто знайти баланс між суто технічним підходом до справи і амбітним переглядом цілої Угоди про асоціацію з ЄС. Цього, на думку Акуленко, можна досягти за посередництва діалогу на високому рівні між Україною та країнами-членами ЄС.

Твіт: «Україна успішно запровадила 40% Угоди про асоціацію з Європейським Союзом».

Іспанський часопис АВС друкує статтю «Україна, Польща і Литва об’єднані у засудженні агресії Росії». У підзаголовку зазначається, що міністри закордонних справ трьох країн домовились щільно співпрацювати у боротьбі з поширенням коронавірусу та експансіонізму Москви. Іспанський часопис повідомляє, що на зустрічі українського, польського та литовського міністрів був вироблений новий формат співпраці між трьома країнами, якийздобув назву «Люблінський трикутник» за назвою східнопольського міста, у якому відбулась зустріч Дмитра КулебиЯцека Чапутовича та Лінаса Лінкявічуса. Іспанський щоденник вказує, що саме у такий спосіб Київ, Варшава та Вільнюс позиціонували помітну вісь на політичній мапі східної Європи. Міністри закордонних справ трьох країн також відвідали розташування військового підрозділу «Літполукрбріґ», який складається з військових України, Польщі та Литви.

АВС пише, що «Люблінський трикутник» не лише підтвердив налаштованість сторін на співпрацю у боротьбі з пандемією, а також на протидію загрозам спільній безпеці у регіоні. Урядовці трьох країн засудили російську агресію на сході Україні, закликавши Москву поважати кордони і територіальну цілісність України. Часопис додає, що «Люблінський трикутник» також має на меті популяризувати і активізувати співпрацю трьох країн у питаннях, пов’язаних із економікою і політикою.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, слова якого наводить іспанське видання, у свою чергу, заявив, що «створення «Люблінського трикутника» відображає історичні зв’язки, які мають у собі багато сторіч, а також спільне бачення трьома країнами майбутнього регіону». Мадридський щоденник зазначає, що вибір міста у східній Польщі для зустрічі урядовців трьох країн був не випадковим. Газета нагадує своїм читачам, що саме у Любліні свого часу була укладена польсько-литовська «Люблінська унія» – угода, яка була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту.

Твіт: «Люблінський трикутник». Україна, Польща і Литва об’єднані у засудженні агресії Росії».

Джерело: Радіо Свобода

Ukraine articles