Післяріздвяна вечірка Українських Американських Ветеранів Чикаго

З представниками неприбуткової організації “Українські Американські Ветерани” (УАВ) ми часто зустрічаємось на урочистих і святкових заходах української діаспори. Вони завжди присутні на Святі Героїв, піднімають наш синьо-жовтий прапор на центральній площі Чикаго у День незалежності України та віддають честь на вшануванні жертв Голодомору. Вони – у перших лавах на відзначенні Дня захисника України, Дня Соборності чи на Дні Ветеранів.

У суботу, 25 січня, українські американські ветерани (пост 32) запросили мене на післяріздвяну вечірку, організовану ними в співдружності з Американським Легіоном (пост 943). Святкова зустріч відбулася в культурному центрі православної катедри святого Андрія, розташованому в містечку Блуміндейл. Чудові різдвяні декорації та весела музика, смачна українська кухня, привітна атмосфера – все тут налаштовувало на приємний відпочинок і цікаве спілкування.

Діаспорівські зустрічі в святковій атмосфері завжди добре місце, щоб дізнатись більше про організацію та її найновіші проекти. Саме з таким запитанням я звернулася до засновника і першого Національного Командира чиказького осередку УАВ Петра Бенцака та офіцеру відділу інформування та зв’язків з пресою Богдана Дудича. Найбільше мене цікавив їхній фонд допомоги пораненим військовим.

–  Так, у нас є два фонди, де ми збираємо кошти. Перший з них, гуманітарний, має проект, де ми збираємо гроші для допомоги в реабілітації ветеранів та поранених учасників АТО. На сьогодні тут зібрано 54 тисячі доларів (всього 1 відсоток витрачено на поштові витрати). На ці кошти плануємо закупити роботизовану систему або екзоскелет, які дають змогу людям з обмеженими фізичними можливостями переміщати своє тіло. Незважаючи на існування різноманітних технічних систем і засобів для реабілітації після пошкоджень хребта та нижніх кінцівок, ще мало задіяні новітні технології, що ефективно забезпечують можливості пересування паралізованої людини, особливо після поранення внаслідок військових дій.

– Ми не знаємо скільки такий пристрій може коштувати, можливо доведеться збирати додаткові кошти, однак вже ведемо переговори з представником Львівського військового госпіталю.  Може їм більше будуть потрібні діагностичні прилади найновіших моделей чи ще якісь прилади для реабілітації – в даний час ми вивчаємо їхні потреби.

На думку Петра Бенцака та Богдана Дудича, їхній Фонд для допомоги в реабілітації ветеранів та поранених учасників АТО і надалі надаватиме  підтримку військовим госпіталям і в першу чергу реабілітаційним центрам.

“Якщо люди не навчаться допомагати один одному, то рід людський зникне з лиця землі”, – написав колись Вальтер Скотт. Спостерігаючи за доброчинними справами наших діаспорівських організацій та слухаючи розповідь ветеранів з організації УАВ, я впевнена – “рід людський” не зникне. Милосердя діаспорян допоможе Україні врятувати і поставити на ноги не одного бійця.

***

20 років тому почесно звільнені ветерани збройних сил Сполучених Штатів Америки, які мешкають в Іллінойсі, вирішили об’єднатися в організацію “Українські Американські Ветерани” (УАВ).  Їх метою стало “об’єднання, посилення та забезпечення побратимства всіх американських ветеранів українського походження, допомога побратимам у біді, а також вдовам та сиротам полеглих товаришів”.

Цих бувших військових можна впевнено назвати воїнами доброчинності. Адже навіть незважаючи на свій солідний вік, ці хлопці (назвати їх пенсіонерами язик не повернеться!) завжди готові допомагати і творити добро.

“Нашу організацію у Чикаго створено у 1988 році, але національна спілка “Українські Американські Ветерани” офіційно бере свій початок ще з далекого 1948-го. Тоді, більш ніж півстоліття тому, у Філадельфії 55 делегатів з Нью-Йорка, Кліфтона, Байонна та інших міст зібралися для участі у першому Національному З’їзді, де було затверджено установчу угоду та Статут організації, вибрано Національного Командира та Національну Виконавчу Раду для очолювання УАВ. Також тоді було вирішено, що наступні з’їзди проводитимуться на щорічній основі”, – розповідає Петро Бенцак.

Цікаво, що на момент створення Посту 32 у Чикаго до його складу входило близько 12 осіб, а сьогодні їхня організація нараховує 63-х членів.

“Щоб зрозуміти нашу мету, треба почати з того, що ми всі виросли в українській громаді, а багато з нас в Околиці (Український район у Чикаго – Ред.). Ми ходили хто до церкви Миколая, хто до Володимира і Ольги, ще інші – до церкви святого Йосипа чи в Палатайні. Тому, коли ми вийшли на пенсію, нам, ветеранам американських збройних сил не хотілося сидіти вдома і “палити люльку”. Ми хотіли допомогти чимось своїй громаді і тим, хто потребує”, – говорить Богдан Дудич.

“Українські Американські Ветерани” не лише організовують й беруть участь у різноманітних патріотичних церемоніях і парадах. Їхні погляди й діяння набагато ґрунтовніші. Зокрема, вони допомагають своїм побратимам у біді, а також вдовам та сиротам полеглих товаришів.

“Ми маємо помагати один одному. Ветерани то є брати! Ми не влізаємо в політику чи релігійні справи, як деякі інші організації… Нам найголовніше, аби ми трималися разом, допомагати ветеранам, у тому числі й тим, які воювали на Донбасі”, – наголошують мої співрозмовники.

Однією з важливих здобутків УАВ стало виділення коштів на лікування у США українських військових, поранених  у боях з ворогом. Уповноважені особи були делеговані до американського сенату, щоб розповісти політикам про потреби української армії, яка воює за свободу і цілісність своїх територій.

У серпні 2019-го чиказька організація УАВ отримала запрошення від уряду України на участь у відзначенні Дня Незалежності. Після урочистостей ветеранам вдалося завітати у декілька військових лікарень, щоб на власні очі побачити, яку допомогу потребують поранені. Виявилось – обладнання для реабілітаційних центрів. А по поверненні до США вони вирішили допомагати своїм побратимам.

Сьогодні організація “Українські Американські Ветерани” продовжує збирати кошти, на які закуповуються і відправляються в Україну найпотрібніші речі для військових. Будь-хто небайдужий може пожертвувати кошти, які стовідсотково підуть на благе діло.

За гроші, зібрані ветеранами і небайдужими представниками діаспори, в минулому році в Україну було вже відправлено дві партії інвалідних візків для військових, які знаходяться на реабілітації.

Завдяки цим подарункам від представників УАВ поранені українські військові, серед яких немало молодих людей, отримали надію та можливість пересуватися, а не бути прикутими до ліжок у своїх палатах чи квартирах. А зараз проводиться збір коштів на те, аби облаштувати кімнати для реабілітації у госпіталях, які в Україні теж, м’яко кажучи, у не зовсім задовільному стані: старі матраци для фізичних вправ, не має спортивного обладнання, у багатьох госпіталях навіть відсутні спеціальні поручні, які б допомагали пораненим бійцям пересуватися…

Я знаю, що на цьогорічному параді до Дня Пам’яті наші ветерани з організації УАВ вкотре пронесуть українські прапори вулицями Чикаго. І знову чиказьці та гості міста зустрічатимуть їх аплодисментами. І знову лунатимуть вигуки “Ukraine!”, а ветерани у відповідь гордо скандуватимуть “Слава Україні!”.

Навіть заради цього варто ходити на паради.

Усі бажаючі також можуть приєднатися до благочинної місії УАВ Чикаго і перерахувати у фонд на допомогу українським військовим будь-яку суму.

Це можна зробити трьома способами:

– Через фонд Go-Fund-Me (www.gofundme.com/wounded-ukrainian-warriors-rehab

– Перерахувавши кошти на рахунок в кредитівці:

UAV Humanitarian Fund, ac #168319.10

Selfreliance Federal Credit Union

– або виславши чек на адресу:

UAV Humanitarian Fund

Bohdan Dudycz

Publications/PR Officer

8433 N Clifton Ave.,

Niles, IL 60714

Articles