NAVKA– сучасна українська співачка, яка палко залюблена в рідну мову, її милозвучність та українські пісні. Вона впевнена, що українська пісня невмируща, адже проникає до найглибших струн душі, бентежить почуття та наповнює серце любов’ю…Саме завдяки цим якостям українських пісень NAVKA вирішила пов’язати своє життя зі співочою діяльністю.
Під творчим псевдонімом NAVKA Україна відкрила для себе відому співачку з Чернівців Марину Тимофійчук. Нині вона активно працює у Києві, створюючи якісні музичні продукти. Влітку минулого року Марина випустила свій перший великий проєкт “Україна в піснях” та нещодавно презентувала новий кліп “Весна чарівниця”. Кожен з творів співачки пронизує чуттєвість та щирість української душі у поєднанні з сучасними танцювальними нотами, завдяки чому результат саунду завжди приголомшує.
Сьогодні NAVKA кидає виклик світу – слухайте українське, надихайтеся та живіть яскраво, адже “…сьогодні ми тут королі!”, і тільки нам відомо, якими барвами розмалювати своє життя.
– NAVKA – це більше про авторські пісні чи народні, оброблені на сучасний лад?
– Насправді, кожна людина за своє життя приміряє на себе різні ролі. Мені дуже пощастило, що я можу обирати між кількома напрямками творчості. Якщо раніше я вважала себе суто автором пісень і співала тільки авторський матеріал, а народні пісні для мене були як віддушина, яку я просто любила, то минулий рік показав, що в народних піснях я теж почуваю себе вільно, впевнено та успішно.
– Ви вважаєтесь амбасадором української сучасної культури. Як думаєте, звідки така асоціація з NAVKA?
– Мабуть, амбасадором мене вважають тому, що я відстоюю інтереси української пісні або, скажімо, інтереси України крізь пісню. За останній час мала змогу представляти різні музичні стилі: танцювальний, що відчувається у “#Татанці”, і ліричний в “Я нап’юсь вина”, та й український народний контент, що відобразився у проєкті “Україна в піснях”. Мені залишилось тільки реп зачитати (сміється). От саме тоді я буду справжнім амбасадором сучасної української культури!
– Відродження української культури – це ваша місія. Як давно ви для себе поставили таку мету?
– Я збирала українські народні пісні ще з першого курсу університету. Тоді це було як захоплення та мрія, що зроблю з ними щось цікаве навіть і подумати не могла, що зможу здійснити це в такому масштабному проєкті, який буде представлений світові. Серйозне розуміння своєї місії прийшло у 2015 році, коли після революції я стала держслужбовцем. Саме у той період часу розчарувалася у своїх намірах змінити своє місто, свою країну на краще. Одночасно з роботою у держструктурі, почала організовувати благодійні концерти. Власне тому, що я і моя творчість була потрібна людям, я і віднайшла призначення свого життя. Через 9 місяців залишила посаду держслужбовця, усвідомлюючи те, що своїми піснями можу змінити світ і дарувати людям радість.
– Чи могли б ви детальніше розповісти про проєкт “Україна в піснях”?
–“Україна в піснях” – це проєкт, над яким почала працювати ще у 2018 році, не знаючи тоді, що з нього вийде. Просто обробила 13 українських народних пісень для виступу в Канаді, аби вони могли запалювати людей на фестивалі. Потім ці пісні довго лежали у мене в шухляді, декілька з них я виконувала на концертах та живих виступах. Але під час ще першого карантину зрозуміла, що прагну відроджувати українську культуру, маю шалене бажання подорожувати Україною та потребу знімати кліпи. Саме тому, ми з командою все це об’єднали та вирішили показати людям, як може звучати народна пісня – драйвово та лірично або ж чуттєво та глибоко. По-друге, хотіла показати дивовижні куточки України, які не є загальновідомими туристичними зонами. Раніше завжди знімала кліпи за кордоном, і люди цікавились “де ж це ви знімали?”, “що за цікаві місця?”. Тому мені дуже захотілось щоб після проєкту “Україна в піснях” люди писали такі ж зацікавлені коментарі, аби дізнатися, в якому куточку України можна чудово відпочити! Також вирішила показувати у кожному кліпі один бренд українського одягу і таким чином відкривати нові обличчя серед дизайнерів.
– Яку пісня та який кліп з циклу ви любите найбільше?
– На момент, коли створювала аудіопроєкт, коли ще не було фонограми, моєю улюбленою піснею була “Сивий коню”. Завжди співала її А капела, з неї ж розпочинала свої сольні концерти. Однак, коли записала демоверсії усіх пісень, знаковою для мене стала “Ой не ходи Грицю”. Бачила, як люди активно та емоційно реагують на демоверсію, чому дуже тішилася. Коли ми зняли кліп “Чи ви люди, спите, спите”, у мене було відчуття, що кращого ми вже не знімемо. Також, дуже люблю кліп “Засвіт встали козаченьки”, бо саме на цих зйомках об’єдналися неймовірно круті люди, представники козацької культури, які з’їхались з різних куточків України. До речі, це були найскладніші зйомки, бо на майданчику були присутні коні, а тварини – це завжди дуже складно. З іншого боку, на зйомках панувала неймовірна атмосфера. Зібралось стільки людей, для яких ця робота не була тягарем, не було такого відчуття, що ми зараз якнайшвидше відзнімемо та підемо по домівках.
– З якими труднощами ви стикались протягом проєкту?
– Труднощі очікували нас з самого початку проєкту. По-перше, від часу виникнення ідеї та початку проєкту минуло менш ніж два тижні. Робота була масштабна, а починати серію таких серйозних зйомок без підтримки, особливо фінансової, паралельно шукаючи спонсорів, було дуже складно. Крім того, щоб думати про обробку пісень, потрібно ще вирішувати питання продакшну, пост-продакшну, пошук на місцях візажістів, стилістів, одягу, не маючи фінансів. Ми могли б заощадити на кількості людей на знімальному майданчику, могли б узяти техніку дешевше, але результат тоді не вийшов би таким, яким є на сьогодні. Але ми вирішили зробити ставку на те, що хочеться, аби після нас залишитись якісні українські пісні, які і через 50-100 років будуть слухати та переглядати на YouTube.
– Чи буде другий сезон “України в піснях”?
– Так, планую продовження проєкту. Цього року ми подавалися до Українського Культурного Фонду, але, нажаль, проєкт не пройшов. Наразі готую ще 13 пісень, але зараз знімати таку кількість кліпів фінансово дуже складно. Проте у мене є велика підтримка української діаспори, що мешкає за кордоном, яка допомагає мені на майданчику “Patreon”, цими коштами я покриваю виготовлення аудіоматеріалу. Але все ж паралельно шукаю спонсорів, які можуть допомогти з реалізацією проєкту. Деякі пісні вже додають до методичних матеріалів для вивчення української літератури у школах, що мене дуже тішить. Проаналізувавши це, для наступного сезону я обрала 8 пісень козацької епохи, одну пісню часів УПА та чотири родинно-побутові пісні.
– Чи спілкуєтесь ви з українськими діаспорами у світі?
– У мене дуже хороші відносини з італійською діаспорою, саме там розпочиналися мої перші виступи. Також, чудові відносини з діаспорою Португалії й Греції, хоча насправді я там ніколи не була, маю гарні стосунки з Канадою, де виступала на фестивалях. Дуже хочу поїхати до Америки. Наприклад, у Каліфорнії є EthnoFM, в ефір якого я часто виходжу, але через пандемію мені не вдається туди потрапити. Сподіваюсь, карантинні обмеження закінчаться, і ми зможемо організувати ряд концертів Америкою, як з авторським матеріалом, так і з народними українськими піснями.
– Які бренди сучасного українського одягу ви можете порекомендувати?
– Тут мені доведеться перелічити велику кількість українських дизайнерів. “Україна в піснях” відкрила для мене багатьох професіоналів-дизайнерів, які не мислять себе без проектування нових колекцій і поза світом моди. Для них це не просто бізнес, а справа всього життя. Їхня мета – популяризація України на світовому ринку. Сміливо можу рекомендувати такі бренди, як ЗЕРНО, Меланка – Vетеранка, Chernikova, авторська студія “Гойра”, бренд “Charodeyki”, FAYNA Vyshivanka.
– До карантину ви часто бували за кордоном з концертами, що вам особисто дав цей досвід?
– Найчастіше я їздила в Італію, розпочиналося все як благодійні концерти. Завжди відгукувалась на такі пропозиції, адже і в Україні була творчим волонтером. Все моє становлення впевненої в собі людини, яка знає що хоче робити, відбувалося якраз під час подорожей закордон.
Загалом у доробку співачки 25 пісень. Щодо планів на майбутнє, то Марина Тимофійчук планує реалізацію проєкту “Україна в піснях 20-21” та активну популяризацію наших пісень в Україні та за її межами.
Побажаємо Марині творчої наснаги і невичерпної енергії, красивих виступів і вірних прихильників!
Чекаємо на концерти NAVKA в Північній Америці!