Убивство Джулі Боулінг, або Танці на гробах

13 серпня 2018  року у в’язниці “Sampson correctional institution” міста Клінтон, Північна Кароліна, раптово помер за нез’ясованих обставин 47-річний Марк Ентоні Боулінг (Mark Anthony Bowling). Американський бізнесмен, власник похоронного бізнесу, який відбував за ґратами 19-річний термін, Боулінг всього 4 роки не дожив до довгоочікуваної свободи (передбачалося, що він вийде на волю 31 серпня 2022 року).

Які життєві обставини вкинули його до в’язниці, де він так безславно закінчив своє земне існування? Про це ви дізнаєтесь з нашої розповіді.

Марк Боулінг був яскравим представником веселого і енергійного покоління, яке вчилося заробляти гроші в “золоту епоху Клінтона”. З 1992-го і до початку 2000-х років США переживали цикл стабільного економічного зростання (більше ніж вісім років). У ці роки Марк Боулінг, що  народився в 1971-му, після закінчення коледжу й очолив сімейний похоронний бізнес. Контора Марка знаходилася у містечку Рокі Маунт (Rocky Mount), округ Неш, штат Північна Кароліна. Назва сімейного бізнесу була простою, але з “вогником”: “Bowling Funeral Home & Crematory”.

У 1998 році молодий і успішний у всіх сенсах Марк Боулінг зустрів на своєму життєвому шляху Джулі Роуленд Банн (Julie Rowland Bunn), яка працювала лікарем-радіологом у найбільшій лікарні округу – Nash General Hospital. Марку на той час було 27 років, Джулії – 37, однак пара була на диво гармонійною. Мабуть, зміцненню почуттів сприяла фінансова стабільність Джулі – вона  мала великі заощадження і була готова інвестувати їх у перспективний бізнес. Лікарі-радіологи, як і кардіологи, належать до категорії найбільш високооплачуваних медичних фахівців США, тому нічого дивного не було в тому, що Джулі принесла придане в 600 тисяч доларів.

Після одруження Джулі прийняла прізвище Боулінг, передала чоловікові гроші та офіційно “влилася” у сімейний бізнес, ставши власником 50-відсоткової частки. У наступні роки Джулі активно вкладала кошти, які накопичувались у неї, у розвиток бізнесу. На її кошти були відкриті відділення похоронної фірми у містах Енфілд і Скотланд-Нек.

Справи йшли добре. Влітку 2006 року пара придбала чудовий двоповерховий особняк, а Маркова колекція годинників “Ролекс” стала ще більшою. Також зросла і його колекція вогнепальної зброї. Дітей у подружжя не було, оскільки у Джулі виявилися проблеми зі здоров’ям, зумовлені її роботою з радіоактивними препаратами.

Трагічні новини прийшли перед різдвяними святами. Близько 8:30 ранку 8 грудня 2006 року колега Джулі по роботі в лікарні Лінда Гарднер під’їхала до будинку Боулінгів. Там вона натрапила на відкритий гараж, на підлозі якого лежало закривавлене тіло Джулі. Жінка була мертвою, її застрелили при спробі сісти в автомобіль.

Прибулі на місце злочину поліцейські швидко встановили, що Джулі Боулінг була убита трьома пострілами: одна куля потрапила в груди, інша – в основу шиї, третя – у живіт. Втім, незабаром стало зрозуміло, що пострілів було більше – ще три кулі були знайдені в стінах гаража. Швидко відпала версія про спробу пограбування: як виявилось, злочинець в будинок не заходив, зацікавлення до грошей і прикрас вбитої жінки не виявив. Тому було зрозуміло, що вбивця керувався якимось особистим мотивом і був немилосердним – шість пострілів із близької відстані, три з яких не влучили у жертву, красномовно свідчили про негативні емоції.


Зрозуміло, перші запитання правоохоронців були звернені до Лінди Гарднер, яка й виявила труп: хто вона взагалі така, що робить на місці злочину і де чоловік убитої? Лейтенант служби шерифа Стів Сондерс (Steve Saunders), який проводив перший допит, насторожився буквально з перших же відповідей свідка. Лінда повідомила, що чоловік убитої знаходиться на відпочинку у Флориді. Вранці він подзвонив на роботу до дружини і поцікавився, чи та з’явилася в лікарні. Почувши негативну відповідь, він попросив Лінду вирушити до них додому і упевнитися в тому, що з Джулі все гаразд …

Підозри лейтенанта Сондерса легко зрозуміти. Будь-яка людина, знайома з кримінальними справами і розшуком злочинців, зрозуміла би, що поведінка Марка Боулінга чітко вкладалася в схему, притаманну злочинцям, які завчасно готують собі алібі. Вони намагаються направити на місце злочину сторонню людину – друга, сусіда, колегу по роботі – щоб той першим виявив труп і в подальшому підтвердив, що злочинця там не було. При “конструюванні” алібі дуже важливо не втратити час, інакше правоохоронні органи можуть помилитися з визначенням моменту вчинення злочину, що в значній мірі знецінить зусилля завбачливого злочинця.

Далі Лінда Гарднер повідомила щось ще більш інтригуюче. Вона пригадала, що приблизно за місяць до загибелі Джулі сказала в присутності кількох колег: “Якщо зі мною щось трапиться, нехай поліція обов’язково перевірить Марка”. Слова ці справили дуже гнітюче враження на присутніх, але ніхто з них нічого не уточнював, тому Лінда не могла пояснити, що саме Джулі мала на увазі.

Утім, хронометраж розвитку подій свідчив, що Марк Боулінг ніяк не міг застрелити свою дружину особисто – чоловік дійсно знаходився у Флориді, постійно перебував на очах багатьох людей і не мав фізичної можливості спочатку побувати на місці вбивства, а потім за кілька годин переміститися за тисячу кілометрів. Крім того, Марк був хорошим стрільцем, захоплювався полюванням і для вбивства дружини навряд чи став би стріляти шість разів.

Дізнавшись про вбивство дружини, Марк відразу ж вилетів додому і вже увечері 8 грудня дав перші свідчення детективам. В цілому, він досить переконливо відповів на всі питання і не викликав на свою адресу якихось підозр, за винятком однієї дрібниці: він не запитав про те, як померла Джулі. За звичай, рідні та близькі вбитого завжди задають питання такого роду – їх  турбує, чи не відчував загиблий страждання в останні хвилини життя. Проте, Марк проявив дивну байдужість. Це можна було пояснити двояко: або він вже не кохав дружину, або ж… знав, коли і як саме вона померла.

Уже наприкінці допиту, збираючись покинути кабінет, Марк Боулінг зніяковів і несподівано заявив, що поліції варто перевірити Роуз Делоріс Вінсент (Rose Deloris Vincent), 27-річну мати трьох дітей, з якою він останній рік підтримував інтимні стосунки. І після такої несподіваної заяви уточнив, що Джулі через хворобу протягом кількох років практично відмовляла йому в сексі, а тому він був змушений зважитися на позашлюбний зв’язок. Розповідаючи детективам про Роуз, Марк пояснив, що ця жінка була закохана в нього, планувала покинути свого чоловіка і висловлювала погрози на адресу Джулі.

Зрозуміло, вранці наступного ж дня Роуз викликали на допит. Жінка заперечувала всі підозри на свою адресу, але після того, як їй сказали, що її місце розташування в момент вбивства буде встановлено тріангуляцією стільникового телефону, раптом розхвилювалася, замовкла … а потім зізналася в тому, що саме вона застрелила Джулі Боулінг в гаражі.

Зробивши зізнання, Роуз замкнулася і відмовилася відповідати на подальші запитання. Однак, її настрій моментально змінився, коли вона дізналася, що на неї вказав Марк Боулінг. Спочатку вона не повірила цьому, але після того, як їй показали фрагмент допиту Марка, в якому той говорив про переслідування Роуз, їй довелося переконатися у зраді коханця.

Утім, головні викриття були ще попереду.

Роуз розповіла незвичайну історію своїх стосунків із Марком. Їх взаємини почалися в 1998 році, ще до того, як Марк познайомився з Джулі. Марк був першим чоловіком в її житті, тож не дивно, що Роуз сподівалася на розвиток відносин. Проте, на жаль, дівчина, яка мешкала у трейлері, не розглядалася Марком в якості перспективної кандидатури для шлюбу.

Познайомилися вони в той час, коли у Роуз померла мати. На третій день після поховання Роуз вже спокійно лягала з Марком у ліжко просто у приміщенні… похоронної  фірми.

Марк, познайомившись із Джулі, повідомив Роуз про намір припинити зв’язок. У 1999 році вони розлучилися, Роуз згодом вийшла заміж і народила в шлюбі троє дітей. У 2005 році вона зустрілася з Марком з цілком вагомої причини: її батько тяжко хворів і хотів завчасно оплатити власні похорони. Після цієї зустрічі відносини Роуз і Марка поновилися.

Вони періодично зустрічалися в добре знайомій кімнаті на другому поверсі його офісу в Рокі Маунт, де займалися сексом серед трун, вінків і похоронних аксесуарів.

У жовтні 2006 року Марк запропонував Роуз вбити Джулі. Роуз відмовилася. Коханець, однак, не заспокоївся і посилив натиск. Він переконував її, що хоче дітей, а Джулі нездатна стати матір’ю, твердив, що дружина відмовляє йому в сексі, і він не може з нею жити. Коханець пообіцяв заплатити Роуз 50 тисяч доларів, якщо вона погодиться убити його дружину. Роуз твердила на допиті, що відмовила Марку три або чотири рази. Але після того, як той пообіцяв одружитися з нею, піддалася на умовляння.

Роуз не прийняла гроші за вбивство, проте сказала Марку, що вб’є його дружину, бо кохає його. Чоловік швиденько склав сценарій: придбав тур “на двох” до Флориди, але оскільки Джулі через велике завантаження на роботі не змогла відправитися в поїздку, полетів відпочивати сам. Напередодні від’їзду він передав коханці пістолет і патрони, провів короткий курс лікнепу і, розуміючи, що Роуз невміло користується зброєю, велів їй просто підійти до жінки впритул у момент появи дружини у гаражі і розстріляти в неї всю обойму. Якби не ця порада, Джулі з великою ймовірністю залишилася б жива, адже перші кулі в неї не влучили…

Після вбивства суперниці Роуз попрямувала на кладовище і … закопала зброю поряд із могилою своєї матері. Свій вчинок вона пояснила детективам просто і раціонально: пістолет не можна було викидати, його слід було повернути Марку!

Детективи вирушили із Роуз на кладовище, знайшли зброю і одразу ж оформили ордер на арешт Марка Боулінга.

9 грудня місцеві ЗМІ повідомили про арешт Боулінга за звинуваченням у змові з метою вбивства дружини.

 

Марк категорично відкинув усі підозри на свою адресу, наполягаючи на своїй повній невинуватості і стверджуючи, що Роуз обмовляє його. Його позиція виглядала досить логічною, оскільки ніяких прямих доказів проти нього не існувало. Однак те відчуття правдивості, яке давали свідчення Роуз, змушували детективів і криміналістів продовжувати розслідування.

Влітку 2007 року слідство зробило цікавий зигзаг у стилі трилерів Тарантіно. Почалося все з того, що 31 липня в містечку Пайнтопс, за 30 км на південний схід від Рокі Маунт, група молодих людей організували збройне пограбування. Злочинці, погрожуючи зброєю, забрали у мешканців будинку три гаманця (1100 доларів) і мобільний телефон.

Місцеві правоохоронці заарештували спочатку навідників (чоловіка і дружину), а через кілька годин і грабіжників. Ними виявилися якісь 29-річна Джеррі Плаценсія,  20-річний Леміхал Хілл і 24-річна Ешлі Браун. Ешлі (Ashley Elaine Brown) вже мала раніше проблеми із законом: вона працювала в ескорт-агентстві “Diamond escorts” і була спіймана на тому, що крала гроші у клієнтів. Зрозумівши, що перед нею замаячів серйозний термін в’язниці, Ешлі поспішила укласти угоду зі слідством. Вона офіційно зізналась у тому, що в 2005-2006 роках була коханкою Марка Боулінга, який пропонував їй 25 тисяч за вбивство дружини (дівчина йому відмовила).

Познайомилися Ешлі і Марк досить незвично: Боулінг організовував “парубочий вечір” одного зі своїх друзів і викликав на свято групу стриптизерок. Вечірка проходила на другому поверсі головного офісу “Bowling Funeral Home & Crematory”. Дівчата спочатку відчували себе трохи скуто в незвичній обстановці, але, отримавши наркотики, заспокоїлися і розслабилися. Вечір пройшов чудово, господар офісу, його друзі і дівчатка веселилися від душі: танцювали на гробах, лягали у труни, фотографувалися з вінками…

Марку дуже сподобалася Ешлі і вони стали таємно зустрічатися поза агентством. Ставлення Ешлі до нового знайомого було суто утилітарними: Марк платив за все і витрачав на неї щотижня 2-3 тисячі доларів.

Боулінг був багатим чоловіком, але такі витрати він при всьому бажанні не міг приховати від дружини. Тим більше, що Джулі вела бухгалтерію. Влітку 2006 року вона зрозуміла, що з грошима фірми відбувається щось недобре. Тоді Марк і вирішив убити Джулі, щоб запобігти викриттю розтрат та не допустити розлучення…

 

Восени 2008 року Марк Боулінг постав перед судом. Він визнав зв’язок із жінками, але категорично заперечував вину в убивстві дружини. 6 жовтня, на шостий день процесу, в суд доставили Роуз Вінсент. Побачивши колишню коханку в залі засідань, Марк підхопився з місця і, ігноруючи адвоката, попросив суддю зробити перерву. Після перерви він повністю визнав усі висунуті проти нього звинувачення.

Роздумуючи над тим, яку злочинну комбінацію спробував реалізувати Марк Боулінг, не можна не дивуватися цілковитій безголовості цього “бізнесмена”. Як співучаснику вбивства, суд засудив його  до 19 років позбавлення волі. Так бідоласі й не довелося побачити небо без ґрат – він помер за нез’ясованих обставин.

Така ось невигадана історія про цінителя танців на гробах.

Crime