Народе мій, як добре те,
Що ти у мене є на світі.
М. Вінграновський
13 серпня, на другий день чиказького фестивалю Uketoberfest-2017, Бог подарував нам чудовий теплий день. В усіх куточках просторої площі біля греко-католицької церкви святого Йосифа Обручника, яка виступила організатором цього грандіозного свята, “бриніла-співала наша мова”. Тисячі діаспорян Іллінойсу, дітей, а також артистів-танцюристів-гумористів-співаків прийшли сюди, щоб разом дружно відзначити День незалежності України.
“Ті, що виїздять за море, міняють небо, а не душу” влучно зазначив колись Горацій. Можливо, в чиказьких українців й інше небо над головою, проте наша душа – навіки з Україною.
Власне, щорічний фестиваль Uketoberfest 12 й 13 серпня й став для нас острівцем України в Чикаго.
Чи було нам цікаво і весело? Безумовно! Адже українців та гостей розважали десятки мистецьких колективів! Грандіозний концерт завершували українські зірки Тарас Чубай та лідер групи “Mad Heads” Вадим Красноокий, яких з нетерпінням чекали і дорослі, і діти, і яких довго не відпускали зі сцени.
Чи було нам смачно? Чи було досить холодного пива? Та ви тільки згадайте цілий ряд палаток з вивісками “Вареники”, “Деруни”, “Шашлики”, “Голубці”, “Чебуреки” та величезний казан з баношем! Мабуть, пів-Чикаго можна було б нагодувати – таку кількість їжі заготували наші волонтери!
Чи було вдосталь вишиванок, коралів, українських прапорців та гуцульських сувенірів, книжок, картин, подарунків, лотерей та бізнесів, які б пропонували свої послуги за доступними цінами? Повірте мені – все було на найвищому рівні! Моя знайома американка придбала чудовий український віночок та червоне намисто, які одразу ж й одягла, щоб хоча на декілька годин “відчути дух фестивалю”. І коли люди почали звертатись до неї українською мовою, вона зрозуміла: український фестиваль – це не тільки вишиванки й віночки.
Це чуття єдиної родини.
На фестиваль завітав владика Венедикт (Алексійчук), якого 20 квітня 2017 року папа Франциск призначив правлячим єпископом єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у Чикаго. Ми з радістю поспілкувались з Його Преосвященством, а наш фотограф Норберт К. Іван зумів зробити світлини під час розмови владики з пораненими українськими героями, які проходять реабілітацію в Чикаго – Леонідом Хмельковим, Олександром Місюрою та Романом Гаврильчуком. Почесними гостями фестивалю стали Генеральний консул України в США Лариса Герасько, президент Українсько–Американської Федеральної Кредитової Спілки “Самопоміч” Богдан Ватраль, голова УККА (відділу Іллінойсу) Павло Бандрівський та багато інших поважних гостей.
Серед своїх прихожан з раннього ранку до пізнього вечора були й настоятелі УГКЦ св. Йосифа Обручника – парох Микола Бурядник та отець Володимир Кушнір, а також настоятелі багачисельних парафій Іллінойсу.
Підсумовуючи події Uketoberfest-2017 хочу сказати, що фестиваль пройшов так гарно, що можна було б позаздрити, якби ми самі не були його учасниками. Ми спробували усі фестивальні страви (дякуємо прихожанам, волонтерам, помічникам) й пиво “Оболонь” (дякуємо тому волонтеру, який подавав нам пиво без черги, як представникам преси); допомагали варити кулешу (тобто, спостерігали за процесом); зробили сотні фотографій наших земляків (які ви зможете знайти пізніше усі разом в наших фотогалереях під назвою Uketoberfest-2017 й зняли цікаве відео з використанням дрону (допрацьовується); роздали тисячі примірників серпневого випуску журналу “Ukrainian People”, розіграли в лотерею 5 річних підписок на наш часопис, зустріли з сотню знайомих-друзів-сусідів, далеких і близьких родичів, познайомилися з десятками просто хороших людей.
А коли стемніло, ми усі дружно, як один великий, рухливий і щасливий колектив, танцювали під пісні нашого найкращого друга Вадима Красноокого.
Після того, як я повернулася додому і доповзла до ліжка, я пригадала усіх, з ким віталася-обіймалася-цілувалася й усіх друзів, з ким не встигла навіть привітатися, і подумала: яка я щаслива, що маю можливість приймати участь в таких грандіозних проектах! І як я вдячна усім організаторам, помічникам і волонтерам за їхню титанічну роботу.
Я люблю вас усіх, українці Міста Вітрів! Мусимо й надалі високо нести наш жовто-блакитний прапор над Америкою, робити свої посильні внески у життя громади й усе можливе для постійного проведення таких фестивалей, як Uketoberfest.
Нашому роду немає переводу!
Разом – ми сила!
Ольга Руда
Світлини: Норберт К. Іван
