Ведучий Євробачення Тимур Мірошниченко одягнув вишиванку FOBERINI і в душевному інтерв’ю розповів про особливості роботи на українському телебаченні та поділився подробицями підготовки до шоу.
У Вас авіаційна освіта. Як так вийшло, що Ви ведучий Євробачення?
Ще в університеті я брав активну участь в КВН, в університетських фестивалях. Коли я був на 2 курсі, ми виступали на великому концерті на честь 70-річчя мого університету. Тепер, озираючись назад, я думаю, що, напевно, це доля. Режисером того концерту був мій перший керівник на телебаченні. Він підійшов до мене після концерту, і запитав, чи хотів би я працювати на телебаченні. Передзвонив він мені тільки через рік, але з тих пір я працюю на тому ж телеканалі. Він же і став моїм провідником на Євробачення.
Згадайте Ваш перший прямий ефір.
Я пам’ятаю його дуже добре. Це був 2005 рік, молодіжне ток-шоу на Першому Національному, воно називалося «Студія 5». Тоді воно було дуже популярним. Це було 40 хвилин прямого ефіру, і він пролетів для мене блискавично, я навіть не помітив, як він пройшов і зовсім не хвилювався. А ось другий ефір для мене був як другий стрибок з парашутом. Якщо на перший стрибок ти боїшся, але не знаєш як це. А вдруге ти вже в курсі, що тебе чекає. Через кілька років я переглянув свої перші ефіри, і подумав, що на місці свого першого керівництва я б себе не взяв на такий серйозний проект (сміється). Тому дуже вдячний їм за віру в мене і за те, що дали мені шанс.
Ви 12 років працюєте на одному і тому ж телеканалі. У чому секрет такої вірності?
В першу чергу, це Євробачення. Це унікальний проект, який повністю належить Першому Національному Каналу. Євробачення – це як наркотик, який викликає блискавичне звикання. Щоб це зрозуміти, треба побувати всередині цього процесу.
Що відчуває ведучий, коли він стає обличчям своєї країни на найпрестижнішому музичному конкурсі Європи?
Напевно, я не буду оригінальним. В першу чергу, це колосальна відповідальність, для мене було дуже важливо не підвести свою країну. Це було дуже складно, але в той же самий час, це дуже круто і ці емоції не передається.
Що найбільше запам’яталося з підготовки до Євробачення 2017?
Весь процес. Щось виділити дуже складно. Останні 4 місяці ми з Вовою Остапчуком і Олександром Скічко готувалися щодня. Репетиції, хореографія, англійська мова. Останній місяць ми буквально жили в МВЦ. Ми працювали з топовими професіоналами в різних сферах світового масштабу. Ці люди по багато років займаються створенням кращих шоу в світі – Євробачення, Олімпіади, Нобелівські премії, Ліги Чемпіонів i т.д. Це колосальний досвід.
В який момент на Євробаченні видно переможця?
Щоразу по-іншому. Всі пісні учасників конкурсу повинні бути новими. Проте, є такі пісні, які навіть з’явившись за пару місяців до Євробачення встигають стати хітами. Так було з Лорін, коли «Eupforia» тільки зазвучала, стало ясно, що вона переможе і немає сенсу з нею боротися. У цьому році на репетиціях було цікаво бачити, як під час виступів учасників інші танцюють, тусуються або займаються своїми справами, але коли починав співати Сальвадор, все завмирали і просто відлітали на ці три хвилини.
За кого вболівали на Євробаченні цього року?
В цьому році навіть якось не встиг вибрати для себе одного фаворита. Коли ти безпосередньо береш участь в процесі Євробачення, все сприймається зовсім по-іншому. Крім того, за час підготовки і репетицій ми встигаємо так здружитися з учасниками, що майже як родичі стаємо (сміється). Звичайно ж, з Sunstroke Project з Молдови, ми дружимо ще з 2010 року – з нашого першого знайомства на Євробаченні. Їх підтримую в будь-якому випадку. Крім того, у них був дуже крутий саундтрек, який став танцювальним хітом.
Як думаєте, чому в цьому році на Євробаченні Україна посіла таку низьку позицію?
Все-таки Рок – трохи чужий напрямок для Євробачення. За всі роки моєї роботи на Євробаченні було всього 2 чи 3 рок-композиції, які були в топі конкурсу. І щоб композиція в такому стилі виграла чи зайняла лідируючу позицію, це повинно бути щось ультра-круте або зовсім контрастне в порівнянні з іншими учасниками конкурсу, як було у випадку з Lordi.
Згадайте свої емоції після перемоги Джамали на Євробаченні.
Тоді вперше стартувала нова система голосування, яка дозволила до самої останньої секунди тримати в інтризі ім’я переможця. Перемога України викликала ще більш неймовірні емоції. За мною відразу зайшли хлопці і повели до Джамали брати інтерв’ю (це своєрідний подарунок коментаторам Євробачення країни-переможця. Їм дають право першого ексклюзивного інтерв’ю). Поки я йшов з коментаторської до сцени, для мене ніби ціла вічність пройшла. Все навколо вітали, в голові купа думок, звичайно ж, хвилювання. Я навіть не готувався до інтерв’ю – перестав це робити після Вєрки Сердючки та Ані Лорак, які були максимально близькі до перемоги свого часу. Якраз тоді ми в перший раз встановили камеру Go-pro в коментаторської і вели прямий ефір на youtube. Так що мою реакцію можете побачити на відео (сміється). Ці емоції я б із задоволенням пережив ще раз, так що вся надія на наших артистів.
Який імідж у нашої країни завдяки Євробаченню 2017?
В першу чергу – це імідж України. Це була найкраща реклама нашої країни з моменту проведення Євро 2012. У проміжку між цими подіями в світових ЗМІ в основному говорили тільки про революцію і війну в Україні. При чому, до Євробачення 2017 протягом року було багато негативу про нашу країну. А після – не було нічого поганого в світовій пресі. За кілька місяців до Євробачення в цьому році британське видання «The Sun» випустили величезну статтю – рейтинг найнебезпечніших місць на планеті Земля. Україна і Київ зокрема були в топі. Будучи іноземцем і прочитавши цю статтю, я б в житті ніколи не приїхав до Києва. Після виходу цієї статті PR-відділ Євробачення в Україні привезли журналістів цього видання в нашу столицю і влаштували екскурс по місту. Цей таблоїд не дав спростування. Але через пару місяців, на передодні Євробачення, вони випустили велику статтю, в якій показали реальний Київ, з чуйними людьми і квітучими вулицями. Навіть зараз, через кілька місяців після Євробачення, в Києві і інших містах на вулицях повно іноземців. Одеса, Львів забиті іноземними туристами. Тепер до нас будуть їздити і до цього потрібно звикати і розвиватися.
Що у Вашій роботі доставляє найбільше задоволення?
Напевно, енергетичний обмін, який відбувається між тобою і глядачем. З іншого боку, це найскладніше, адже ти віддаєш дуже багато енергії та емоцій. Іноді після шоу або великих івентів я приходжу додому і падаю замертво.
В якому телешоу Ви хотіли б стати ведучим?
Я б дуже хотів вести освітнє шоу. Тобто таке, яке не тільки показує гарну картинку, а й подає цікаву пізнавальну інформацію. Такого контенту зараз на українському телебаченні не вистачає. Якщо раніше на наших каналах транслювалися такі телешоу як «Найрозумніший», «Хто хоче стати мільйонером» і т.д., то зараз в ефірі в основному талант-шоу чи розважальний контент. Мені б дуже хотілося створити програму, яка б притягувала людей до екранів завдяки цікавій інформації.
Що Ви порадите тим, хто мріє стати телеведучим?
Зрозуміти для себе, що це та професія, яка вимагає від тебе навіть не 100, а 200% віддачі. Вона вимагатиме від тебе постійної роботи над собою, постійної віддачі, зусиль і доведеться жертвувати.
Що Вас надихає?
Саме життя. Але найбільше – море, океан. Я за знаком зодіаку Риба – напевно, тому мене завжди тягне до водних просторах. Я можу годинами просто сидіти і дивитися на море.
Продюсер: Катерина Земляна
Фото: Олександр Гурман
Вишиванка FOBERINI: “Рідний край”, “Оберіг”
Грим: Салон Краси New Look