У Лівані знайшли унікальне Євангеліє Івана Мазепи арабською мовою, видане в Алеппо

Андріана Біла

За історією віднайдення Євангелія, виданого арабською мовою на гроші гетьмана Івана Мазепи, можна зняти цілий документальний детективний серіал. Кілька Біблій, серед яких, ймовірно, є і надрукуване у 1708 році в Алеппо коштовне Євангеліє, були знайдені послом України в Лівані в кількох українських монастирях.​ Як вдалося знайти унікальне видання? Що то був за час, коли гетьман українських козаків давав гроші на видання арабською мовою «священного письма»? Та які історичні паралелі можна тут побачити?

Обкладинка Євангелія арабською мовою 18 століття
Гетьман Козацької держави, Лівобережної і Наддніпрянської України Іван Мазепа прагнув незалежності української православної церкви від Москви і для цього намагався заручитися підтримкою християн арабського світу. Коштовне Євангеліє, на думку гетьмана, мало стати символом зміцнення союзу із Антіохійською православною церквою.

Контакти Гетьманщини із православним Сходом

Відносини між українською православною церквою і православ’ям Сходу є давніми.

У 1656 році Київ відвідав Антіохійський патріарх Макарій. На Близький Схід він взяв із Києва передану йому митрополитом Сильвестром частку мощів Святої Варвари.

Найбільш вагомого значення стосунки церков набули за часів гетьмана Івана Мазепи. Оскільки Українська православна церква на той час перебувала під зверхністю Московського патріархату, стратегічна лінія Мазепи була скерована на те, аби зміцнити українську церкву як державну церкву Гетьманщини. Зробити це можна було шляхом обґрунтування перед патріархами Близького Сходу неканонічності переходу Київської митрополії під зверхність Московського патріарху в 1686 році

Задля цього гетьман активізував відносини із православним Сходом:

  • надавав істотну підтримку патріархам Константинопольському, Олександрійському, Антіохійському, Єрусалимському;
  • пожертвував 50 тисяч золотих і 30 тисяч дукатів на відновлення Великої Лаври преподобного Сави Освяченого в Єрусалимі;
  • подарував золоту чашу, лампаду, срібний вівтар до храму Гробу Господнього (вартістю 20 тисяч золотих).

Дружні взаємини між гетьманом Мазепою та Антіохійським патріархом і заразом Алеппським митрополитом Афанасієм ІV Даббасом і розпочалися якраз саме тоді, коли патріарх здійснював місії на території Валахії, Молдови й України у пошуках підтримки для православної церкви Сходу.

Іван Мазепа був одним із тих меценатів, хто надав реальну допомогу православним християнам арабського світу. Результатом щедрої підтримки гетьмана стало видання у січні 1708 року в Алеппо за кошти Мазепи, але у типографії, яка була подарована арабським православним християнам господарем Валахії К. Бринковяну, – Євангелія арабською мовою.

На видання Євангелія, яке було подарунком Мазепи Антіохійській церкві, гетьман надав 3000 золотих, а до цього виділив іще 3000 на підтримку Антіохії.

Історія пошуків

Про факт існування «Євангелія» науковцям було відомо давно.

  • У 1942 році історик Микола Андрусяк у нарисі «Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч», виданому у Празі, писав: «Збереглися до наших днів примірники арабського Євангелія, виданого коштом Мазепи в Алеппо у 1708 році для богослужбового вжитку православних сирійців».
  • У 1993 році наукова експедиція НАНУ у пошуках «Євангелія» вирушила маршрутом Батурин-Київ-Бендери-Варниця-Ясси-Галац. У Бухаресті, що був останнім місцем призначення експедиції, було виявлено примірник арабського «Євангелія».
  • У 2009 році український дослідник і дипломат Теофіл Рендюк зробив у бібліотеці Румунської академії якісну фотокопію суцільного тексту «Євангелія» Івана Мазепи арабською мовою, та привіз його електронний варіант в Україну.
  • З’ясувалося також, що в Алеппо у 1706–1708 роках було надруковано кілька видань «Євангелія», причому за підтримки кількох спонсорів, серед яких вже згадуваний Костянтин Бринковяну та Іван Мазепа.
  • Кілька років тому, очоливши дипломатичну місію поглиблення українсько-близькосхідних відносин, Ігор Осташ, надзвичайний та повноважний посол України в Лівані і науковець, розпочав пошуки арабського примірника «Євангелія» на території Лівану, який також належить до території Антіохійського патріархату.

«Я коли приїхав сюди і дізнався про історію цього Євангелія, яке було надруковане в Алеппо, то я зрозумів, що це унікальне Євангеліє треба шукати тут, у Лівані. Мені стало також цікаво, чи ці «щедрі дари» у вигляді книг широко використовувалися тут, на території Антіохійського патріархату? Як вони тут поширювалися по церквах і монастирях, чи стали у пригоді місцевим священнослужителям?» – розповідає Ігор Осташ.

  • І от, наприкінці 2019 року – року, коли Православна церква України (ПЦУ) отримала томос і стала незалежною від Москви – під час відвідин Баламандського монастиря, у спеціальному Центрі консервації стародруків була виявлена раритетна знахідка.

«З’ясувалося, що один сирієць із Латакії звернувся до майстерні з проханням про реставрацію книги… Важко передати відчуття у той момент, коли ми тримали у руках цю історичну реліквію. Завдяки цій знахідці примірника «Євангелія» на теренах Антіохійського патріархату ми доєдналися до тих небагатьох українців і дослідників, які все-таки тримали його в руках», – пояснив посол Осташ.

Посол Ігор Осташ з Архімандритом Шарбелем Маалуфом в монастирі Святого Іоанна

Не одне, а кілька «арабських Євангелій»

Книга Чистого Святого Євангелія… надрукована нещодавно на кошти славетного пана гетьмана Івана Мазепи

На титульному аркуші раритетного Святого Письма, яке зберігається у Бухаресті, і яке описав Теофіл Рендюк, зазначено:

«Книга Чистого Святого Євангелія, яскравого сяючого факелу чотирьох духовних євангельських апостолів сподвижників Матвія, Марка та дорогих провісників Луки та Іоанна, надрукована нещодавно на кошти славетного пана гетьмана Івана Мазепи, у пошуках нагороди Божої та покаяння і це у році тисяча сімсот восьмому від Різдва Христового у місяці січні».

Євангелісти Матвій, Марко, Лука та Іван. Авторські гравюри друкаря Абдалли Захера для Євангелій початку XVIII століття

Наступна сторінка «Євангелія» містить слова вдячності Мазепі, висловлені патріархом Афанасієм грецькою мовою: «Просвітництво Божих слів зробив зрозумілим для віруючих країни Арабів… Рятівник численних душ». Віршовою подякою патріарх возвеличує гетьмана, благословляє молитвою, підкреслює чесноти. Промовисто, як у зверненні до Мазепи, Афанасій Даббас називає гетьмана «улюбленим нашим духовним сином», що свідчить про глибоку пошану і благовоління перед діями Івана Мазепи.

Однак Євангеліє початку XVIII століття, віднайдене кілька місяців тому у Лівані, виявилося якраз без цих вступних сторінок із подякою патріарха Антіохійського.

Пошуки дослідника та дипломата Ігоря Осташа продовжилися у монастирі Святого Іоанна у Хиншарі. Це один із перших центрів друкарства на Близькому Сході, та монастир, що тепер також пов’язаний з іменем Івана Мазепи. Буквально кілька днів тому дослідник повідомив, що у монастирі Святого Іоанна знайдено ще два примірники Євангелія, надрукованого у місті Алеппо друкарем Абдаллою Захером.

«За час наших пошуків ми знайшли кілька Євангелій і, на жаль, всі вони є неповними. Час зробив своє діло. Треба розуміти, що на відміну від музейних примірників, ці Євангелія ще до останнього часу використовувалися священнослужителями. І в цьому вся їхня цінність. Це означає, що місія Мазепи досягла успіху. Навіть через 300 років ми бачимо наслідки його благородної справи», – зазначає посол Ігор Осташ.
Сьогодні ми проводимо текстологічні і графологічні дослідження. Вони будуть опубліковані разом із Біблією
Ігор Осташ

«Що ми можемо сказати точно на сьогодні, – продовжує він, – Євангеліє від Івана Мазепи друкував Абдалла Захер, який тут, у Лівані, вважається першодрукарем. Його постать – ще одна ниточка між Ліваном та Україною. У різних Євангеліях бракує різної кількість сторінок, але в основному найбільше втрат – серед перших та останніх сторінок. Ми зрозуміли, що практично неможливо знайти дві однакові Біблії. Тираж друкувався приблизно протягом року і впродовж цього часу дуже часто виготовляли нові літери та елементи шрифтів. Але ми не зупиняємося в наших пошуках. Заплановано відвідини ще одного монастиря, про деякі речі ми зараз не можемо говорити, зважаючи на сучасну політичну ситуацію. Одне можу сказати точно: видання «Євангелія» буде здійснено цього року. Щодо тексту, то сьогодні ми проводимо текстологічні і графологічні дослідження. Вони будуть опубліковані разом із Біблією».

Сторінки з Євангелія арабською мовою, ймовірно, 1708 року

Ігор Осташ хоче дослідити усі знайдені надруковані тексти «Євангелія» арабською мовою, особливо видання з передмовою, в якій Афанасій Даббас висловлює подяку гетьману Іванові Мазепі.

Наше надзавдання – видати і подарувати усім антиохійським ієрархам усіх конфесій примірник цієї книги
Ігор Осташ

«Цей панегірик має бути в підручниках української історії. Наскільки високо було поціновано цей подарунок та таку важливу підтримку з боку гетьмана. І ми повинні на цьому фокусуватися. Ми хочемо залучити багатьох людей, які цікавляться історією видання цього Євангелія. І наше надзавдання – видати і подарувати усім антиохійським ієрархам усіх конфесій примірник цієї книги, яку ми називаємо – «Євангеліє від Івана Мазепи», – каже посол України у Лівані Ігор Осташ.

Видання Євангелія припало на час, що передував трагічним подіям в історії Гетьманщини. Представники Антіохійського патріархату вирушили до Батурина, щоб подарувати «Євангеліє» своєму покровителю Іванові Мазепі, але не встигли…

Джерело: Радіо Свобода

Історія України